Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Особливості топонімічних назв

Читайте также:
  1. Виникнення англійського парламенту. Особливості формування станової монархії в Англії.
  2. Вікові особливості харчування дітей та підлітків
  3. Вікові особливості черепа
  4. Вправа 6. Інформаційне повідомлення. “Вікові особливості обдарованих дітей”.
  5. Деталі машин. Особливості розрахунку.
  6. Жіночі» особливості творчого процесу
  7. ІV. Особливості влади соціально неоднорідного суспільства

 

Топоніміка (від др.-грец. topos - місце і onoma - ім'я, назва) - наука, що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток, сучасний стан, написання та вимову, а також природні та соціальні умови минулого, за яких ці назви виникли [1]. Топоніміка є інтегральною науковою дисципліною, яка знаходиться на стику трьох галузей знань: географії, історії та лінгвістики.

Базовим поняттям топоніміки є топонімія - сукупність назв (топонімів) на певній території [1]. Основне значення й головне призначення географічної назви - фіксація місця на поверхні Землі. Серед топонімів виділяють різні класи, такі як: ойконіми - назви населених місць, астіоніми - назви міст, гідроніми - назви річок, дрімоніми - назви лісів, ороніми - назви гір, урбаноніми - назви внутрішньоміських об'єктів, годоніми - назви вулиць, агороніми - назви площ, дромоніми - назви шляхів сполучення, макротопоніми - назви великих незаселених об'єктів, мікротопоніми - назви невеликих незаселених об'єктів, антропотопоніми - назви географічних об'єктів, вироблених від особистого імені.

Оскільки географічні назви мають лінгвістичну природу, спостерігається тісний зв’язок топоніміки з мовознавчими науками: ономастикою – наукою про виникнення та поширення власних назв; історичною лінгвістикою; етимологією – наукою, що займається вивчення походження слів; семантикою; морфологією; фонетикою та діалектологією.

Предметом дослідження топоніміки є закономірності виникнення, формування і розвитку як окремих географічних назв, так і топонімічних систем (ландшафтів).

Топонім розуміють як узагальнену назву будь-яких топооб'єктів від великих географічних назв і адміністративно-територіальних районів до дрібних внутрішньоміських об'єктів (тобто назви вулиць, площ, міст, областей, країн і т.п.). Основне призначення, функція топонімів – це виділення, індивідуалізація, ідентифікація іменованих об'єктів серед інших.

Топоніми – це окрема категорія власних назв, що має особливі властивості.

По-перше, оскільки кожний топонім є словом, на них, незважаючи на їх семантичну відособленість, як і на інші лексичні одиниці, поширюється так званий «принцип асиметричності лінгвістичного знака»: одне і теж значення (топонімічний об'єкт у цьому випадку) може співвідноситися з декількома поняттями (топоніми та їх еквіваленти), і навпаки, один і той же топонім може означати кілька різних понять.

По-друге, як лексичні одиниці, топоніми можуть протиставлятися не тільки одиницям інших пластів лексики (наприклад, у складі іменників – іншим групам, як власних назв, так і загальних), але й один одному. Будь-якій власній назві обов'язково відповідає співвідносна з ним і назва загальна, яка називається паралельним апелятивом. Співвідношення «паралельний апелятив – ім'я власне» у певному сенсі нагадує відношення «рід – вид».

По-третє, як власна назва, топонім характеризується більш тісним, у порівнянні із загальними іменниками, зв'язком з названим об'єктом. Це безпосередньо впливає на їх лінгвістичні характеристики.

По-четверте, топонім включає в себе значний культурний компонент. Топоніми мають здатність вживатися в переносному значенні, яке, як і їх стилістична диференціація, відображає асиметричність топонімів як лексичних одиниць.

Однією з найбільш гострих проблем топоніміки є визначення критеріїв класифікації топонімів, антропонімів та інших видів ономастичної лексики, які дозволяють виділити найбільш характерні ознаки лексики такого виду. Як відомо, до теперішнього часу лінгвістами розроблено 6 класифікацій топонімічної лексики, запропонованих Ф.Паляцким, Ф.Міклошичем, С.Грабецем, Л.Гумецьким, С.Роспондом і В.Жучкевичем. Історично першою з них була описана в роботі Ф. Паляцкого в 1834 році. Ним виділено 2 групи топонімів: 1) утворені від імен засновників або власників поселення, і 2) утворені від топографічного положення об'єктів, що, як видно, не демонструє наявності єдиної класифікуючої ознаки. Можна припустити, що автор виходив з даних етимологічних розвідок. Позбавлена чіткості й класифікація Ф.Міклошича, який поділив увесь фактичний матеріал на 2 групи: 1) топоніми, що походять від назв осіб, та 2) топоніми, утворені від загальних назв; автор застосовує різні методи аналізу кожної з них. Так, якщо складові першої групи об'єднані на основі структурного параметра, то до другої групи застосовє семантичні критерії, які дозволяють згрупувати топоніми за лексико-тематичними групами: 1) земля, 2) вода, 3) рослинність, 4) тваринний світ, 5) колір, 6) будівлі, 7) заняття людей, 8) знаряддя виробництва, 9) етнічні назви, 10) назви, пов'язані з громадською діяльністю.

За морфологічними ознаками топоніми можуть поділятися на прості (кафе «Лакомка», «Настя», магазин «Смакота») і складні (кафе «Країна смажених курчат», магазин «Файна пані», «Сучасний одяг»). Складні топоніми в свою чергу можуть поділятися на групи:

- іменник + іменник (магазин «Світ Джинса»);

- прикметник + іменник (кафе «Пивна хата»);

- числівник + іменник (вулиця 21 Січня);

- ідіоматичні та інші словосполучення (Карантинний острів);

- назви-скорочення (БПК, АТБ).

Розглядаючи топонімічні класи, у роботі приділимо більше уваги класу урбонімів.

 

 


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 387 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Лінійні урбоніми | Локальні урбоніми | ВИСНОВКИ | СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | ДОДАТОК А | Загальні положення | Вимоги до оформлення курсових робіт | Обов’язкові таблиці при виконанні курсової роботи | Структурно-динамічний аналіз витрат ВАТ «ХХХХХХХ» за економічними елементами | STEP| (PEST|) - аналіз |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
РОЗДІЛ 1| Урбонімія як розділ топоніміки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)