Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Конвективна тепловіддача.

Читайте также:
  1. Конвективна дифузія

Коефіцієнт конвективної тепловіддачі ―aк, Вт/(м2×К) характеризує інтенсивність тепловіддачі і показує кількість теплоти, що передається між стінкою і теплоносієм за одиницю часу через одиницю поверхні цієї стінки, при температурному напорі 1 К.

Конвективна тепловіддача – це складний процес, і коефіцієнт конвективної тепловіддачі aк залежить від багатьох факторів: теплоносія, його фізичних властивостей, швидкості руху, температури теплоносія та стінки, форми та розмірів поверхні теплообміну, виду та режиму руху теплоносія та ін. Фізичні властивості теплоносія, в свою чергу, залежать від температури.

За природою виникнення існують два види руху: вільний (природний) та вимушений. Вільним називається рух, який виникає внаслідок різниці густин нагрітих і холодних частинок рідини або газу. Цей рух виникає в неоднорідному полі масових сил, прикладених до частинок середовища (рідини або газу) зумовлений гравітаційним, магнітним, електричним полями. Інтенсивність вільного руху залежить, головним чином, від різниці температур. Вимушеним називають рух, що виникає внаслідок дії будь-яких зовнішніх збудників (насос, вентилятор, вітер). Інтенсивність вимушеного руху залежить від швидкості руху, фізичних властивостей середовища, форми та розмірів каналу.

У процесі конвективної тепловіддачі вимушений рух може супроводжуватися вільним тоді розглядається так звана змішана конвекція. Вплив вільної конвекції на інтенсивність тепловіддачі тим більше, чим більша різниця температур поверхні і рухомого середовища та чим менше швидкість руху теплоносія.

На інтенсивність конвективної тепловіддачі суттєво впливає характер руху частинок біля поверхні теплообміну. За характером руху частинок розрізняють ламінарний та турбулентний режими руху. За ламінарного режиму частинки рідини чи газу рухаються упорядковано, паралельно до стінок каналу та траєкторій інших частинок. Суттєвий вплив на теплообмін в пристінних шарах має теплопровідність. За турбулентного режиму частинки рухаються хаотично, напрямок та величина швидкості окремих частинок безперервно змінюються. Режим руху визначають за числами (критеріями) подібності.

Числа подібності ― це безрозмірні комплекси фізичних величин, що характеризують той чи інший фізичний процес. Числа подібності називають іменами видатних вчених і позначають першими двома латинськими літерами їх прізвищ.

Число подібності Грасгофа Gr характеризує інтенсивність вільного руху і виражає співвідношення між підйомними силами, що виникають внаслідок різниці густин, і силами міжмолекулярного тертя під дією різниці температур

(4.2)

де g ― прискорення вільного падіння, g = 9,81 м/с2; о ― визначальний геометричний розмір поверхні теплообміну, м, тобто розмір, що впливає на процес теплообміну (при омиванні потоком теплоносія горизонтальної труби чи пластини повздовж ― це довжина поверхні о = L, впоперек ― це зовнішній діаметр о = d, або еквівалентний діаметр d екв для некруглого перерізу,а для вертикальної поверхні ― висота поверхні о = Н, в деяких випадках для кулі використовують радіус о = R); b ― температурний коефіцієнт об’ємного розширення теплоносія, К-1; для повітря й інших газів b = 1/ Т п, Т п ― абсолютна температура повітря, К; D t = t ct п ― температурний напір.

Число подібності Прандтля є мірою подібності полів температури і швидкості у потоці. Він характеризує вплив фізичних властивостей теплоносія на тепловіддачу, залежить тільки від температури і знаходиться за таблицями підручників, довідників то що:

Pr = n/ a, (4.3)

де a = l/(c p×r) ― коефіцієнт температуропровідності, м2/с; l ― коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м×К); с р ― масова ізобарна теплоємність, Дж/(кг×К); r ― густина, кг/м3.

