Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Практичність

Ганяючись за примарним, не упусти відчутне.

Езоп

 

Перевага йоги харчування полягає не в обмеженнях, а у можливості вільно насолоджуватися їжею і радіти цьому. Проте, описаний мною практичний метод може здатися важкоздійсненною крайністю. Зрештою, ми спілкуємося переважно під час застіль. Хто ж погодиться весь обід провести у мовчанні? Навіщо потрібна йога, що позбавляє процес харчування всієї краси?

Перш ніж я відповім на це запитання, дозвольте запитати: чому трапези служать нам можливістю поспілкуватися – наприклад, на побаченні? По-перше, оскільки за відсутності таких відволікаючих чинників, як їжа, видовища, діяльності або хоча б чашки чаю, спілкування набуває неприємної насиченості. По-справжньому зближує дружнє мовчання – або спільна творча діяльність, але це зближення лякає і викликає незатишні відчуття. Ось ми і користуємося різними засобами, аби віддалити це зближення на відстань витягнутої руки: ведемо беззмістовні розмови, відводимо очі, перетворюємо обличчя на застиглі маски, обмінюємося нещирими репліками та жартами, міняємо теми розмов, сьорбає чай або жуємо. Їжа допомагає нам тримати комфортну дистанцію. Як тільки нам стає ніяково, ми шукаємо порятунку в їжі. Більше того, процес поглинання їжі та пов'язане з ним чуттєве сприйняття притупляють відчуття близькості іншої людини.

Зрозуміло, можна принаймні частину уваги приділяти їжі, але тоді ні їжа, ні розмова не будуть по-справжньому вдумливими. Прошу, поясніть мені: що хорошого у вечері з великою кількістю їжі й розмов, після якої, однак, залишається відчуття, що не наситився ні тим, ні іншим? Для мене така трапеза – це просто пустощі. Найчастіше у пам'яті не затримуються ні теми розмов, ні смаки страв. Іноді, навіть важко згадати, які страви нам подавали.

Отже, аби строго дотримуватися принципів йоги харчування, їжте, коли їсте, і говоріть, коли розмовляєте. Тільки тоді організм сприймає та засвоює вишукану харчову енергію їжі, коли ви повністю зосереджені на ній. А що стосується розмов, то кращі співрозмовники – це ті, хто слухає уважно, ні на що не відволікаючись.

Швидше за все, ви вже готові зашпурляти цю книгу до найближчого відра для сміття, адже тільки монахам зручно і в принципі можна простимо поглинати їжу в повному мовчанні. І справді, дотримання всіх правил йоги харчування має на увазі майже чернечий спосіб життя. Невипадково у багатьох монастирях різних орденів трапеза відбувалася у тиші. Невипадково лише відлюдники та йоги у печерах дотримувалися раціону, що складається виключно з води, повітря або повної відсутності чого б то не було. У своєму чистому вигляді йога харчування абсолютно несумісна з життям у сучасному ринковому суспільстві. Неможливо радикально змінити настільки важливий бік життя, не змінюючи все інше. Тільки уявіть, як змінилося б ваше життя, якби ви навідріз відмовлялися втручатися у процес вибору їжі організмом і куштували цю їжу в повній тиші!

Так само йде справа з будь-якої духовною практикою. Гранична чесність, прагнення побачити Бога всюди і в усьому, читання мантр... Якщо ви не готові раз і назавжди до невпізнання змінити своє життя, краще вводити ці зміни поступово. Коли духовна практика не вписується у звичний вам спосіб життя, вона створює напруження, яке зникає, тільки якщо відмовитися або від практики, або від колишнього способу життя.

Якщо ви не ставите перед собою настільки радикальні цілі, якщо ви просто хочете зміцнити здоров'я, харчуватися вдумливо і з насолодою, вам немає чого під час кожної трапези зберігати вперте мовчання. Дотримуватися такого підходу я рекомендую більшості читачів – за винятком тих, хто живе у монастирі або в оселі відлюдника.

Не будемо випускати з уваги й основну мотивацію. Мета йоги харчування – привнести у наше життя радість й задоволення. Зрозуміло, що їжа – це цінне джерело задоволення, але окрім неї є й інші. Наприклад, іскрометна розмова не лише приносить радість, але також і є формою мистецтва. Якщо застільна розмова цікавить вас більше, аніж їжа, тоді, безперечно, всю увагу слід приділити першому. Не перетворюйте йогу харчування на повинність та засіб дисципліни. Вона призначена для того, щоб радувати вас, от і все. При цьому ми виходимо з тієї передумови, що світ за своєю природою щедрий і що нас оточують його блага. Три рази на день нас чекає задоволення, яке дарує їжа. І це відбувається кожен день. Від нас вимагається лише визнання цього факту. Те ж саме справедливо для задоволення, яке приносить природне дихання, вигляд квітки, дерева або людського обличчя, дружня посмішка або просто те, що ми живемо. Всі ці радощі є вашими, беріть й володійте! Життя за замовчуванням становить собою низку радостей, від яких ми відстороняємося лише тимчасово – звичайно, якщо не відштовхуємо їх самі. Припиніть себе позбавляти життєвих благ, і разом із радістю прийде умиротворення. Отже, принципи йоги харчування практичні! Це ж ясно як день[19].

