ЗАВДАННЯ. До початку наступу, відділення потай займає вихідну позицію (вказане командиром

До початку наступу, відділення потай займає вихідну позицію (вказане командиром взводу місце). У вихідному положенні особовий склад механізованого відділення, як правило, розташовується в траншеї, а БМП (БТР) - на вогневій позиції поряд з траншеєю або в глибині вихідного району разом з іншими машинами взводу.

Із заняттям вихідної позиції (вказаного місця) відділення готується до відбиття можливої атаки противника (розташовується на місці). З одержанням бойового завдання командир відділення організовує наступ.

Командир відділення, одержавши бойове завдання, повинен зрозуміти завдання взводу, відділення, а також завдання сусідів, час готовності до виконання завдання, порядок і терміни його виконання; з'ясувати, де противник і що він робить, а також місця розташування його вогневих засобів; вивчити місцевість, її захисні і маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню; визначити завдання особовому складу і віддати бойовий наказ.

У бойовому наказі командир відділення вказує:

1) орієнтири;

2) склад, положення і характер дій противника, зображення переднього краю оборони і місця розташування його вогневих засобів;

3) завдання взводу та відділення (об'єкт атаки і напрямок продовження наступу);

4) завдання сусідів, танка, за яким буде наступати відділення, його номер (пізнавальний знак), а також порядок використання вогню артилерії та інших вогневих засобів;

5) завдання особовому складу:

командир механізованого відділення - всьому особовому складу - місце і порядок спішування, місце кожного солдата в цепу відділення, порядок подолання загороджень і перешкод; навіднику-оператору (кулеметнику БТР), кулеметнику і гранатометнику, а при необхідності і решті особового складу, - цілі для ураження і порядок ведення вогню; механіку-водію (водію) - напрямок, порядок руху в атаку, подолання загороджень і перешкод;

6) сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними;

7) час готовності до наступу І заступника.

Бойовий наказ командир відділення віддає на місцевості, а при неможливості - по схемі (на макеті місцевості), і уточнює бойове завдання на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку або з початком атаки.

Одним з основних питань організації бою разом з постановкою бойового завдання є питання взаємодії. Організація взаємодії - це складна і кропітка робота, від якої багато в чому залежить успіх бою.

У сучасному загальновійськовому бою беруть участь підрозділи і частини різних родів військ і спеціальних військ, що використовують різноманітне озброєння і бойову техніку. В узгодженні їх дій приховані можливості успіху в бою.

Насамперед, це організація взаємодії з сусідами і засобами посилення, а також організація взаємодії між вогневими засобами у середині підрозділу.

Сучасний бій - це вогневий бій. Так, без вогню не може бути ні руху, ні маневру. Варто припинити вогневий вплив на противника і, як наслідок загублена ініціатива, зупинене просування і неможливим стає успіх, що намічався. Звідси дуже важливого значення набуває взаємодія між вогнем і маневром.

Взаємодія з сусідами досягається взаємним знанням і розумінням бойових завдань і особистим спілкуванням командирів.

При організації взаємодії необхідно домагатися узгодження спільних дій по місцю (рубежу, об'єкту), часу і завданням, що вирішуються.

Взаємодія відділення з танком досягається невідступним пересуванням за танком і підтримкою його своїм вогнем, наданням допомоги танку у подоланні перешкод і загороджень, прикриттям вогнем у випадку аварії, або виходу з ладу на полі бою, знищенням протитанкових засобів ближнього бою, що заважають просуванню танків.

Однією з неодмінних умов тісної взаємодії відділення з підрозділами інших родів військ є своєчасний показ танкам, артилерії та авіації цілей для ураження і стрімке використання результатів їхнього вогню.

Механізоване відділення має гранатомет, кулемет і бронетранспортер з озброєнням. Отже, для досягнення успіху на полі бою, взаємодія, яка безупинно здійснюється всередині бойового порядку, навіть невеличкого підрозділу, є однією з основних вимог до організації бою та управління підрозділами в сучасному бою.

Головна роль в організації й підтримці взаємодії, безперечно, належить командиру. Знаючи задум старшого командира, та враховуючи своє рішення, командир має можливість найбільш доцільно зосередити зусилля свого відділення.

Проте, не менш важливе значення для підтримки безупинної і тісної взаємодії в бою має Ініціатива і винахідливість солдата, його уміння використовувати свою бойову техніку і зброю з більшою користю для загального успіху.

Після віддання бойового наказу командир відділення організовує підготовку відділення для виконання завдання: поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування БМП (БТР), виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення, а потім перевіряє знання завдань особовим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою і доповідає командиру взводу про готовність відділення до бою.

Дата добавления: 2015-09-03