Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначення глибини закладання фундаменту

Читайте также:
  1. Алгоритм визначення рейтингової оцінки
  2. Вибiр фiльтрiв i визначення мiсця їхнього установлення в гiдравлiчнiй системi
  3. Визначення величини прибутку на виготовлення виробу (П)
  4. Визначення висоти соплових та робочих лопаток. Виконання ескізу проточної частини турбіни.
  5. Визначення кількості навантажувально-розвантажувальних постів на складі
  6. Визначення коефіцієнта фільтрації ґрунту за допомогою приладу КФ-ОО.

РДАК. КП 0000. 000 ПЗ

Ти квартирний двоповерховий

Житловий будинок

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ

РДАК. КП 0000. 000 ПЗ

Ти квартирний двоповерховий

Житловий будинок

Пояснювальна записка

 

Розробив студент 21-Б гр.: ____________________

(ПІБ)

„___”_______________

Керівник курсового проекту викладач: ____________________

(ПІБ)

„___”_______________

 

З М І С Т

Пояснювальної записки до курсового проекту

Вступ.

1. Загальна характеристика запроектованої будівлі

Генеральний план

2.1.Загальні відомості

2.2.Вертикальна і горизонтальна прив’язка будівлі

т.1.1. Експлікація будівель і споруд

т.1.2. Техніко-економічні показники генплану

т.1.3. Відомість малих архітектурних форм та переносних виробів

т.1.4. Відомість елементів озеленення

т.1.5. Відомість тротуарів, доріжок та майданчиків

2.3. Техніко-економічні показники генплану

 

3. Об’ємно-планувальне вирішення будівлі

3.1. Загальні відомості

3.2. Техніко-економічні показники проекту

т.3.1. Експлікація приміщень

т.3.2. Техніко-економічні показники будівлі

т.3.3. Техніко-економічне обґрунтування конструктивних елементів

4. Архітектурно-конструктивне вирішення будівлі

т.4.1. Відомість прорізів воріт і дверей

т.4.2. Специфікація елементів заповнення прорізів

т.4.3. Відомість перемичок

т.4.4. Специфікація перемичок

т.4.5. Специфікація збірних залізобетонних елементів

т.4.6. Специфікація елементів крокв (для похилих дахів)

т.4.7. Експлікація підлог

 

5. Зовнішнє і внутрішнє опорядження приміщень

т.5.1. Відомість опорядження приміщень

Література

Додаток 3

Горизонтальна та вертикальна прив’язка

Горизонтальна прив’язка здійснюється від існуючої будівлі, що розташована на відстані ____ в метрах.

Вертикальна прив’язка – визначення чорних та червоних відміток кутів будинку. Чорні відмітки – це відмітки природного рельєфу, які підраховуються за формулою:

 

Нчорн = Нмол.гор. + m / d × h, де

 

Нмол.гор. – сумісна молодша горизонталь

m – відстань від молодшої горизонталі

d – відстань між горизонталями

h – перевищення горизонталей

 

 

НАчорн = 199,5+45/60*0,25 = 199,69

НВчорн = 199,75+28/31*0,25=199,97

НСчорн= 199,50

НДчорн = 199,25+16/39*0,25=199,35

 

Середнє арифметичне чорних відміток визначає планувальну відмітку землі

Нплан =199,69+199,97+199,5+199,35/4= 199,63

 

 

Відмітка чистої підлоги першого поверху вища відмітки планувальної на висоту цоколя

НІпов = 199,63+0,120= 199,75

 

 

Для відведення атмосферних вод від будівлі необхідно забезпечити ухил спланованої землі і=0,01. Товчку В з найвищою чорною відміткою приймаємо за вихідну, а її червону відмітку приймаємо рівною НВчерв= Нплан=199,63

 

 

Всі решту відміток визначаємо за формулою:

Нчервчервплан – іl, де

 

і=0,01

l – відстань між точками

 

НСчерв = 199,63-0,01*14,1= 199,49

НАчерв = 199,63-0,01*17,1=199,46

НДчерв= 199,63-0,01*14,1=119,49

 

Додаток 4

Визначення глибини закладання фундаменту

Відстань від планової поверхні ґрунту до рівня підошви називається глибиною закладання фундаменту.

