Стратегія реорганізації банківських установ

Стратегічною метою реорганізації комерційних банків є як підвищення надійності і стійкості банківської системи України, так і кожного окремого комерційного банку, забезпечення капіталізації банківської системи та стабільної роботи платіжної системи, захист інтересів кредиторів і вкладників, покращення фінансового стану комерційних банків, підвищення ефективності діяльності банків внаслідок концентрації або поділу капіталу, розширення або спеціалізації, переорієнтації діяльності банків та зростання довіри до них або до новостворених структур.

У ході реорганізації банку вирішують дві основні проблеми – забезпечення

ліквідності та суттєве поліпшення результатів його діяльності. Реорганізаційні зміни в банку потребують вжиття комплексу заходів, серед яких:

- структуризація кредитного портфеля – виокремлення обсягу простроченої заборгованості перед банком і скорочення такої заборгованості;

- оперативне зниження дебіторської заборгованості (реструктуризація боргів дебіторам);

- робота з клієнтами щодо відстрочення оплати процентів за депозитами та пролонгування договорів банківських вкладів;

- відмова від участі в капіталі інших фінансових компаній, якщо ця участь є неефективною;

- скорочення надлишкових обсягів нефінансових (матеріальних) активів через реалізацію (ліквідацію) надлишкових нерухомості, обладнання, транспортних засобів тощо;

- аналітична оцінка та припинення вкладення неефективних інвестицій, крім життєво необхідних для банку й обґрунтованих з позицій розвитку ринку.

Як уже зазначено, невід’ємною складовою алгоритму процесу реорганізації банків є її методи. До найважливіших методів зараховують такі:

На рівні держави:

- вливання капіталу у проблемні банки;

- викуп проблемних активів;

- кредити рефінансування;

- сек’юритизація активів;

- встановлення податкових пільг;

- створення стабілізаційного фонду для фінансування потреб проблемних банків;

- зниження обов’язкових резервних вимог;

- розміщення депозитів урядом.

Внутрішньобанківські методи:

- додаткова емісія акцій (субординований борг, вливання коштів власників);

- комплексне управління активами і пасивами;

- реструктуризація боргу позичальників;

- реструктуризація боргу банку;

- входження інвестора;

- продаж проблемних активів;

- реінвестування прибутку;

- формування резервів під активні операції;

- управлінн ліквідністю.

Загалом, реорганізація банків здійснюється в три етапи:

а) підготовчий;

б) здійснення заходів відповідно до шляху реорганізації;

в) завершальний.

Дата добавления: 2015-09-02