Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Пакування, маркування, транспортування швейних матеріалів

Читайте также:
  1. V. ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ПРАКТИКИ
  2. Використання металевих конструкційних та інструментальних матеріалів
  3. Вопрос 26. Ступень пожежонебезпечності матеріалів, класифікація матеріалів за міцністю.
  4. Дослідження проблеми і матеріалів
  5. ЗБЕРІГАННЯ ШВЕЙНИХ МАТЕРІАЛІВ І ДОГЛЯД ЗА НИМИ
  6. ЗМІСТ ТА ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТНИХ МАТЕРІАЛІВ
  7. Методи здрібнення та гранулювання полімерних матеріалів.

Складання швейних матеріалів виконують у складальних це­хах підприємств за допомогою спеціального обладнання (вимірю­вально-складальних, вимірювально-накочувальних машин різних конструкцій). Тканини залежно від їх волокнистого складу та товщини складають різними способами: згортають рулоном (гру­бі вовняні тканини); намотують на шаблон (тонкі вовняні, шовко­ві, бавовняні тканини); складають у розкладку, в загин та ін. Текстильні полотна формують у куски та сувої одного артику­лу, сорту, кольору, відтінку, візерунка. Кількість відрізів у су­воях залежить від волокнистого складу, ширини, будови полотна і регламентується стандартами. Наприклад, довжина сувою шов­кових гладких тканин з поверхневою густиною до 125 г/м2 повинна бути не меншою 70 м; з поверхневою густиною понад 175 г/м2 — ЗО м; ворсових тканин — до 300 г/м2 — 25 м; оксамитових тка­нин — до 350 г/м2 — 20 м. Маса цих тканин у сувої не повинна перевищувати 50 кг. Мінімальна довжина відрізу в куску чи су­вої тканини для роздрібної торгівлі повинна бути така: при ши­рині до 65 см включно — 3 м; при ширині від 66 до 80 см — 2,5 м; при ширині від 81 см і більше — 1,5 м; для простирадлових тка­нин — 2,25 м.

Тканини згортають у сувої щільно, рівномірно, без перекосів і складок, а потім упаковують у папір чи поліетиленову плівку, відбувається так зване первинне пакування. Формування нетка­них полотен у сувої та куски має деякі особливості. Наприклад, довжина голкопробивного полотна з^іоверхневою іустиною від 100 до 200 г/м2 шириною до 100 см повинна бути 75 м, об'ємного клеєного полотна — відповідно 20 м, клеєного плоского полотна (флізеліну) — 100 м. Маса сувою повинна бути не більшою 15 кг. На відміну від тканин кількість відрізів має бути не більша двох — на умовну довжину ЗО м для всіх видів полотен, окрім плоских клеєних, та полотен під полімерні покриття; двох — на умовну довжину 40 м для полотен під полімерні покриття; одного — на умовну довжину 100 м полотна для плоских клеєних полотен. Мі­німальна довжина відрізу нетканого полотна в сувої може бути від 1,5 м (штучне хутро) до 2,8 м (полотна з вмістом вовняних волокон, інші види полотен шириною до 100 см).

Під час складання текстильних полотен виконують маркуван­ня виробів, яке має інформаційно-довідковий та інструктивний характер. До кожного сувою прикріпляють ярлик з картону з да­ними про якість, кількість відрізів, назву підприємства-виробни-ка, його місцезнаходження, номер стандарту, волокнистий склад у відсотковому відношенні, номінальну ширину, номер і вид візе­рунка, ступінь пофарбування, ціну за 1 м, номер контролера від­ділу технічного контролю.

Заповнюється ярлик друкарським способом, для полотен 1-го сорту ярлик виготовляють однотонного світлого кольору; для по­лотен II і III сорту — на нього наносять кольорову смугу по діаго­налі, для шовкових тканин — синю й червону смуги.

Маркування текстильних полотен (тканих, нетканих, трико­тажних) виконують, наносячи тавро контрастною фарбою, що змивається, на зворотний бік полотна так, щоб фарба не виходи­ла на лицьовий бік. Тавро ставлять на відстані, не більшій 5 мм від краю зрізу та від пруга, для шовкових тканин — не більшій 8...10 мм, для вовняних тканин і нетканих полотен — не більшій 10 мм. Тав­ро наносять на обидва кінці куска, а також на стик відрізів, які входять до даного куска. На таврі чітко вказують назву підприєм-ства-виробника, номер контролера відділу технічного контролю. У ворсових тканинах тавро ставлять на пруг, у плащових ткани­нах з плівковим покриттям — з лицьового боку. На таврі шовко­вих тканин позначається сорт тканини смугами по діагоналі: без смуги — І сорт; одна смуга — II сорт; дві смуги — III сорт. На ватини, неткане штучне хутро, апретоване латексом, та інші полотна нещільної будови наклеюють паперову етикетку з про­ставленим тавром.

Маркують не тільки текстильні полотна та штучні ткані виро­би, а й їх первинне та вторинне упакування. Для транспортуван­ня швейних виробів і матеріалів використовують тверду, напів­тверду та м'яку тару.

У тверду тару (ящики дерев'яні та фанерні) пакують крепові та махрові текстильні полотна, які не повинні спресовуватись. У напівтверду тару (кіпи) пакують більшість тканин і матеріалів, що перебувають у спресованому стані. Всередині кіпи кожен сувій та кусок обмотані папером. Кіпу обтягають металевим дротом чи стрічкою. Кіпи можуть бути зроблені з тканини або поліетилену. М'яка тара — це м'які кіпи (без планок) або тюки та рулони. Най­частіше м'яку тару застосовують для пакування поштучних виро­бів із тканин, нетканих матеріалів і трикотажних полотен. Швейні матеріали в твердому, напівтвердому і м'якому упакуванні транс­портуються будь-якими видами транспорту, а тканини та поштучні вироби без додаткового упакування транспортуються лише в за­критому транспорт^ або в контейнерах.


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 340 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Спустя два часа | Глава 6 | Глава 9 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ВАТА, ВАТЕЛІН, ВАТИН, СИНТЕТИЧНІ ОБ'ЄМНІ ПОЛОТНА| ЗБЕРІГАННЯ ШВЕЙНИХ МАТЕРІАЛІВ І ДОГЛЯД ЗА НИМИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)