Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Походи Святослава на болгарію

Читайте также:
  1. Воєнні морські походи на чорне море та каспійське моря.
  2. Миниатюры Изборника Святослава. 1073 г. Государственный Исторический музей, Москва.
  3. МОГИЛА СВЯТОСЛАВА – В ЦЕНТРІ ЗАПОРІЖЖЯ
  4. ОСТАННІЙ БІЙ І СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА
  5. Походил не столько на человека, сколько на какойто отвратительный приз-
  6. Хрестові походи в історії європейської цивілізації.

Повернувшись до Києва, Святослав зустрів там послів від грецького (візантійського) імператора Никифора, який просив його, щоб він пішов на захід, на Дунай — воювати з Дунайськими Болгарами, зміцнення яких дратувало й лякало Візантію. При цьому потрібно нагадати, що болгари в V—VI ст. прийшли з Азії через українські степи вздовж нижнього Дунаю, там змішалися зі слов’янами і створили сильну державу. Візантія не могла чинити опір свіжому, буйному народу і була змушена все далі відступати з Дунаю. У першій половині Х ст. молода Болгарія вже сильно лякала Візантію, а її цар Симеон узяв під свій контроль майже весь Балканський півострів, залишивши Візантії вузеньке узбережжя Чорного і Іонійського моря, і наклав на Візантію важку данину. Щоб умовити Святослава здійснити похід на Болгарію, в Київ від імператора Візантії приїхали посли і привезли великі дари — півтори тисячі фунтів золота (біля 600 кг). Святослав мав і свої інтереси й плани підкорення Болгарії, вважаючи, що це може бути дуже корисним для його держави. В його руках вже були торгові шляхи по Дніпру і Дону і мати ще третій шлях — по Дунаю було мрією Святослава. Він зібрав велике військо — близько 60 тис. юних і сильних воїнів, а болгари виступили назустріч силою 30 тис. воїнів. Вийшовши з кораблів на берег, воїни Святослава зі щитами і мечами рушили на ворога. Удар був таким сильним, що болгари кинулися тікати. Бій цей відбувся під Доростолом (нині Силістрія), поразка сталася так несподівано, що болгарський цар Петро від переживань захворів і незабаром помер.
Київські війська, очолювані та ведені Святославом, пішли далі і в наполегливій боротьбі займали місто за містом. Понад 80 міст потрапили під владу Святослава, який обрав собі столицею болгарське місто Переславець або Малу Переславу (на південь від Дунаю, біля Тульчі). Святослава так глибоко вразило багатство Болгарського краю, що тільки занепокоєння можливим нападом печенігів (тюркське кочове плем‘я, що на ті часи займало значні території степового Лівобережжя) на Київ, де знаходилася його стара мати — княгиня Ольга і троє її онуків, примусило його повернутися до своєї столиці і вигнати печенігів з під Києва. Лише завдяки випадкові Ольга уникнула полону.

«Мусїв Святослав наперед знати про те болгарське добро і тому з утіхою прийняв заклик Калокіра, не здогадуючи ся грецьких хитрощів.» писав Грушевський. Поховавши матір у 969 році за християнським звичаєм у Києві, Святослав упорядив державні справи і розділив землі між синами, посадив свого старшого сина Ярополка в Київі, другого сина Олега в Деревлянській землі, в Овручу; Новгородці, у котрих сидїв за батькових часів сам Святослав, теж добивали ся, щоб і у них він посадив котрогось з своїх синів. Але нї Ярополк, нї Олег не хотіли йти у Новгород; тоді оден з київських бояр, Добриня, брат Святославової улюблениці Малуші, що мала від Святослава сина Володимира, намовив Новгородцїв, аби просили дати їм Володимира, і так стало ся: поїхав у Новгород Володимир з Добринею, що мав правити його іменем, так само як иньші бояре мали правити в Київі і Овручі іменем малого Ярополка та Олега. Сам же Святослав знову вирушив до Болгарії, яку вважав уже своїм володінням. Однак він не знав, що за останній час між Візантією і Болгарією було укладено перемир’я і греки підмовили болгар, щоб ті не пускали до себе Святослава, оскільки самі побоювалися мати у себе по сусідству такого сильного князя, як київський. Численне болгарське військо зібралося в Переясловці й напало на Святослава.
Кровопролитна битва схилялася вже на користь болгар, але воїни Святослава, підбадьорені його полум’яною промовою: «Брати і дружина! Помремо, але помремо з твердістю і мужністю!», напружили свої сили і до вечора перемога увінчала їх хоробрість. Святослав узяв приступом Переясловець і знов оволодів царством Болгарським, мріючи там залишитися назавжди вирішив перенести свою столицю до Переяславця. Там, казав він, «вся блага сходяться: від греків – золото, паволоки, вина, овочі, з Чехів і Угрів – срібло та коні, з України – хутра, мед, віск і раби».


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 121 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ВИТЯГИ З ЕНЦИКЛОПЕДІЙ | ІЗБОРНИК 1076 та ІЗБОРНИК 1073 рр. | Слово святого Василя, якою людині належить бути | Георьгия Хуровьска о образЂх | НАЙДАВНІША УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ | Ізборник 1076 року” – визначна пам’ятка духовної культури Київської Русі в контексті українознавства | Святослав Ярославович | ОСТАННІЙ БІЙ І СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА | МОГИЛА СВЯТОСЛАВА – В ЦЕНТРІ ЗАПОРІЖЖЯ | Жовтня 2014 року, м. Дніпропетровськ, Україна |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
СВЯТОСЛАВ князь київський| ВІЙНА І МИР ІЗ ВІЗАНТІЄЮ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)