Навчання письма. Навчання читати

Навчання читати

Добукварний період (16 год)

Практичне ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, граматичними питаннями до них.

Розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?

Умовне позначення слів.

Практичне ознайомлення з реченням.

Спосіб умовного позначення речень.

Складання речень за заданою графічною схемою.

Поділ слів на склади.

Поняття про наголос, наголошений склад. Мовні і немовні звуки. Уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, умовне позначення їх на письмі.

Звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів. Побудова звукової схеми слів.

Учень (учениця):

o має уявлення про номінативну роль слова; розрізнює назви істот і неживих предметів; розпізнає слова – назви ознак, дій, ставить до них питання; позначає слова умовними значками;

o виокремлює речення з мовного потоку; аналізує їх за кількістю слів; будує графічні схеми речень;

o складає речення за даною графічною схемою;

o вимовляє слова по складах;

o визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

o має уявлення про мовні і немовні звуки;

o розрізнює голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні; умовно позначає їх на письмі;

o робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів; будує їх звукову схему, використовуючи умовні позначення звуків;

Навчання письма.

Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт

Добукварний період (15 год)

Посадка учня під час письма.

Положення ручки (олівця) в руці під час письма.

Розташування зошита на парті під час письма.

Рух пальців під час зображення графічних фігур.

Рух кисті і передпліччя уздовж рядка в процесі виконання графічних вправ.

Зображення ліній і фігур, штрихування, розфарбовування.

Зображення ліній, схожих на елементи букв.

Орієнтування на сторінці зошита та в графічній сітці.

- виокремлює речення з мовного потоку; аналізує їх за кількістю слів; будує графічні схеми речень;

- складає речення за даною графічною схемою;

- вимовляє слова по складах;

- визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

- має уявлення про мовні і немовні звуки;

- розрізнює голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні; умовно позначає їх на письмі;

- робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів; будує їх звукову схему, використовуючи умовні позначення звуків;

Учень (учениця):

· свідомо приймає правильну позу перед початком письма;

· показує правильне положення ручки в руці, тримає її великим, середнім і вказівним пальцями;

· кладе правильно зошит на парту перед початком письма і зберігає таке його положення в процесі письма;

· правильно рухає пальцями під час зображення невеликих фігур, розфарбовування;

· рухає знаряддя письма уздовж рядка за допомогою кисті і передпліччя на мізинному пальці;

· показує верхню, нижню, ліву, праву сторони сторінки; початок, середину, кінець рядка; середину між рядковими лініями;

· проводить лінії: вертикальні, горизонтальні, похилі (ліворуч, праворуч);

· зображує прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервними і неперервними (у міру можливого) рухами руки;

· правильно пише прямі з верхнім і нижнім заокругленнями, верхні та нижні петлі, овали, півовали;

· знаходить і показує всі лінії графічної сітки зошита (верхня і нижня рядкові лінії, міжрядкова, похила);

· розрізнює друковане і рукописне письмо;

· пояснює важливість рукописного письма, необхідність його естетичного вигляду;

· впізнає і називає відповідно до алфавіту малі і великі рукописні букви; пише їх із дотриманням правильної форми, висоти, ширини;

· поєднує безвідривно елементи букв природного злиття; букви за типами поєднань: верхнє, середнє, нижнє; букви природного злиття;

· пише слова зв’язно, ритмічно, з однаковим нахилом букв;

· розташовує слова і речення в основному рядку.

Тема: «Читання тексту на закріплення букви П. Словниково -логічні вправи.

Мета: закріпити уміння читати склади, слова, речення з вивченою буквою, розвивати мовлення учнів, логічне мислення, вміння миттєвого розпізнавання слова, як елемента розвитку техніки читання. Виховувати навички доброти, ввічливості.

Обладнання: квітка - семіцвітка, фішки, таблиці, складові, буквар.

