Громадянин - це фізична особа, яка на правовій основі належить до певної держави.

Людина - це суспільна, біосоціальна, психофізіологічна людська істота, яка наділена здатністю мислити, створювати та використовувати знаряддя праці, володіти членороздільною мовою і нормально розвиватися у спілкуванні із собі подібними.

Поняття "людина" в юриспруденції вживається для характеристики біологічних рис живої істоти, яка виокремилася на певній стадії розвитку з біологічного середовища. Сучасне міжнародне право виходить з принципу рівноправності всіх людей, які живуть на Землі.

Особа - це людина, яка володіє індивідуально визначеною сукупністю соціально значущих властивостей людини, що сформовалися у процесі суспільного життя.

Поняття "особа" насамперед вживається в сенсі соціальної характеристики людини. Проте, цей термін є не тільки загально-соціальною, але й юридичною категорією. Юридичні категорії "людина" та "особа" пов'язані з поняттям "фізична особа", яка є учасником правових відносин, у т. ч. конституційних.

Громадянин - це фізична особа, яка на правовій основі належить до певної держави.

Термін "громадянин" був відомий ще у Стародавньому Римі. На сьогодні він вживається стосовно особи, яка має сталий правовий зв'язок з певною державою, що породжує для них взаємні права, обов'язки та відповідальність. У державах з монархічною формою правління використовується термін "підданий". У сучасних розвинених країнах різниця між зазначеними термінами має лише зовнішній характер і фіксує форму правління. Так, у країнах з республіканською формою правління використовується термін "громадянство", а в країнах з монархічною формою правління - "підданство". Звідси і відповідне звернення, наприклад, громадянин США, але підданий її Величності Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. В європейських монархіях, Японії та деяких інших монархічних державах обидва терміни вживаються як рівнозначні, а в Іспанії та Нідерландах замість терміна "підданство" навіть використовується термін "громадянство (п. 1 ст. 11 Конституції Королівства Іспанія 1978 р., п. 1 ст. 2 Конституції Королівства Нідерландів 1983 р.). Проте, в монархічних державах Азії насамперед в арабських країнах різниця між зазначеними термінами має більш суттєве значення. У цих країнах підданий зобов'язаний бути особисто відданим монарху, в зв'язку з чим населення виховується у відповідних традиціях, нерідко порушення відданості може суворо каратися.

Концепція, що розділяє осіб на людей і громадян, втілена тією або іншою мірою у всіх конституціях держав світу. При цьому кожен громадянин є одночасно людиною і наділений всією сукупністю відповідних прав людини. Однак, якщо права людини випливають із самої її природи і не можуть бути чимось обумовлені, то права громадянина визначаються фактом громадянства.

Громадянство - це надзвичайно важливий правовий інститут як для держави, так і для кожної особи зокрема. Право на громадянство є невід'ємним правом людини. В ст. 15 Загальної декларації прав людини 1948 р. зазначено, що "кожна людина має право на громадянство...". Громадянство є обов'язковою ознакою сучасної держави.

З урахуванням досягнень юридичної науки та відповідно до положень "Європейської Конвенції про громадянство" від 7 листопада 1997 р. можна надати наступне визначення поняттю "громадянство".

Дата добавления: 2015-10-13