Якщо ви визнали, що поглинання їжі у вдумливому мовчанні не для вас (і не для мене!), тоді видозмініть принципи йоги харчування так, аби вони не вступали у конфлікт з іншими радощами вашого життя. Навіть часткове дотримання певних правил може дати значний ефект. Ось що можна зробити, аби скористатися перевагами йоги харчування у нормальному сімейному житті:

• Уповільніть темп поглинання їжі. Навіть якщо ви радієте приємному проведенню часу та бесіді, приділіть частку уваги кожному пережованому шматку, проковтніть його і лише потім покладіть до рота наступний.

• Перед кожною трапезою помовчіть трошки або промовте подячну молитву. Це дуже ефективна практика, а займає вона менше однієї хвилини.

• Один раз на день, наприклад за сніданком, приймайте їжу мовчки, не відволікаючись на газети або телевізор. Присвятіть сніданок виключно їжі. А якщо і це вам дуже важко, приділіть їжі тільки п'ять хвилин сніданку.

• Під час кожного прийому їжі приділяйте всю повноту уваги першому шматку кожної страви.

• Під час затишшя у розмові або коли співрозмовник захоплений темою, яка вам не цікава, скористайтеся нагодою, аби терпляче смакувати кожним шматком їжі, що покладений до рота.

Для більшості людей прийом їжі – це один із головних приводів зібратися разом, тому мовчання у таких випадках неприйнятне. По суті, захоплюючу бесіду цілком можна поєднувати зі смакуванням смачної їжі, якщо постаратися не поспішати. У багатьох країнах світу трапези продовжуються по декілька годин не тільки в особливих випадках. Якщо антракти між стравами досить тривалі, а після завершення трапези співрозмовники не відразу встають із-за столу, то розмову та прийом їжі немає чого втискувати у жорсткі часові рамки, що дозволяють лише мигцем долучитися і до того, і до іншого.

Ось що втішно: напрактикувавшись у вдумливому харчуванні всього один день або навіть менше, ми набуваємо швидко вкорінену звичку ретельно пережовувати їжу та засвоювати живильні речовини. Процес харчування стає настільки приємним, що вабить нас, незважаючи на бесіди та інші відволікаючі фактори. Загострене сприйняття під час їжі нам повертає не сила волі, а задоволення, що викликане відчуттями, які затьмарюють привабливість розмов і всього іншого. Якщо медитація привносить умиротворення і вдумливість в усі сфери життя, то уважне харчування пронизує кожний прийом їжі та відбивається на нашому ставленні до їжі.

Проводячи семінари з йоги харчування і вислуховуючи розповіді про спроби вдумливо харчуватися, я помічаю, що найчастіше мені скаржаться на брак часу, особливо студенти коледжів. Багатьом людям, котрі змушені миритися з тяготами нинішнього напруженого способу життя, абсолютно ясно, що життя виб'ється зі звичного русла, якщо кожен день присвячувати зайву годину або дві вдумливому приготуванню та поглинанню їжі. Якщо для вас «практичність» – це можливість обійтися без радикальних змін і втиснути щось нове у звичні життєві рамки, тоді йозі харчування практичність чужа. У ній немає найкоротших відстаней. Як зазначав Чжуан-цзи, «я чув про польоти на крилах, але про польоти без крил не чув жодного разу». Навіть таке незначна зміна, як тиха хвилинка перед початком трапези, здатна перетворити все ваше життя і спричинити за собою низку непередбачуваних змін.

Навчіться не довіряти дієтам, які обіцяють зміни без змін. Зміна марок, таблеток або добавок навряд чи приведе до справжнього поліпшення здоров'я. Це стає абсолютно ясно, якщо згадати мої недавні міркування про зв'язок між харчуванням і способом існування у світі. Значні зміни у звичках, що пов'язані з харчуванням і породжені необхідністю, супроводжуються змінами у способі життя, і механізм цих змін не обов'язково відрізняється таємничістю. Якщо вам не залишається нічого іншого, хоча б просто насолоджуйтеся їжею, не поспішаючи і приділяючи їй максимум уваги.

