Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Перегляд документа

Читайте также:
  1. II. Документация федерального органа исполнительной власти
  2. IV. ЭКИПИРОВКА КОМАНД И ДОКУМЕНТАЦИЯ
  3. VII. Поисковая система по документам
  4. А. Учет прав на бездокументарные ценные бумаги
  5. Анализ документа и семантическая связность
  6. АНАЛИЗ ДОКУМЕНТАЦИИ
  7. Б. Защита нарушенных прав правообладателей по бездокументарной ценной бумаге

Під час роботи з документами корисно переглядати текст у тому вигляді, який він буде мати у надрукованому виді. Для цього, потрібно з меню „ Файл ”вибрати команду „ Попередній перегляд ”або активізувати кнопку („ Попередній перегляд ”)панелі інстру­ментів „ Стандартна ”. У верхній час­тині вікна, що з'явиться на екрані дисплея, є панель інструментів для управління переглядом. Вона складаєть­ся з таких кнопок:

- друкування обраної сторінки (сторінок);

- збільшення (зменшення) зображення здійснюється кла­цанням лівою кнопкою миші на потрібній сторінці, після чого покаж­чик миші прийме вигляд лупи;

- перегляд поточної сторінки;

- перегляд декількох сторінок документа. Якщо натиснути на ліву клавішу миші та, не відпускаючи її, „протягнути” вниз і вправо, то можна переглянути одночасно до 40 сторінок документа, в залежності від встановлених параметрів та роздільної здатності екрана;

- використання лінійки, маркери якої зміню­ють параметри абзацу;

- перегляд усього екранного вікна; після акти­візації цієї кнопки необхідно обов'язково повернутися у по­переднє вікно перегляду, шляхом активізації цієї кнопки, або скориставшись командою „ Повернути звичайний режим ”.

Вихід із вікна попереднього перегляду здійснюєть­ся за допомогою кнопки „ Закрити ”.

Використання лінійок прокручування. Вертикальна і горизонтальна лінійки прокручування використовуються для переміщення по тексту документа. Для цього необхідно встановити покажчик миші на стрілку відповідного напрямку (▲ - до початку файла, ▼- до кінця файл, ◄ - до правої межі, ► - до лівої межі) й натиснути на ліву клавішу миші. Для більш швидкого переміщення по тексту використовується бігунок - прямокутник, який знаходиться на лінійці прокручування. Для цього потрібно встановити покажчик миші на бігунок, натиснути ліву клавішу миші й, не відпускаючи її, „протягти” бігунок у потрібному напрямку.

Для перегляду попереднього екранного вікна, потрібно клацнути лівою кнопкою миші над бігунком, або скористатись клавішею < РgUp>, а наступного - під бігунком, або скористатись клавішею < РgDn>.

Зміна розміру вікна перегляду. За допомогою кнопки „ Масштаб ”панелі інструментів „ Стандартна ”,можна змінювати розміри вікна пере­гляду сторінки. Після відкриття списку цієї кноп­ки, на екрані дисплея з'явиться меню з переліком можливих значень масштабування (200%, 100%, 75% та ін.), з якого вибирається потрібне. Можна також, встановивши курсор на вікні з %-вим розміром, набрати на клавіатурі будь-яке ін­ше значення масштабування. При цьому, розмір текс­ту, що буде друкуватись, не залежить від масштабування розміру тексту у вікні пере­гляду.

Зазначену процедуру можна виконати також за до­помогою команд „ Вид ” Ø „ Масштаб ”головного меню MS Word.

5.4. Виділення, копіювання, вилучення, вставлення блоків тексту

Виділення блоків документа. Для виділення будь-якого текстового блоку,перш за все необхідно встановити курсор на початок потрібної частини блока тек­сту. Далі:

• утримуючи натиснутою клавішу < Shift>, встановити покажчик миші на кінець блоку і клацнути лівою кнопкою миші;

• натискуючи на ліву клавішу миші та не відпускаючи її, „протягнути” покажчик миші до кінця блоку;

• утримуючи натиснутою клавішу < Shift> переміститись по тексту за допомогою клавіш керування курсором на клавіатурі.

Для виділення рядка потрібно клацнути лівою кнопкою миші ліворуч від рядка, окремого слова - двічі клацнути лівою кнопкою миші будь-де всередині цього слова, цілого абзацу - двічі клацнути лівою кнопкою мишію ліворуч від абзацу, всього текс­ту - натиснути на клавіші < Сtrl+5> цифрової клавіа­тури.

Для скасування виділення потрібно клацнути лівою кнопкою ми­ші у будь-якому місці тексту.

