Під загрозою зникнення

Збереження тварин ex situ є важливим етапом програм збереження рідкісних видів у природі (in situ), оскільки все частіше стан популяції ex situ стає вирішальними у виживанні виду. Нині існують регіональні програми збереження для більш як 300 видів, що знаходяться під загрозою зникнення. За прогнозами Всесвітньої природоохоронної стратегії зоопарків, ці установи можуть утримувати здорові популяції від 1000 до 2000 рідкісних і зникаючих видів тварин. Свідченням величезного природоохоронного потенціалу зоопарків є їх активна участь у програмах реінтродукції і відновлення популяцій рідкісних видів, які були застосовані для більш як 120 видів тварин. У проектах було задіяно близько 9000 особин ссавців і птахів народжених у неволі. В результаті були сформовані самостійні популяції in situ:

• Європейський зубр (Bizon bonasus) - у Польщі і Білорусі;

• Американський бізон (Bizon bizon) - у Сполучених Штатах Америки і Канаді;

• Альпійська гірська коза (Capra ibex) - у деяких Альпійських країнах;

• Білий орікс (Oryx leucoryx) - в Омані;

• Кінь Пржевальського (Equus przewalskii) - у Монголії;

• Олень Давида (Elaphurus davidianus) - у Китаї;

• Золотистий левовий тамарин (Leontopitecus rosalia) - у Бразилії;

• Чорноногий тхір (Mustela nigripes) - у Сполучених Штатах Америки;

• Гавайська казарка (Branta sandvicensis) - на Гаваях;

• Мавританський сокіл (Falco punctatus) - у Мавританії;

• Каліфорнійський кондор (Gymnogyps californianus) у Сполучених Штатах Америки;

• Пугач (Bubo bubo) у деяких Європейських країнах та інші види. Зоопарківські популяції рідкісних видів можуть безпосередньо

підтримувати їх виживання in situ, забезпечуючи матеріал для відновлення чи зміцнення диких популяцій у природі. Інструментами для аналізу популяцій служать племінні книги, комп'ютерні програми керування популяціями та комп'ютеризовані бази даних реєстрації тварин (такі, як ARKS, яка використовується у більш як 400 зоопарках світу та ISIS - Міжнародна система інформації про види).

Успішна діяльність зоопарків України по збереженню рідкісних видів тварин можлива лише за умови чіткої координації дій та участі у Європейських програмах розведення (ЕЕР) та у міжнародних зоопарківських асоціаціях. Більше 1000 зоопарків світу об'єднані у зооасоціації, які існують на національному рівні у багатьох країнах світу та на регіональному - на деяких континентах.

Зоологічні парки виконують величезну еколого-освітню роботу в галузі популяризації знань щодо збереження біорізноманіття. Зоопарки світової зоомережі нараховують близько 600 млн відвідувачів щорічно, це складає 10% населення Землі і не може порівнюватись з відвідуванням інших природоохоронних організацій.

Аналіз існуючого стану в Україні. Сьогодні в Україні функціонують 22 установи, діяльність яких спрямована на утримування і розведення в спеціальних умовах груп диких тварин. Це 16 зоопарків (15 державних і один приватний), 2 зооекзотаріума, 1 морський акваріум-музей та 3 спеціалізованих підприємства: ТОВ "Біон Тераріум Центр" у Києві, НВП "Лацерта" у Харкові та Екоагрофірма "Фауна" у Харківській обл. (табл. 16). 12 зоопарків України є об'єктами природно-заповідного фонду: 7 - загальнодержавного значення (Київський, Миколаївський, Харківський, Одеський, Черкаський, Рівненський^ Менський) (загальна площа 119,6 га) та 5 - місцевого значення (загальна площа 312,5 га).

Три найбільші зоологічні парки України (Миколаївський, Київський і Харківський) є членами Європейської асоціації зоопарків і акваріумів (EAZA), яка включає 281 організацію з 34 країн Європи (рис. 6). Київський зоопарк є постійним повноправним членом асоціації, тут діє Зооінформаційний Центр представництва ЄАЗА в Україні.

Два українських зоопарки (Миколаївський, Харківський) та ТОВ "Біон тераріум Центр" є також членами Євро-Азійської регіональної асоціації зоопарків і акваріумів (ЕАРАЗА), яка була створена у 1994 р і включає 34 зоопарки СНД та інших країн.

У грудні 2001 р. було створено Українську асоціацію зоопарків і акваріумів (УАЗА), членами якої стали такі зоопарки: Київський, Миколаївський, Одеський, Рівненський, Ялтинський, Севастопольсь­кий морський акваріум-музей та інші. Президентом асоціації було обрано генерального директора Київського зоопарку Є.М. Кирилюка.

