О.Барбарук Феофан Прокопович створив Російську імперію/ Барбарук О.// Газета по – українськи. – 30.06.2006 – №154 – 2.

Дана стаття розкриває біографію такої суперечливої особистості як Феофан Прокопович. Хтось вважає його зрадником, а хто українофілом. І той і інший погляди розглядаються у даній роботі.

Щодо діяльності Прокоповича у статті згадано, що він впроваджував ряд цінних освітніх, релігійних та технічних реформ, які були спрямовані на покращення умов життя. Надзвичайно багато уваги приділяв філософії і твердив, що філософське мислення, як і мислення взагалі людей науки, має ґрунтуватися не на авторитетах, а на здоровому глузді вчених. Риторику називав «царицею душ» і «княгинею мистецтва» і свої твердження операв на найбільш суттєвих ідеях Арістотеля і античній філософії. Написав визначний твір про філософію, який складався з десяти книг. Використовуючи феноменальні знання з реторики він творив свій стиль і свою метафору так у філософії, яй і в риториці. За тим підручником вчилися не лише українські учні, але і зарубіжні, а в тому і використовивався на юридичних факультетах та в судівництві також за межами України. Він також автор славнозвісного «Букваря», який широко використовивався в педагогіці.

Проте такий значний вклад Прокоповича меркне на фоні його «співробітництва» з Петром Першим. Автор статті пише, що він був підрядним царя. Але після смерті Петра І в 1725 р. Феофан втратив свого пана якому так з собачою вірністю служив. Почався для нього період переслідувань і частинно публічних зневаг. Як людина яка втратила свою національну гідність, він знову почав шукав підтримку в цариці Катерини ІІ, яка з ласки його призначила новгородським архієпископом, а у липні того ж року у Троїцькому соборі вона всенародно оголосила його віце-президентом Синоду. Прокопович хотяй виявився талановитою постаттю, але за характером дав себе пізнати як людина слабка в національною розгубленою свідомостю. Податна у цій складній епосі не лише міняти релігійні кофесії, але і духовно-національні цінні переконання.

10. О.М.Буранок Русская литература XVIII века: Петровская эпоха. Феофан Прокопович. Учебное пособие./ Буранок О.М. – М.: Наука. Флинта. – 2003. -296 с.

Буранок О.М. вивчає проблеми творчості Феофана Прокоповича в контексті історико – літературного процесу Петровської епохи на прикладі його драматургії та ораторської прози. Виявляється проблематика, основні теми, особливості стилю та жанру драматургічних і ораторських творів великого філософа, богослова та письменника першої третини XVIII століття. Розділ про лірику Феофана Прокоповича дає нам можливість поглянути на письменника ще з однієї сторони.

Феофан Прокопович створив канон для російського театру XVIII століття, розписуючи правила поділу спектаклю на дії, виходи героїв на сцену, багато в чому спираючись на принципи класицизму й досвід французької поетики та драматургії доби Людовіка XIV. Але найбільший вплив на формування стилю і словникового запасу нової російської літератури справили проповіді Ф. Прокоповича.

Праця Буранок О.М. «Російська література XVIII століття:Петровська епоха.Феофан Прокопович» висвітлює руського філософа – богослова ще й як письменника, розміровує над його філософськими творами і говорить про його вклад в розвиток тогочасної літератури.

Дата добавления: 2015-08-21