Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Карти четвертинних відкладів.

Читайте также:
  1. АЛЬТЕРНАТИВНАЯ КАРТИНА МИРОЗДАНИЯ, ИЛИ ЕЩЁ ОДНА ПОПЫТКА ДУРАКА РАССКАЗАТЬ О СЕБЕ
  2. Б. Клиническая картина
  3. Геоекологічні карти.
  4. Геоморфологічні карти.
  5. Гідрологічні карти
  6. Задание 4. Загадки в картинках.
  7. Задание 44. Дикие животные. Рассказ по серии картинок

Геологічна карта четвертинних відкладів, як і геологічна карта корисних копалин, складається з великою достовірністю, оскільки вона служить основою для складання інших геологічних карт, особливо геоморфологічної, гідрогеологічної, ландшафтної, геоекологічної, корисних копалин тощо. На карту четвертиних відкладів наносяться як континентальні, так і морські новітні утворення з підрозділом їх за походженням, віком і складом. Генетичні типи відкладів показують певними кольорами, а відтінками кольору, прийнятого для даного генетичного підрозділу, показують їхній вік. Склад порід позначається штриховими чорними значками, які наносяться на кольоровий.

Індекс страти графо-генетичного підрозділу включає символи ланки, горизонту або підгоризонту та генетичного типу відкладу. До 1997 року ланка позначалася прописними римськими цифрами: нижні – І, середні – ІІ, верхні – ІІІ, сучасні – ІV. Слід звернути увагу, що в «Стратиграфічному кодексі України» (1997 р.)для індексації стратиграфічних підрозділів четвертинних утворень затверджені нові індекси, які відрізняються від існуючих раніше. А саме: для нижнього плейстоцену (еопплейстоцену) встановлено індекс Е (відповідно для нижньої та верхньої ланок − ЕІ та ЕІІ, для середнього та верхнього плейстоцену (неоплейстоцену) − індекс Р (відповідно для нижньої, середньої та верхньої ланок − РІ, РІІ та РІІІ), для голоцену − індекс Н.

Буквенний символ (Q) використовується тільки при індексації суміжних частин четвертинної системи і більше давніх утворень (N2 − Q1 − відклади, що охоплюють пліоцен і нижню ланку четвертинної системи). Для позначення горизонтів (над горизонтів, підгоризонтів) використовують символ, який складається із одної або двох строкових латинських букв − першої і ближньої до неї приголосної у назві підрозділу. Підгоризонти позначаються арабськими цифрами, розміщеними праворуч внизу від символу горизонту (РІІІрt3 − верхньо-петровський підгоризонт петровського горизонту). Генетичний тип четвертинних відкладів позначається строковою буквою латинського алфавіту, розміщеною ліворуч від символу ланки (gPІІІm − льодовикові відклади московського горизонту).

Для позначення терас, коли їх декілька, праворуч від символу генетичного типу проставляють арабською цифрою порядковий номер тераси або початкову букву ії латинської назви, наприклад, аІІsm − середньо четвертинні алювіальні відклади другої надзаплавної тераси, які відносяться до самарського горизонту. На карті також виділяються алювіальні, пролювіальні, делювіальні, елювіальні, озерні, морські, еолові, льодовикові, флювіогляціальні, вулканічні, проблематичні (наприклад, лес), хімічні, органогенні та інші відклади. При виділенні генетичних типів пухких відкладів на карті може відмічатись їх характер (наприклад, відклад зсуву) або їх форма (наприклад, виступи, ози, дюни) тощо.

Потужність всього розрізу четвертинних відкладів, або розвинутого на поверхні підрозділу вказується у найбільш характерних місцях, а при достатній кількості даних вона показується в ізопахитах. На карті показується відслонення корінних порід, місця знахідок викопної фауни та флори, а також археологічні залишки, напрями руху льодовиків, мерзлотні утворення, входи джерел, тектоніні лінії тощо. Всі до четвертинні породи, незалежно від віку і складу, зображаються на карті четвертинних відкладів і розрізах фіолетовим кольором.

Легенда будується у вигляді таблиці, де по горизонталі розташовуються позначення генетичних підрозділів, а по вертикалі − вікових. На геологічних розрізах, у зв’язку з малою потужністю четвертиних відкладів, допускається зменшення вертикального масштабу, порівняно з горизонтальним, в 10-20 разів. Стратиграфічні колонки будуються лише у випадках, коли четвертинні відклади виражені витриманим по літералі розрізом значної потужності. У решті випадків замість стратиграфічних колонок наводиться схема будови четвертинних відкладів. На схемі показуються співвідношення усіх генетичних типів розвинутих у районі четвертинних відкладів, співвідношення їх з різними елементами рельєфу із до четвертинними відкладами. При необхідності будується декілька таких схем, виготовленних у тих же умовних знаках, що й карта.

 


Дата добавления: 2015-08-09; просмотров: 457 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Полный поток в транспортной сети | Методи дослідження і графічного моделювання будови окремих об’єктів земної кори | Тектонічні карти. | Палеогеографічні карти | Гідрологічні карти | Геоекологічні карти. | Геологічні розрізи та стратиграфічні колонки |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Загальні принципи побудови геологічних карт.| Геоморфологічні карти.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)