Глибина закладання фундаментів залежить від:

- призначення будівлі,

- навантаження на основу,

- наявності підвалу,

- підземних комунікацій,

- геологічних умов,

- характеру і якості ґрунтової основи,

- рівня ґрунтових вод,

- глибини промерзання ґрунту,

- рельєфу місцевості

- та інш.

 

В нездимлених ґрунтах (велико уламкові, піски гравелисті, крупні і середньої крупнисті) - глибина закладання фундаментів не залежить від глибини промерзання, проте вона повинна бути на менше 0,5м.

 

Якщо основа вологий дрібнозернистий грунт (пісок дрібний, пилуватий, супісок, суглинок, глина) – підошва фундаменту розташовується нижче рівня промерзання ґрунту на 0,2м.

 

Для пилуватих глин і суглинків, дрібних і пилуватих пісків і суглинків приймають по глибині промерзання але з коефіцієнтом 1,2.

 

Глибина закладання фундаментів під внутрішні стіни опалювальних будівель не залежить від глибина промерзання ґрунту і приймається не менше 0,5м від рівня землі або підлоги підвалу.

 

Вибір типу фундаменту залежить від:

- конструктивної схеми будівлі,

- величини навантаження, що передається на основу,

- несучої здатності і деформації ґрунту.

 

1. Для безкаркасних будівель – стрічкові або пальові фундаменти під несучі стіни.

 

2. Для каркасних будівель – стовпчасті або пальові.

 

3. Для багатоповерхових – суцільні або пальові.

 

Кліматичні дані деяких населених пунктів європейсько-азіатської території

Пункти Середня температура зовнішнього повітря, 0С Зона вологості Райони Глибина промерза-ння ґрунту, см
найб.холодної доби (0,98) найб.холодної доби (0,92) найб.холодних трьох діб найб.холодної п’ятиденки (0,92) сніговий вітровий
Вінниця -29 -26 -24 -21 н ІІ ІІ  
Дніпропет-ровськ -28 -26 -25 -23 с І ІІІ  
Донецьк -29 -27 -25 -23 с І ІІІ  
Житомир -29 -25 -24 -22 н ІІ ІІ  
Запоріжжя -28 -25 -24 -22 с І ІІІ  
Івано-Франківськ -26 -24 -22 -20 н І ІІІ <80
Кіровоград -29 -26 -24 -22 с І ІІ  
Київ -29 -26 -24 -22 н ІІ ІІ  
Луганськ -32 -29 -27 -25 с І ІІІ  
Луцьк -27 -24 -22 -20 н І ІІІ  
Львів -24 -23 -21 -19 н І ІІІ <80
Миколаїв -26 -23 -22 -20 с І ІІІ <80
Могилів -33 -29 -27 -25 н ІІІ І  
Одеса -24 -21 -20 -18 с І ІІІ <80
Полтава -30 -27 -25 -23 с ІІ ІІ  
Рівне -27 -25 -23 -21 н І ІІІ  
Сімферополь -22 -20 -19 -18 с ІІ ІІІ <80
Чернігів -30 -27 -25 -23 н ІІ ІІ  
Чернівці -26 -24 -22 -20 н І ІІ <80
                       

Примітки: І. В колонці 6 прийняті позначення В – волога зона, Н – нормальна зона. С – суха зона.

