Вимірювання температури ґрунту на глибинах.

Для вимірювання температури ґрунту на невеликих глибинах використовуються колінчасті термометри Савінова. Це ртутні термометри зі вставною шкалою молочного скла, з поділками 0,5 градуса та циліндричним резервуаром. Трохи вище резервуара термометр зігнутий під кутом 135 градусів. В нижню частину резервуара насипається зола і кладеться вата. Це необхідно для знищення усередині скляної оболонки конвекційних струмів повітря.

Термометр встановлюється в ґрунті так, щоб резервуар знаходився на певній глибині в горизонтальному положенні, а верхня частина була на поверхні ґрунту.

Термометри Савінова встановлюють в ряд на глибинах 5, 10, 15 та 20 см в напрямку зі сходу на захід, щоб резервуари були направлені на південь. Відстань між термометрами повинна бути приблизно 10 см. Правильно встановлений термометр повинен бути нахилений до поверхні ґрунту на кут 45 градусів. Колінчасті термометри встановлюються на тій же площадці, де вимірюється температура поверхні ґрунту, після того як зійде сніг та через тиждень після підготовки площадки. Восени, з появою заморозків, термометри виймають з ґрунту.

Для визначення температури ґрунту на значно більших глибинах використовують витяжні термометри. Для цього використовують ртутні термометри зі вставною шкалою з поділками 0,2 градуса та з циліндричним резервуаром. Кожен термометр щільно вставлений в металеву оправу 1 з прорізом для шкали. Резервуар термометра, вставлений в оправу, (рис. 4) оточений мідними ошурками, котрі засипані через отвір 2, після чого він замазується стеарином. Мідні ошурки необхідні для збільшення інерції термометра, покази якого повинні залишатися незмінними на протязі того проміжку часу, протягом якого його витягують та проводять відлік, а також для утворення гарного провідного середовища між термометром та ґрунтом. Оправа разом з термометром пригвинчується до дерев’яної палиці 3, котра на протилежному кінці має ковпачок 4 з кільцем. На палиці в декількох місцях закріплені суконні кільця 7.

Встановлення витяжних термометрів відбувається наступним чином. В ґрунт до потрібної глибини вставляються ебонітові трубки 5 з мідними наконечниками 6. Трубки повинні виступати над поверхнею ґрунту не менше ніж на 30 см, інколи до 1 м в залежності від середньої висоти снігу в даному місці. Верхній кінець трубки повинен виступати зі снігу. Палка з термометром в оправі занурюється в трубку. Оправа торкається мідного наконечника. Вся маса термометра повинна припадати на верхній ковпачок з кільцем, котрий, закриваючи трубку, захищає її від потрапляння в неї опадів. Щоб трубка не розхиталася, частина її, що знаходиться над поверхнею ґрунту, закріплюється трьома чи чотирма обтяжками.

Встановлюються витяжні термометри в північній частині площадки в ряд, на відстані 50 см один від одног, зі сходу на захід, в порядку глибин 40, 80, 160 та 320 см.

Застосування ебонітових трубок при встановленні витяжних термометрів пояснюється тим, що завдяки поганій теплопровідності, вони захищають термометри від впливу температури інших шарів ґрунту. Теж призначення мають суконні кільця на дерев’яній палиці, заважаючи розвитку конвективних струмів повітря в трубках.

Дата добавления: 2015-08-09