Копіювання, вилучення, вставка блоків тексту. Текстовий блок у документі, перед усім, необхідно виділити. Для йо­го копіювання, вилучення або вставки, використовують кнопки панелі інструментів „ Стандартна ”.

- вилучення (вирізання) блока виділеного тексту, при цьому з документа він переноситься в буфер обміну, звідки може бути вставлений в інше місце будь-якого до­кумента;

- копіювання блока виділеного тексту, при цьо­му він залишається як у файлі на своєму місці, так і перено­ситься в буфер обміну;

- вставка блока виділеного тексту. Курсор необ­хідно встановити на місце, де має бути вставле­ний текст, що знаходиться у буфері (після вирізан­ня або копіювання).

 

Операції вставки, вилучення, копіювання блока тексту або окремих символів, також можна виконати, користуючись командами головного меню „ Прав­ка ”,або комбінаціями клавіш:

Вирізати ”, або за допомогою комбінації клавіш < Сtrl+Х>;

Копіювати ”або за допомогою комбінації клавіш <Сtrl+С>;

Вставити ”або за допомогою комбінації клавіш <Сtrl+V>.

Вилучити виділений текст без збереження його в бу­фері обміну можна за допомогою клавіші < Del>.

5.5. Форматування сторінки, абзаців документа, символів

Одним з основних питань при створенні документа є вибір типу шрифту, його стилю та розміру, а також визначення вимог до щільності друку на рядку і на сторінці.

Тип шрифту (або прийнятий в поліграфії термін - гарнітура шрифту) визначає особливості написання усього набору символів, що включає заголовні та рядкові букви, цифри, знаки пунктуації та спеціальні символи, (наприклад, Times New Roman Cyr, Arial Cyr або Courier New Cyr). Вибір шрифту повинен відповідати інформації, котру необхідно передати читачеві. Шрифт не повинен бути ні занадто помітним, ні занадто ординарним. Правильний вибір шрифту, його стилю (жирний, курсив, звичайний) та розміру, акцентує зміст повідомлення, не привертаючи уваги до самого шрифту.

 

Форматування сторінки застосовується для визна­чення її зовнішнього вигляду. Для забезпечення форматування, можна змінити такі параметри, як розміри сторінки, розмір полів та орієнтацію сторінки, і т. ін. Для виконання цих операцій викорис­товуються команди: „ ФайлØПараметри сторінки ”.

У вікні що з'явиться на екрані дисплея (рис. 2.3), зазначають:

• у вкладці „ Поля ”- розміри верхнього, нижнього, лівого, правого полів сторінки;

• у вкладці „ Розмір паперу ”– визначає розміри аркушу паперу, а також орієнтацію сторінки для друку документа в горизонтальному (книжковому) або вер­тикальному (альбомному) вигляді;

• у вкладці „ Джерело паперу ”– визначає режим подачі па­перу у принтер (вручну чи автоматично);

• у вкладці „ Макет ”– відзначається відмінність (якщо вона є) пар­них і непарних колонтитулів та колонтитулу пер­шої сторінки.

 

Рис. 2.3. Діалогове вікно „Параметри сторінки”

 

Усі вкладки цього вікна, крім того, мають ще список, в якому можна вибрати вид застосування зазначених параметрів до документа (поточний розділ, весь доку­мент тощо), як це показано на рис. 2.3.

 

Форматування тексту та встановлення параметрів абзацу. Для форматування тексту, необхідно виділити фрагмент, потім виконати команду „ ФорматØШрифт ”, або клацнути на одній з кнопок на панелі інструментів „ Форматування. Можна одночасно використовувати декілька параметрів форматування. Для встановлення спецефектів, у тексті, необхідно виділити потрібний фрагмент, (наприклад, формулу), після чого застосувати команду „ ФорматØШрифтØАнімація ”.

Низька розрідженість рядків (невелика відстань між сусідніми рядками) ускладнює процес читання, а висока - робить документ малоінформативним. Для правильного вибору розрідженості рядків необхідно виділити фрагмент, а потім використати команди „ ФорматØ „АбзацØ „Міжрядковий ”. Далі зі списку, вибрати один з потрібних інтервалів, наприклад, одинарний, полуторний, подвійний.

При досягненні межі правого краю документа, у процесі набору тексту, текст переноситься на наступний рядок автоматично.

Для створення нового абзацу в місці, де встановлено курсор, треба натиснути на клавішу < Еnter>, при цьому, в документ вставляється маркер абзацу , а уведення переноситься на перший рядок нового абзацу. Маркери абзацу можна переглянути активізацією кнопки „ Недруковані знаки ”.

Абзац має такі параметри:

1 - відступи вправо та вліво відносно розмірів по­лів сторінки;

2 - абзацний відступ;

3 - вирівнювання;

4 - міжрядковий інтервал.

