Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тривалість робочого часу на підприємстві, тривалість відпочинку. Відшкодування збитків при ушкодженні здоров'я працівника

Згідно законодавства України, забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими і / або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним або побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення важких речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких предметів. Встановлено такі граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками: - Гранично допустима напруга для жінок при переміщенні та підйомі при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) складає - 10 кг; - Переміщення і підйом вантажів постійно протягом робочої зміни - 7кг; - Сумарна маса тяжкості, яку переміщує жінка протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні -350 Кг, З підлоги - 175кг. Забороняється залучати вагітних жінок і матерів, які годують груддю, а також жінок, які мають дітей віком до 3 років до робіт у нічний час (з 22 до 6 годин), надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направляти у відрядження. Не можуть залучатися до надурочних робіт або у відрядження без згоди жінки, які мають дітей у віці від 3 до 14 років, або дітей інвалідів. За жінками зберігається право на період вагітності перекладу на легку працю з збереженням середнього заробітку на попередньому місці роботи. Крім відпустки по вагітності та пологах (70 днів до і 56 після), жінці, за її заявою, надається частково оплачувана відпустка до досягнення дитиною віку трьох років. На період відпустки зберігається колишнє місце роботи (посада) і виплачується допомога по соціальному страхуванню. Шалені матері і жінки, які мають дітей у віці до півтора років, мають право на додаткову перерву у роботі для годування дитини не менш ніж через три години тривалістю не менше 30 хв. Зазначені перерви включаються в робочий час, та оплачується середній заробіток. Не допускається відмовляти в прийомі на роботу жінкам вагітним і мають дітей віком до трьох років. Не допускається звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 14 років або дітей інвалідів з ініціативи підприємства (крім ліквідації підприємства, але з обов'язковим працевлаштуванням). Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних і надурочних робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення важких речей, маса яких перевищує граничні норми, а також для виконання робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці. Неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18-річного віку. Особи, які не досягли 16-річного віку, на роботу не приймаються. У виняткових випадках (якщо в сім'ї недолік, якщо підліток єдиний годувальник) з дозволу комітету профспілки і комісії у справах неповнолітніх можуть бути прийняті на роботу 15-річні. Неповнолітні у віці до 18 років проходять обов'язковий медичний огляд при прийомі на роботу. Не допускається збільшення тривалості праці за ініціативою адміністрації. Згідно з ДНАОП 0.03-3.29-96 «Гранічні норми підіймання І переміщення вантажів неповнолітнімі" для дівчаток 16-17 років - 5,6 - 6,3 кг, Для хлопчиків 16-17 років - 11,2 - 12,6 кг. Час перенесення вантажів неповнолітніми має становити не більше 1 / 3 робочого часу (при граничній масі). Підлітки у віці до 16 років до перенесенні ваги не допускаються. Щорічна відпустка неповнолітнім надається тривалістю один календарний місяць у літній період або в інший період року за їхнім бажанням (ст.75 КЗпП). Забороняється звільняти неповнолітніх з ініціативи роботодавця без попередньої згоди районної (міської) комісії в справах неповнолітніх. Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створити для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної комісії та індивідуальних програм реабілітації. Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час не допускається.

ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ НА ПІДПРИЄМСТВІ, ТРИВАЛІСТЬ ВІДПОЧИНКУ. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ПРИ УШКОДЖЕННІ ЗДОРОВ'Я ПРАЦІВНИКА

