Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Послідовність виконання роботи

Читайте также:
  1. II. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
  2. III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
  3. Виконання зобов’язань
  4. Виконання лабораторної роботи
  5. Висновки про стан роботи системи збору і промислової підготовки свердловинної продукції та рекомендації щодо його покращення.
  6. Г. Своєчасність, наступність та послідовність заходів, що проводяться на етапах медичної евакуації
  7. ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНІ РОБОТИ

При розробці родовищ корисних копалин частина балансових запасів неминуче втрачається: залишається в надрах, змішується з пустими породами, потрапляє у відвали.

Поряд з цим у видобуту корисну копалину потрапляють пусті породи і некондиційні руди, що знижує якість видобутої сировини. Ефективність роботи гірничого підприємства значною мірою залежить від того, наскільки повно й якісно проводиться видобування корисної копалини, тому одним з найважливіших завдань маркшейдерської служби є систематичний контроль і облік показників використання балансових запасів.

Показниками, що контролюють кількісну сторону процесу добування запасів, є величина втрат корисної копалини і кількість засмічуючих порід, що потрапили у видобуту корисну копалину. Вони характеризуються відповідно коефіцієнтами втрат і засміченості.

Втратами руди називається частина балансових запасів, що потрапили у розробку в межах затвердженого контура гірничих робіт підприємства, не видобуті із надр або ті, що не потрапили на подальшу переробку протягом періоду функціонування підприємства.

Під засміченістю руди розуміють домішування до неї в процесі видобування пустих порід і некондиційних руд, не включених у контури підрахунку балансових запасів.

Втрата частини руди і домішування до видобутої руд, засмічуючих порід призводить до зміни (найчастіше зниження) вмісту корисного компонента у видобутку руд порівняно з його вмістом у масиві. Отже, якісна сторона процесу добування корисної копалини характеризується зменшенням вмісту корисного компонента у видобутій корисній копалині. Таке зниження вмісту корисного компонента (металу) у видобутій руді порівняно з його вмістом у погашених балансових запасах внаслідок домішування (засмічення) до видобутих руд пустих порід або некондиційних руд, а також внаслідок втрат багатшої частини руди, називається збідненням руди, або втратою якості.

Втрати і засміченість руди характеризуються відносними величинами, що виражаються в процентах і називаються відповідно коефіцієнтами втрат (Д %) і засміченості (В %). Вони визначаються за формулами:

(1)

(2)

де Д — кількість втраченої руди, т; Б — кількість погашених балансових запасів, т; В — кількість засмічуючих порід, що потрапили у видобуту руду, т; Д — кількість видобутої корисної копалини, т.

Збіднення руди характеризується коефіцієнтом збіднення (втрати якості) Р%, який визначається за формулою

(3)

де с, а — вміст корисного компонента відповідно в погашених балансових запасах і у видобутій руді, %.

Поряд з втратами руди враховують також втрати металу, що характеризуються кількістю корисного компонента, який містився у втраченій руді.

Коефіцієнт втрат металу визначається за формулою

(4)

де сп — вміст коришого компонента у втраченій руді, %.

Як випливає з формули (4), при сп = с коефіцієнти втрат руди і втрат металу дорівнюють один одному.

Виділяють проектні, нормативні і планові втрати, засміченість і збіднення.

Проектні втрати — частина балансових запасів у межах розроблюваного шахтного або кар’єрного поля, не передбачених для видобутку технічним проектом розробки родовища.

Проектна засміченість — частина пустих порід і некондиційних руд, які потраплять у видобуту руду згідно з проектом розробки рудних покладів.

Нормативні втрати і засміченість — це обчислені на основі техніко-економічної оцінки оптимальні величини втрат і засміченості для різних систем розробки (виїмкових дільниць) родовищ з урахуванням конкретних гірничо-геологічних умов.

Планові втрати і засміченість — величини втрат і засміченості, що встановлюються при складанні планів розвитку гірничих робіт. Обчислюються відповідно до геологічних і гірничотехнічних умов розробки родовища і нормативних значень показників для різних систем розробки.

Проектне, нормативне і планове збіднення залежать від відповідних величин втрат і засміченості і можуть бути обчислені за формулою

(5)

в яку підставляють вихідні дані для відповідних категорій втрат і забрудненості (і — категорія показників, що враховуються: проектні, нормативні, планові; b — вміст корисного компонента у засмічуючих породах).