Колекція тварин та стан популяцій. У 11 найбільших колекціях зоопарків України (табл. 16) утримується понад 1130 видів хребетних тварин (292 - риб, 286 - амфібій, 171 - рептилій, 208 - птахів, 173 -ссавців) загальною кількістю більше ЗО тис. особин (рис. 7).

Нами було проаналізовано склад колекцій зоопарків щодо наявності рідкісних видів української й світової фауни. Загалом, у зооколекціях України утримуються 187 (16,5%) рідкісних видів фауни хребетних, з яких 42 (4%) занесені до Червоної книги України (1994) та 145 видів (13%) до Червоного списку МСОП (IUCN Red List..., 1996), серед них 25 видів, що знаходяться під загрозою зникнення (категорії EW, CR, EN, VU), та 16 видів включені до категорій з низьким ризиком або з недостатністю даних (LR, DD).

До І III Додатків CITES (Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що

знаходяться під загрозою зникнення, 1973) включено 243 види хребетних тварин або 21,5% від загальної кількості видів у зоопарках України (рис. 8).

Одним з важливих показників стану популяцій диких тварин ех situ є кількість видів, що беруть участь у розмноженні. В зоопарках

України щорічно розмножуються близько 250 видів хребетних тварин (67 видів риб, 6 - земноводних, 41 - рептилій, 64 - птахів, 72 - ссавців), що складає 22% від загальної кількості видів у зоопарках. Розмножуються в умовах зоопарків України 8 видів хребетних, занесених до Червоної книги України (5% від загальної кількості "червонокнижних" видів хребетних та 19% - від кількості видів Червоної книги України у зоопарках) та 41 вид - включені до різних категорій Червоного списку МСОП (28% від загальної кількості видів МСОП у зоопарках України) (рис. 9).

Різні шляхи формування зооколекцій українських зобпарків та набуття ними досвіду утримування певних груп тварин сприяли формуванню в цих установах наукової спеціалізації. Так, Одеський зоопарк спеціалізується на утримуванні й розведенні рідкісних видів фауни півдня України. При зоопарку створений і діє спеціалізований розплідник рідкісних хижих птахів. Зоопарк біосферного заповідника "Асканія-Нова" має спеціалізацію і великий досвід в утримуванні й розведенні багатьох рідкісних видів копитних ссавців, бігаючих та деяких водоплавних птахів. Мінізоопарк існує також при природному заповіднику "Єланецький степ", сучасний стан його зооколекції з'ясовується. ТОВ "Біон Тераріум Центр", НВП "Лацерта" та Донецький

зооекзотаріум спеціалізуються на утримуванні екзотичних та рідкісних видів рептилій, амфібій та безхребетних тварин. Значна частина рідкісних видів амфібій і рептилій утримується у неврахованих нами приватних зооколекціях, юнатських центрах, спеціалізованих фірмах.

Інституційні потреби, перспективи. Комплексний аналіз багатьох показників розвитку мережі зоопарків України, особливостей формування зоологічних колекцій, законодавчої бази та міжнародного співробітництва зоопарків у природоохоронній галузі, а також багаторічний досвід роботи дозволяє окреслити основні недоліки і "білі плями" на шляху до збереження рідкісних видів тварин ex situ, окреслити напрями їх усунення та деякі перспективи. Основними недоліками планування і формування колекцій, дій зоопарків у природоохоронному аспекті є:

• нерозробленість загальної Стратегії дій зоопарків України щодо збереження представників національного Червоного списку та відсутність Національних програм розведення в неволі (аналогічних європейським ЕЕР);

• відсутність Закону України "Про зоологічні парки", невизначеність статусу зоопарків;

• неузгодження між деякими статтями Постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України" та Закону України "Про тваринний світ";

• недостатня представленість у колекціях зоопарків регіонально рідкісних та занесених до Червоної книги України видів тварин, рідкісних видів безхребетних тварин (переважно утримуються лише кормові види). Це зумовлено недостатньою координацією дій мережі зоопарків України та реалізацією ними природоохоронних завдань;

• недостатня наукова спеціалізація зоопарків на територіальному і таксономічному рівнях, невелика кількість спеціалізованих зоорозплідників;

• представленість багатьох видів у колекціях лише окремими особинами або не сформованими парами, генетична "невизначеність" багатьох особин і груп тварин;

• низька заробітна плата працівників зоопарків та недостатня кількість у їх штаті науковців;

• недостатня підтримка наукових програм зоопарків установами НАН України та Мінекоресурсів;

• відсутність у складі зоомережі України спеціалізованих структур (центрів), які б здійснювали реабілітацію (а можливо і реінтродукцію) диких тварин, що потрапили у скрутне становище або тимчасово втратили здатність до самовиживання у природних умовах.

Дата добавления: 2015-08-21