Метод ФІФО.

Згідно цього методу дошку витрачали у такій же послідовності, в якій вона надходила на підприємство. Тобто, спершу використали 40 кубометрів залишку за ціною 300 грн. / кубометр, пізніше 20 кубометрів за ціною 310 грн/кубометр. Таким чином вартість витраченої в травні місяці дошки становить:

40 · 300 + 20 · 310 = 18200 (грн.)

Необоротні ресурси (активи) підприємства, на відміну від оборотних, беруть участь не в одному, а у багатьох операційних циклах. В процесі експлуатації вони зазнають зносу. Зношення основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів характеризується сумою нарахованої амортизації.

Амортизація за своєю економічною сутністю – це списання протягом певного часу згідно з вимогами бухгалтерського обліку (чи вимогами податкового законодавства) вартості необоротних активів, що амортизуються, для відшкодовування витрат на їх придбання. Цей процес полягає в зарахуванні встановленої згідно нормативів частини вартості необоротних активів, тобто амортизаційних відрахувань, до собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» трактує амортизацію як системний розподіл вартості необоротних активів протягом періоду їх корисного використання (експлуатації).

Різниця між первісною вартістю необоротного активу та сумою його зношення (накопиченою амортизацією з початку періоду корисного використання) називають залишковою вартістю.

Для обліку зношення необоротних активів використовують контрарно-активний рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», який уточнює значення рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи». Різниця між сальдо рахунків 10, 11, 12, яке (сальдо) дорівнює первісній вартості необоротних активів, та сальдо рахунку 13, що відображає суму їхнього зношення, відповідає залишковій вартості необоротних активів.

Оскільки рахунок 13 є контрарно-активним, то нарахування зносу записують за його кредитом, а списання – за дебетом.

Протягом періоду корисного використання інтенсивність зношування необоротних активів може бути різною. Як правило, в перші роки використання вони зношуються інтенсивніше, ніж в останні. Тому для об’єктивного визначення рівня зношення основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 передбачено п’ять методів нарахування амортизації:

1) прямолінійний метод;

2) метод зменшення залишкової вартості;

3) метод прискореного зменшення залишкової вартості;

4) кумулятивний метод;

5) виробничий метод.

При обчисленні суми амортизації необоротних активів використовують показники вартості, яка амортизується, ліквідаційної вартості та строку корисного використання.

Вартість, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротного активу за вирахуванням його ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації чи ліквідації необоротного активу після закінчення періоду (строку) його корисного використання, за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем чи ліквідацією цього необоротного активу.

Період (строк) корисного використання - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи планують використовувати на підприємстві для отримання певних економічних вигод або з їх використанням буде виготовлено очікуваний обсяг продукції. Тривалість періоду корисного використання необоротних активів підприємство встановлює самостійно, однак для нематеріальних активів він не може перевищувати 20 років.

Згідно прямолінійного методу річну суму амортизації необоротних активів визначають діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу їх корисного використання:

А_Р = , (8.4)

де А_Р –річна сума амортизації, грн.; П_В – первісна вартість об’єкта необоротних активів, грн.; Л_В – ліквідаційна вартість об’єкта необоротних активів, грн.; Т – період корисного використання об’єкта необоротних активів, років.

За методом зменшення залишкової вартості річну суму амортизації обчислюють як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації) на річну норму амортизації. Річну норму амортизації (Н_а) обчислюють за формулою:

, (8.5)

де Л_В – ліквідаційна вартість необоротного активу; П_В – повна вартість цього активу; Т – період корисного використання необоротних активів, років.

Річну суму амортизації необоротного активу (А_Р) визначають за формулою:

(8.6)

При застосуванні методу прискореного зменшення залишкової вартості річну норму та річну суму амортизації необоротного активу обчислюють за формулами 8.7 та 8.8, відповідно:

; (8.7)

(8.8)

де З_В – залишкова вартість об’єкта на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації

За кумулятивним методом річну суму амортизації визначають множенням вартості, яка амортизується на кумулятивний коефіцієнт. Кумулятивний коефіцієнт (К_К) обчислюють діленням кількості років, що залишаються до завершення очікуваного періоду корисного використання об’єкта, на суму числа років його корисного використання:

(8.9)

. (8.10)

де К_Р – кількість років, що залишилися до завершення періоду корисного використання об’єкта необоротних активів, років.

Згідно виробничого методу місячну суму амортизації визначають як добуток фактичного місячного обсягу виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) (О_М) та виробничої ставки амортизації (В_ст):

. (8.11)

Виробничу ставку амортизації обчислюють діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати), використовуючи об’єкт необоротних активів (З_о):

. (8.12)

Підприємство може також використовувати методи нарахування амортизації необоротних активів, передбачені податковим законодавством.

Нарахування амортизації проводять щомісячно, починаючи з місяця наступного після місяця введення об’єкта необоротних активів в експлуатацію. Нарахування амортизації припиняють з місяця наступного за місяцем після вибуття об’єкта необоротних активів.

Розглянемо порядок нарахування амортизації на прикладі.

Приклад 8.6. В квітні місяці ПП «Ватра» придбало верстат. Первісна вартість верстату 134250 грн., його ліквідаційна вартість 250 грн., термін експлуатації 5 років. На цьому верстаті підприємство планує переробити 3000 кубометрів дошки. В квітні місяці верстат було введено в експлуатацію. Необхідно нарахувати амортизацію верстата за травень. Обсяг переробки дошки в травні становив 70 кубометрів.

Дата добавления: 2015-08-21