Режим вільного руху визначають за числом подібності Релея, що являє собою добуток чиселГрасгофа і Прандтля

Ra = Gr×Pr. (4.4)

При поперечному омиванні горизонтальних циліндричних поверхонь (умови зовнішньої задачі теплообміну) за значенням числа подібності Релея визначають режими вільноконвективного руху теплоносія, а саме:

за Ra < 0,001 ― режим руху плівковий;

0,001 < Ra < 500 ― ламінарний;

500 < Ra < 2∙107 ― інтенсивний ламінарний і локоноподібний або перехідний;

2∙107 < Ra < 1013 ― турбулентний (вихровий) режим руху, для даного діапазону характерна змішана конвекція, та коли в розрахунках необхідно враховувати вплив вимушеного руху.

Перший режим розглядається дуже рідко із-за малого температурного напору менше за 1К, а останній розглядають для швидкості наближеної до надзвукової та вище. Для більшості розрахунків для горизонтального циліндра розглядають ламінарний прикордонний шар з значенням 500 < Ra < 109 [5].

 

Оскільки коефіцієнт конвективної тепловіддачі aк є складною функцією багатьох змінних, в інженерних розрахунках його визначають за рівняннями подібності. Рівняння подібності ― це залежність між числами подібності, що характеризують той чи інший процес. Їх отримують за експериментальними даними методами теорії подібності, згідно з якою для подібних процесів числа і рівняння подібності однакові. Це дає можливість отримувати експериментальні дані на моделях процесів, апаратів, пристроїв, що спрощує дослідження.

Коефіцієнт конвективної тепловіддачі входить до визначуваного числа подібності Нуссельта, який характеризує інтенсивність тепловіддачі на межі «стінка-теплоносій»:

Nu = aк o/l. (4.5)

Рівняння подібності подають у вигляді залежності визначуваного числа подібності Нуссельта Nu від визначальних чисел подібності (критеріїв), до яких входять незалежні змінні величини.

Для однофазних теплоносіїв та змішаної конвекції за усталеного режиму рівняння подібності має вигляд:

Nu = f (Re, Gr, Pr), (4.6)

а для вільного руху ―

Nu = f (Gr, Pr)= f( Ra). (4.7)

Рівняння подають у вигляді степеневих функцій. Наприклад, рівняння (4.7) можна подати у вигляді:

(4.8)

де С і n ― сталі, які залежать від режиму вільного руху та положення поверхні теплообміну у просторі і визначаються за узагальненими дослідними даними. Слід пам’ятати, що рівняння подібності виду (4.8) можна використовувати тільки для тих меж зміни аргументів, для яких вони підтверджені експериментально.

Поправка враховує вплив на тепловіддачу зміни теплофізичних властивостей теплоносія біля стінки під час його нагріванні або охолодженні, тобто при зміні напрямку теплового потоку; Prт і Prc ― числа Прандтля теплоносія, які знаходять із довідникових таблиць фізичних властивостей відповідно за температурою на відстані від стінки за межами рухомого шару t т і біля стінки t c.

Для повітря число Прандтля практично не залежить від температури, а тому рівняння (4.8) набуває вигляду:

Nu = С (Gr×Pr) n = С Ra n. (4.9)

Значення С і n, отримані М.О. Міхеєвим експериментально для вільної конвекції біля горизонтальних труб (зовнішня задача), наведені у табл. 4.1

Таблиця 4.1

Режим руху Ra =Gr×Pr С n
Ламінарний 10-3... 500 1,18 0,125
Перехідний 500... 2∙107 0,5 0,25
Турбулентний ³2∙107 0,135 0,33

 

Із формули (4.9) видно, що інтенсивність вільноконвективної тепловіддачі залежить головним чином від режиму (інтенсивності) руху.

При розгляді зовнішніх задач теплообміну за вільноконвективного та вимушеного руху повітря, число Прандтля (табл.4.4), як малозмінну величину переносять до сталої С. Тоді рівняння (4.9) для перехідного режиму ― має такий вид:

Nu = 0,5 Ra0,25 = 0,458 Gr0,25. (4.10)


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 475 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Лабораторна робота № 1 | Теоретичні положення | Лабораторна установка | Оброблення результатів вимірювань | Випадкова похибка | ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОЄМНОСТІ ТА ТЕМПЕРАТУРОПРОВІДНОСТІ СИПКИХ МАТЕРІАЛІВ У РЕГУЛЯРНОМУ РЕЖИМІ | Оброблення результатів вимірювань | Теоретичні відомості | Оброблення результатів вимірювань | Опрацювання результатів експериментів |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Основні теоретичні відомості| Опис дослідної установки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)