Давайте розберемося, що насправді означають слова «я дуже зайнятий, аби готувати смачну їжу і смакувати її». Сенс у тому, що ви віддаєте перевагу витрачати свій час на інші заняття. Багато хто вважає цей вибір вимушеним і прагнуть звільнитися від зобов'язань, які змушують нас переходити від однієї невідкладної справи до іншої, а при нагоді виконувати кілька справ одночасно. Задаючи знайомим питання «як справи?», останнім часом я найчастіше чую слово «зайнятий», вимовлене не найбільш радісним тоном. Не тільки студентів коледжів пригнічує життя у сучасному суспільстві, більше схоже на біговий тренажер, швидкість руху якого зростає: встати, нагодувати дітей сніданком і одночасно зібратися на роботу, відвезти дітей у садок або у школу, відпрацювати вісім годин, а то й більше, дорогою додому заїхати за покупками і за іншими справами, відвезти дітей на позашкільні заняття, приготувати вечерю, ввечері допомогти дітям зробити уроки, знеможено плюхнутися перед телевізором... Деталі варіюються, але суть від цього не змінюється і викликає гнітючі почуття. Відчуття зайнятості можна описати трьома словами: «Не вистачає часу».

І яка ж альтернатива? Не бути зайнятим, тобто жити за принципом «на що хочу, на те й знайду час». Життя як і раніше буде насиченим, але ставлення до нього зміниться, зникне відчуття «зобов'язання». Зайнятій людині кожен її вчинок нерідко здається вимушеним, кожна дія – обов'язковою, у неї не залишається часу для себе, їй ніколи творити та радіти. Як правило, людям, яким властивий менталітет зайнятості, притаманне і переконання, що на їжу та насолоду нею немає часу.

Для усвідомлення глибинного сенсу зайнятості корисна духовна практика, яку я вважаю на рідкість ефективною. Просто вирішіть не бути зайнятою людиною. Заявіть самому собі: «Мені вистачає часу». І відразу пройдіть маленький тест на сміливість. Наприклад, уявіть, що до вас у кабінет заходить відвідувач, а ви саме зайняті якоюсь справою. Замість того аби міркувати: «Чи є у мене час розмовляти з цією людиною?», запитайте: «А чи хочу я з нею розмовляти?» Відповісти на нього нелегко: ви ж пам'ятаєте про терміни і напруження. Це не вигадки. Слідуючи пропонованим принципам, ви ризикуєте позбутися роботи. Будете або часто спізнюватися, або не бути на роботі зовсім. Життя перетвориться на безперервний вибір «чим би я хотів зараз зайнятися?» замість звичного «так, що я тепер повинен зробити?». Ця практика надає нам можливість усвідомити свою силу. Для неї потрібно твердо повірити у себе. Чи все буде у порядку, якщо я прямо зараз піду звідси й відправлюся на прогулянку, поїду додому і спечу торт до дня народження? Чи все скінчиться благополучно? Чи встигну я вкластися у терміни? Чи виконаю свої службові обов'язки? Віра потрібна, тому що далеко не все може скінчитися благополучно – з точки зору пріоритетів, що типові для вашого способу життя. Мати віру – означає пам'ятати, що з точки зору вищих цінностей все буде гаразд.

Наскільки широко практикувати йогу харчування – вирішувати вам. Все залежить від того, скільки змін ви готові впровадити у своє життя. Якщо ви страждаєте дегенеративним захворюванням, то напевно погодитеся на всеосяжні зміни. Якщо ви цілком задоволені своїм фізичним і духовним здоров'ям або не хочете відмовлятися від відволікаючих факторів і розваг, якими супроводжуються ваші трапези, тоді ви б кинули цю книгу набагато раніше. Але пам'ятайте: навіть найбільш кардинальніші зміни не відбуваються відразу.

Не забувайте також, що задоволено харчуватися – це цінний дар, проте не єдина радість у житті. І крім того, ідеальне здоров'я – не самоціль. Деякою мірою йога харчування може конфліктувати з іншими духовними цінностями. Наприклад, мені і в голову не прийшло б закликати дітей до мовчання під час наших сімейних трапез. Я не став би наполягати на тому, аби вся сім'я харчувалася тією ж їжею, якої жадає мій організм. Гармонія у сім'ї деколи вимагає компромісів, любові та вміння йти на поступки. Організм сильний, світ благодатний. Обидва здатні прощати одну помилку за іншою і терпляче чекати, коли настане момент зцілення.

 

 


Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 74 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Розділ 1. | ОМАНЛИВІСТЬ СИЛИ ВОЛІ | ТІЛО ТА ДУША | НАРОДЖЕННЯ І ПІКЛУВАННЯ | ЇЖА ТА ОСОБИСТІСТЬ | КАРМА ЇЖІ | ПРИРОДНЕ ДИХАННЯ | ЯК ВІДРІЗНИТИ ПОТРЕБУ ВІД ХВОРОБЛИВОЇ ПРИСТРАСТІ | ЛЮБОВ ДО ТІЛА, ЛЮБОВ ДО СЕБЕ | Розділ 12. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ОСНОВНИЙ ПРИНЦИП| ВІДКРИТТЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЄТИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)