Поряд з визначенням коефіцієнтів втрат, засміченості і збіднення руди для характеристики повноти та якості виймання балансових запасів іноді додатково враховують пов’язані з ними коефіцієнти:

виймання руди

(6)

добув ання корисного компонента (металу)

(7)

зміни якості

(8)

Ефективна боротьба за зменшення кількісних і якісних втрат корисної копалини неможлива без встановлення основних причин і джерел їх виникнення. Для організації однакового обліку втрат руди, її засміченості і здійснення контролю за повнотою й якістю добування запасів проводиться класифікація втрат і засмічення руди. Ця класифікація єдина для всіх гірничо-видобувних підприємств країни. Вона регламентується спеціальними інструкціями. В основу класифікації покладено принцип місця виникнення втрат і засмічування. Згідно з цим принципом усі втрати поділяються на два класи: загальнорудникові (загальношахтні, загальнокар’єрні) та експлуатаційні.

Загальнорудникові втрати включають запаси руди у затверджених охоронних і бар’єрних ціликах, виймання яких не передбачено проектом і які залишаються в надрах після погашення гірничих робіт і безповоротно втрачаються.

Загальнорудникові втрати обчислюють в одиницях маси та в процентах від загальних балансових запасів рудника (шахти, кар’єру).

До експлуатаційних належать втрати, що виникають безпосередньо в процесі видобування корисної копалини. Вони обчислюються в одиницях маси та в процентах від погашених балансових запасів. Експлуатаційні втрати по­діляють на дві групи: втрати в масиві і втрати корисної копалини у відбитому вигляді.

До втрат у масиві належить частина балансових запасів, залишених:

в недопрацьованих частинах блокових, міжкамерних, міжповерхових, міжпанельних ціликів; у ціликах всередині виїмкової дільниці і біля тектонічних порушень;

на межі рудних тіл з пустими породами і некондиційними рудами;

у розроблених, порушених гірс ьким тиском або зсувом ділянках покладу.

До втрат руди у відбитому вигляді належать втрати: у підготовчих і очисних виробках; у місцях закладки камер і зачищення уступів; у місцях обвалень, завалів, зсувів у пожежних і затоплених ділянках; у місцях навантажування і розвантажування, складування,сортування або під час транспортування на шляхах гірничого підприємства.

Засмічування руди відбувається тільки в період експлуатації родовищ, коли видобута руда змішується з пустими породами і некондиційними рудами. За місцем виникнення засмічення класифікується так само як і втрати руди у відбитому вигляді. Засмічення руди обчислюється в одиницях маси та в процентах від видобутої корисної копалини.

Збіднення корисної копалини є наслідком двох причин: засмічення руди при видобутку і втрати її багатшої частини. Збіднення виражається абсолютною величиною різниці між вмістом корисного компонента в погашених балансових запасах і в видобутій руді (втрати якості) або в процентах від вихідного вмісту корисного компонента в погашених балансових запасах.

 

Висновок: ознайомився з визначенням нормативних значень коефіцієнтів втрат корисної копалини балансового запасу і коефіцієнту засмічення видобутої рудної сировини при поточному і перспективному плануванні.

 

 

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ: «Криворізький національний університет»

Кафедра маркшейдерії

 

 

 


Лабораторна робота №

«Визначення і аналіз базових значень коефіцієнтів втрат корисної копалини і засмічення рудної сировини при відпрацюванні балансових запасів залізорудного родовища, відводу, рудного тіла або його ділянки»

 

Виконав: ст. гр. ГГ-10-1 Перевірив: доцент, к.т.н.

Сабко П.В. Шолох М.В.

 

 

2014р.

Тема: Визначення і аналіз базових значень коефіцієнтів втрат корисної копалини і засмічення рудної сировини при відпрацюванні балансових запасів залізорудного родовища, відводу, рудного тіла або його ділянки.

Мета: ознайомитися з визначенням і аналізом базових значень коефіцієнтів втрат корисної копалини і засмічення рудної сировини при відпрацюванні балансових запасів залізорудного родовища, відводу, рудного тіла або його ділянки.

Завдання: розглянути визначення і аналіз базових значень коефіцієнтів втрат корисної копалини і засмічення рудної сировини при відпрацюванні балансових запасів залізорудного родовища, відводу, рудного тіла або його ділянки.

 


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 178 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Послідовність виконання роботи| Послідовність виконання роботи

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)