2. В назвах колонок 2,3, 5 у дужках вказана забезпеченість

 

Карта нормативних глибин промерзання суглинистих ґрунтів

Додаток 5

Теплотехнічний розрахунок стіни

Обґрунтування товщини стіни

 

Коефіцієнт тепловіддачі ав

Внутрішня поверхня огороджуючих конструкцій ав, Вт/(м20С)
1. Стін, підлоги, гладких стель, стелі з виступаючими ребрами за відношення висоти ребер h до відстані а між гранями сусідніх ребер h/ а ≤0,3 8,7

 

Коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов аз

Зовнішня поверхня огороджуючих конструкцій аз, Вт/(м20С)
1. Зовнішніх стін, покриттів, перекриттів над проїздами та холодними підвалами без огороджуючи сін в Північній будівельно-кліматичній зоні  

 

Теплотехнічні характеристики прийнятих матеріалів

№ п/п Назва матеріалу Густина γ, кг/м3 Коефіцієнт теплопровідності λ, Вт/(м20С)
  Вапняно-піщана штукатурка   0,7
  Цегла глиняна   0,7
  Цементно-піщана штукатурка   0,76
  Деревостружкова плита   0,105
  Гіпсокартонні листи   0,151
  Склопакет - 0,5
Утеплювач Пінопласт   0,037
Мінеральна вата   0,042
Скловата   0,046

 

 

Фактичний опір знаходимо за формулою:

R фо = 1/ ав + R1 + R2 +...+ R n +1/ аз;

ав =8,7 Вт/(м20С) - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні стіни

аз = 23 Вт/(м20С) - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні стіни

R1, R2,... R n – термічні опори окремих матеріалів огороджуючої конструкції

R n= Sn/ln ,

Sn – товщина матеріалу

Визначення термічних опорів прийнятих в проекті матеріалів:

Для цегляної стіни:

Вапняно-піщана штукатурка: R 1= S1/l1 = 0,02/0,70 = 0,029 (м20С)/Вт

Цегла глиняна t=370мм: R 2= S2/l2 = 0,37/0,70 = 0,53 (м20С)/Вт

Цегла глиняна t=120мм: R 2= S2/l2 = 0,12/0,70 = 0,171 (м20С)/Вт

Цементно-піщана штукатурка: R 3= S3/l3 = 0,02/0,76 = 0,026 (м20С)/Вт

Утеплювач

Пінопласт: R = 0,01/0,037 = 0,270 (м20С)/Вт

Мінеральна вата: R = 0,01/0,042 = 0,238 (м20С)/Вт

Скловата: R = 0,01/0,046 = 0,217(м20С)/Вт

 

Визначення необхідних товщин утеплювача конструкції стін при різних матеріалах утеплення:

 

Цегляна стіна t=370мм з пінопластом:

R фо = 1/8,7+0,029+0,53+0,026+6×0,270+1/23 = 2,36 (м20С)/Вт

Необхідна товщина пінопласту – t = 60мм.

 

Цегляна стіна t=120мм з пінопластом:

R фо = 1/8,7+0,029+0,171+0,026+7×0,270+1/23 = 2,27 (м20С)/Вт

Необхідна товщина пінопласту – t = 70мм.

 

Цегляна стіна з мінеральною ватою:

R фо = 1/8,7+0,029+0,53+0,026+7×0,238+1/23 = 2,41 (м20С)/Вт

Необхідна товщина мінеральної вати – t = 70мм.

 

Цегляна стіна з скловатою:

R фо = 1/8,7+0,029+0,53+0,026+8×0,217+1/23 = 2,87 (м20С)/Вт

Необхідна товщина скловати – t = 70мм.

 

Висновок: в якості утеплювача для стіни приймаємо пінопласт.

 

 

R0-R1= γ/ λ

R0 =2,8 (І) (м20С)/Вт R0 =2,2 (ІІІ) (м20С)/Вт

R0 =2,5 (ІІ) (м20С)/Вт R0 =2,0 (ІV) (м20С)/Вт

 


Дата добавления: 2015-09-05; просмотров: 222 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Каналы сбыта и их характеристика| Додаток 2

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.019 сек.)