Тип: урок-гра

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Діти, сьогодні я йшла до класу і мені директор віддала листа, який надійшов саме нам учням 1-Б класу (відкриваю конверта і зачитую листа)

«Пелюстку відірвемо

Гуртом усе почнемо»

(Закріплюю квіточку на маленькій дошці)

III. Актуалізація знань.

1- а пелюстка (червона)

Зі мною будете грати, знання закріпляти.

1. Яку букву вивчили на минулому уроці? Які звуки вона позначає? Назвіть слова, в яких зустрічаються ці звуки.

2. Читання складової таблиці (учні читають диференційовано,

самостійно, напівголосно).

2. Робота в парах (1 учень читає, а 2 учень слідкує, навпаки)

Читання піраміди.

- Яке слово не зрозуміле?

- Яке слово найдовше?

- Складіть речення зі словом ПОРТ.

Поширте це речення.

(Завдання її пелюстки виконано, найкращі учні одержуютьмаленькі червоні квіточки)

2- а пелюстка (жовта)

Девіз

Дружно, швидко вимовляй чистомовки, скоромовки промовляй.

Вправи у виразному й швидкому промовлянні.

1. Чистомовка Пи-пи-пи яблука купи Пі-пі-пі- смітник у куті

2. Конкурс кращого скоромовця.

Палкан попав у капкан.

3. Гра «Комп'ютер» (вивчення' нової скоромовки)

Ішов Прокіп, кипів окріп,

Прийшов Прокіп - кипить окріп.

3- тя пелюстка (помаранчева)

Все вивчене пригадаймо слів знов схему підбирай. (Звуко - буквені вправи)

1. Впізнай і прочитай слова з відсутніми літерами.

2. Викласти звукову модель до 2 слова (півень)

3. До якого слова підійде ця модель?(Завдання 3-ї пелюстки виконано)

4- а пелюстка (синя)

Хто ж там, хто вже так стомився, і на ліво нахилився?

Діти, треба дружно нам всім встати, фізкультпаузу почати.

IV. Фізкультхвилинка

5- а пелюстка (зелена)

Зі мною ви пограйте, слова знаходьте, складайте і читайте.

Вправи з читання. Виконання логічних завдань.

1. Ридають літери у кожному рядочку Від слів лишаються лише шматочки.

Початок треба відшукати,

Щоб всі слова ті врятувати.

2. Гра «Добери слово»

3. Гра «Без зупинок»

Прочитати слова справо наліво. Гра «Знайди імена дітей» Піп Пилип

Які чудернацькі слова - не змінилися.

(Вручення зелених квіточок)

Фізкультхвилина

6- а пелюстка(коричнева)

Гарно всі читаємо, текст новий вивчаємо.

V. Опрацювання нового тексту (Буквар с.53 «Сливи»)

1. Хвилинка фантазії

- Прочитайте заголовок. Як ви вважаєте, про що буде розповідатися у тексті?

(Група сильних учнів готується до зразкового читання, а всі інші виконують словникову роботу.

VI. Підсумок уроку.

Білет 3.

1. Фонетика і фонологія. Звуки й букви української мови. Алфавіт. Склад. Наголос.

2. Методика проведення уроків письма в добукварний період навчання грамоти. Скласти план уроку письма цього періоду.

1. Фонетика і фонологія. Звуки й букви української мови. Алфавіт. Склад. Наголос.

Фоне́тика — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови. Об'єктом вивчення фонетики є звуки, їх властивості і функції, закономірності поєднання, фонетичні процеси, одиниці, засоби, ознаки.Звуки мови можна вивчати в різних наукових зрізах. Тому фонетику розмежовують на окремі фонетичні розділи.

Щодо часу виділяють: -історичну (діахронічну) фонетику, що вивчає становлення й розвиток фонологічної мовної системи

-описову (синхронічну) фонетику, яка досліджує стан фонологічної системи на певному етапі, як правило, на сучасному.

Стосовно мов виокремлюють: -загальну фонетику, яка аналізує загальні особливості звукового боку мови -конкретну фонетику, що фіксує звуковий бік окремої мови -зіставну фонетику, яка описує звукові особливості однієї мови порівняно з іншою чи іншими.