Тривалість робочого часу на підприємстві визначається КЗпП і встановлюється внутрішнім розпорядком підприємства.
Нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Для працівників, які виконують роботи з шкідливими і небезпечними умовами праці встановлюється скорочена тривалість робочого часу - 36 годин на тиждень. Скорочена тривалість тижня встановлюється і для неповнолітніх:
- У віці від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень;
- У віці от15 до 16 років та учнів у віці від 14 до 15 років, які працюють в період канікул - 24 години на тиждень.
Неповний робочий день встановлюється для вагітних жінок, а також жінок, які мають дітей у віці до 14 років або дитину-інваліда за медичним висновком. Оплата праці при цьому здійснюється за відпрацьований час або за виконану роботу. Заборонено проведення на підприємстві надурочних робіт.
Проведення понаднормової роботи допускається в наступних випадках:
- Ліквідація наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, необхідної оборони країни;
- Ліквідація надзвичайних ситуацій, що порушують нормальне функціонування транспорту, опалення, освітлення, каналізації, водопостачання та газопостачання, зв'язку тощо;
- Необхідність проведення робіт, які порушують ритмічну роботу підприємства і можуть призвести до його зупинки;
- Проведення робіт, які не можуть бути проведені в інший час, в тому числі вантажопідйомних робіт;
- При безперервному циклі технологічного процесу, коли не з'явився на роботу змінник.
Понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотири години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
Час відпочинку робітників регулюється КЗпП та Законом України «Про охорону праці».
Працівники мають право:
- На святкові дні;
- На вихідні дні (при п'ятиденному робочому тижні два вихідних на тиждень, при шестиденному тижні - один вихідний день), загальним вихідним днем ​​є неділя.
Обов'язковою є перерва для відпочинку і харчування протягом робочого часу, він встановлюється, як правило, через чотири години після початку роботи. З урахуванням режиму роботи підприємства і характеру інтенсивності праці (ваги роботи, наявність професійних шкідливостей) вводяться додаткові перерви в суворій відповідності з нормативними актами, тривалість чергового річного відпустки не повинна бути менше 28 календарних днів.
Право на додаткову відпустку мають згідно КЗпП:
- Працівники з ненормованим робочим днем;
- Працівники, які виконують роботу в місцях зі складними метеорологічними та географічними умовами, підвищеного ризику для здоров'я;
- Працівники, зайняті на шкідливих умовах праці;
- Як заохочення працівникам за виконання державних і громадських обов'язків;
- При каліцтво і тимчасової не працездатності, вагітності та пологах, по догляду за дитиною;
-Без збереження заробітної плати з поважної причини.
Ст. 46 Конституції України закріплено право працівників на соціальний захист, що включають забезпечення при втраті працездатності, інвалідності і т.д.
Згідно з Законодавством ст.5 [1] всі працівники підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку та профзахворювань.
Страхування від нещасних випадків і відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування...".
Фонд соціального страхування є юридичною особою і не комерційною організацією. Управління фондом здійснюється на паритетних засадах державою, представниками застрахованих господарств і роботодавців. Виплата допомоги постраждалим проводиться за постановою управління фонду «Про затвердженому переліку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)» № 7 від 31.01.2002г. Перелік професійних захворювань затверджений Кабінетів Міністрів України від 08.11.2000г., № 1662.
Страхові виплати фонду соціального страхування:
- Страхові виплати втраченого заробітку в залежності від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата);
- Страхові виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї або на утриманців померлого).
- Страхові виплати по інвалідності потерпілому;
- Страхові виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
- Страхові виплати дитині, яка народилася інвалідом, внаслідок травмування чи профзахворювання на виробництві його майстер під час вагітності;
- Страхові виплати на медичну та соціальну допомогу.
Ступінь втрати професійної працездатності потерпілим встановлюється методико-соціальними експертними комісіями (МСЕК) з участю Фонду. Ступінь травмування визначає і відсоток професійної працездатності, що враховується при призначенні страхових виплат потерпілому.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або застрахованих осіб за наявності необхідних документів і приймає рішення у десятиденний термін.
Оплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю перших п'яти днів тимчасової непрацездатності призначається за рахунок коштів роботодавця за місцем роботи застрахованої особи у розмірі 100 відсотків втраченої середньої заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що потрапляють на дні тимчасової непрацездатності.
Наступ права застрахованої особи на одноразову допомогу:
1. одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності;
2. право на отримання одноразової допомоги потерпілому настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Документи, що подаються для призначення одноразової допомоги:
а) заяву потерпілого;
б) акт про нещасний випадок, форма Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання);
в) акт розслідування нещасного випадку, форма Н-5 (якщо такий складався);
г) акт розслідування професійного захворювання, форма П-4 (якщо є);
д) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
е) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності;
ж) довідка про середню заробітну плату (дохід) потерпілого;
з) копія трудової книжки, яка повинна бути завірена страховиком.
Нарахування суми одноразової допомоги.
У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається з розрахунку середньої заробітної плати (доходу) потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирьох кратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої вилучаються до Фонду.
Наступ права застрахованої на щомісячну страхову виплату.
1. Щомісячна страхова виплата потерпілому призначається при встановленні йому МСЕК стійкої втрати професійної непрацездатності.
2. Право на отримання потерпілому щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної непрацездатності.
У разі смерті потерпілого в результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не менше, ніж заробітна плата потерпілого за п'ять років і, крім цього, не менш, ніж річний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його змісті, а також на його дитину, яка народилася протягом не більше, ніж десяти місячного терміну після смерті потерпілого.
Особи, які мають право на одноразову допомогу:
- Діти, які не досягли 16 років, діти з 16 до 18 років, які не працюють або старше, ніж цей вік, але через недостатнє фізичного або розумового розвитку самі не в змозі заробляти, діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, які не досягли 23 років;
- Жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
- Інваліди - члени сім'ї потерпілого;
- Неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати елементи;
- Непрацездатні особи, які не перебували на утриманні загиблого, але мають на це право (незалежно від того разом вони проживають або окремо).
Право на отримання одноразової допомоги має також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює і доглядає за дітьми, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення високого рівня охорони праці та відсутність травматизму може бути встановлено зниження або, на оборот, підвищення страхового внеску при високому рівні травматизму (ст.25).


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Программа конкурса может несущественно меняться по независящим от Оргкомитета причинам.| ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)