Перші два параметри абзацу встановлюють за допо­могою маркерів, котрі знаходяться на спеціальній лінійці, яку можна активізувати коман­дами „ ВидØ „Лінійка ”.Користуватися маркерами лінійки треба так: встановити покажчик миші на одному з мар­керів і, натиснувши на її ліву клавішу, „протягти” його по лінійці до потрібного розміру.

Маркери виконують такі функції: верхній лівий змі­нює положення відступу першого рядка (або абзацного відступу); нижній - положення першого рядка і ліво­го відступу абзацу разом; правий - положення правого відступу абзацу.

Третій параметр абзацу встановлюють за допомо­гою відповідних кнопок панелі інструментів „ Форматування ”:

- по лівому краю;

- по центру (вирівнювання відносно центра);

- по правому краю;

- по ширині (вирівнювання по ширині).

 

Якщо треба змінити параметри окремого абзацу, то курсор має бути встановлений будь-де в абзаці, а якщо це стосується блока тексту, то його доцільно спочатку виділити.

Четвертий параметр абзацу (а також попередні) встановлюють за допомогою команд „ ФорматØАбзац ”головно­го меню MS Word.

Після активізації цих команд на екрані дисплея з'явля­ється діалогове вікно (рис. 2.4), у якому задають:

- параметри вирівнювання тексту (відносно лівої та правої меж, за шириною, відносно центра);

- розміри лівого і правого відступів;

- розміри відступу першого рядка (абзацного від­ступу);

- інтервал між рядками.

Рис. 2.4. Діалогове вікно „Абзац”

 

Аналогічне діалогове вікно з'явиться, якщо встанови­ти курсор у межах блоку тексту, і натиснути на праву клавішу миші та активізувати команду „ Абзац ”.

Форматування символів. Найменшим елементом документа є символ. При форматуванні символів, їхні параметри стосуються усіх символів виділеної частини доку­мента, або тих символів, які будуть уведені після завдання параметрів. Всі параметри символу можна змінити у вікні, що з'явиться на екрані дисплея після активізації ко­манд „ ФорматØШрифт ”головного меню MS Word (рис. 2.5).

 

Рис. 2.5. Діалогове вікно „Шрифт”

 

Вкладка „ Шрифт ”містить:

• розділ „ Шрифт ”із переліком різних шрифтів (на­приклад, Times New Roman);

• розділ „ Накреслення ”з параметрами” Звичайний ”,„ Курсив ”тощо;

• список „ Підкреслення ”з такими видами підкрес­лення, як „ Тільки слова ”, „Подвійне ”,„ Пунктирне ”і т. ін. (по умовчуванню – „ Ні ”);

• список „ Колір ”, дає змогу змінити колір симво­лів документа;

• розділ „ Ефекти ”, в якому можна застосувати такі параметри, як нижній і верхній індекси, перетворити текст на закреслений тощо.

Після активізації кнопки „ По умовчанню ”,усі вста­новлені параметри будуть збережені та застосовані до документів, що будуть створюватись у майбутньому.

За допомогою кнопок панелі інструментів (рис. 2.1) ці операції забезпечуються такими кнопками:

Шрифт ”;

Розмір шрифту ”.

 

 

- виділений текст виконується напівжирним шрифтом;

- виділений текст виконується курсивом;

- виділений текст підкреслюється.

Розмір шрифту або інакше кегль, - це його вертикальний розмір, вимірюваний в пунктах (1 пункт дорівнює 0,376 мм). Встановлюється командами „ ФорматØ „Шрифт Ø „Розмір ”.Зазвичай, для більшості документів використовуються 10 - 12 - пунктові шрифти, в той час як газетна смуга може мати тільки 8-пунктовий шрифт. Розмір шрифту більше 14 пунктів, зазвичай використовується лише для заголовків і виділень. Шрифти різних типів, але одного розміру необов'язково виглядають однаковими по величині.

Наприклад, 14 - пунктовий Times New Roman Сyr має більший вертикальний розмір, чим 14- пунктовий Courier New Cyr. А для того щоб увести формулу відповідним чином (верхні і/або нижні індекси), необхідно виділити цей фрагмент, потім застосувати команду „ ФорматØШрифтØАнімація ”(встановити необхідні прапорці рис. 2.5).

Ширина рядка (колонки) визначається кількістю знаків, які можуть бути в ньому розміщені. Зазвичай, оптимальною вважається ширина рядка в межах від 45 до 60 символів.


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 89 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Пешком в Долину гейзеров | Поняття про текстовий процесор Microsoft Word | Екран WORD | Користування автотекстом |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Робота з документом| Друкування тексту

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.014 сек.)