Що стосується системи вияву мови, кажуть про:-фонетику літературної мови (є галуззю вивчення літературної мови)

-діалектну фонетику, що досліджує звуковий бік діалектної мови (є галуззю діалектології)

-фоностилістику, яка вивчає звуковий бік стилістично навантаженого мовлення. (Є галуззю лінговстилістики)

Фоноло́гія — розділ мовознавства, який вивчає структуру звукового складу мови (мовленнєві одиниці та засоби) і їхнє функціонування в мовній системі.
Фонологія, зокрема, виокремлює в структурі мови одиниці двох рівнів - сегментного і надсегментного. Відповідно виділяється сегментна фонологія і надсегментна фонологія.
Сегментна фонологія займається одиницями мовленнєвого потоку. До них належать: фонема, силабема (склад), такт (фонетичне слово), синтагмема (синтагма) і фразема (фраза).

Надсегментна фонологія (просодика, просодеміка) займається вивченням тих одиниць і засобів мовлення, які накладаються на лінійне (сегментне) мовлення і які в цілому формують явище, що дістало назву інтонація. Сюди належить тонема (тон), акцентема (наголос), ритм, темп, пауза.
На відміну від фонології, фонетика вивчає артикуляційний, акустичний і перцептивний аспекти мови.

УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ — сукупність літер, прийнятих в укр. писемності і розміщених у певному усталеному порядку. В українській мові є букви, які передають два звуки на письмі: букви я, ю, є можуть позначати два звуки: [й + а], [й + у], [й + е], коли вони стоять: - на початку слова: ялинка, юшка, єдність; - після букв, які позначають голосні: приятель, скраю, маєток;- після апострофа: м’язи, в’юнок, п’єса;- після м’якого знака: браконьєр, Третьяков; - в окремих словах після й: майя, фойє. Буква ї завжди позначає два звуки [йі]: їхати, круїз, їжак, виїзд, об’їзд. Буква щ також позначає два звуки [шч]: борщ, краще. Звуки, які передаються двома буквами: [дж] — д + ж, [дз] — також д + з: дзвін, джерело.

Слова поділяються на склади. Склад може утворюватися з одного або кількох звуків, серед яких обов’язково є голосний. Голосний звук становить основу складу. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Залежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті і відкриті. Відкритим називається такий склад, який закінчується на голосний звук: ко-си-ти. Закритим називається склад, який закінчується на приголосний звук: свіч-ка, без-під-став-ний.

Правила поділу слів на склади

1. Приголосний між двома голосними належить до наступного складу: про-по-зи-ці-я, за-ку-ток.

2. Два дзвінкі або глухі приголосні належать до наступного складу: рі-зьба, ми-ска, дру-жба.

3. Якщо між голосними є кілька приголосних, то [й], [в], [р], [л], які стоять після голосного, належать до попередньго складу, а звуки, що знаходяться після них — до наступного складу: май-же, лій-ка, мов-ник, скар-га, пил-ка. Якщо другий приголосний [й], [р], [л], то разом з попереднім приголосним вони належать до наступного складу: бу-льйон, ві-дро, ро-блю.

4. Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них належить до попередньго складу, а решта — до наступного: друж-ній, віч-ний, дов-гий.

5. Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім [й], [в], [р], [л], належать до наступного складу: се-стра, дя-дьків, пі-ді-бра-ти.

Наголос — це виділення одного складу в слові за допомогою посилення голосу. Склад, який має найбільшу силу звучання, називається наголошеним. Усі інші склади в слові ненаголошені.Більшість слів в українській мові має один наголос. Деякі слова можуть мати подвійний наголос: апОстрОф, пЕрвІсний, тАкОж. Складні слова можуть мати декілька наголосів: один основний, решта — побічні: фотокореспондЕнт, веломотоспОрт.

2. Методика проведення уроків письма в добукварний період навчання грамоти. Скласти план уроку письма цього періоду.

Дата добавления: 2015-08-21