Загальні вимоги до монтажу електричних врдрнагрівників.

Електричні водонагрівники ділять на елементні та електродні. У еле­ментних вода нагрівається від трубчастих електрона грівннків, а в елект­родних внаслідок проходження струму безпосередньо через шар води між електродами. Водонагрівники УАЛ-Щ/0,9 і УАП-1600І0,9 (рис. 7.3) мають по дві групи нагрівних елементів і можуть працювати у трьох режимах: форсо­ваного нагрівання — вмикаються верхня й нижня Трупи нагрівників по--тужністю відповідно 18 і ЗО кВт; акумуляційного режиму — вмикається нижня група нагрівників потужністю 12 і 18 кВт; нагрівання верхньої чет­вертої частини резервуару — вмикається верхня група нагрівників потуж­ністю відповідно 6 і 12 кВт (табл. 7.9). Водонагрівники САОС-400І90; САОС-800І90 та САОС-1600/90 мають характеристики, аналогічні характеристикам водонагрівників УАП. На відміну, від останніх вони розраховані на роботу під тиском водопровідної мережі (до 0,4 МПа). Наявність вентиля на вихідному патрубку дозволяє здійснювати забирання гарячої води у кількох точках. Новий тип ізоляції на основі пластмас наносять безпосередньо на резервуар (без зовнішнього металевого кожуха). Водонагрівники серії САОС обладнані клапаном надлишкового тиску •для запобігання пошкодженню апарату при підвищенні тиску у водоцро-'Віяній мережі та двома терморегуляторами. Один терморегулятор підтри­мує задану температуру води, а другий (аварійний) вимикає водонагрів-ник з мережі при перевищенні допустимої температури. Водонагрівники типу САЗС мають додаткову систему замкнутого трубо­проводу з циркуляційним насосом. Вони призначені для підігрівання води \у системах автонапування тварин. Проточний електрбводонагрівник 9ПВ^2А застосовують для нагрівання ' Проточної води до температури 90 ^СС. Температуру нагрівання води й про­дуктивність водонагрівиика регулюють вентилем на живильному трубопро­воді. Водонагрівний електричний пристрій В9П-600 (рис. 7.4} призначений для підігрівання води у системі автонапування великої рогатої худоби в приміщеннях з прив'язним утриманням та для технологічних потреб у тваринництві. Вода з водопровідної мережі подається у водонагрівник, підігрівається і надходить в автонапувалки. Насос забезпечує періодичну циркуляцію води у системі. Задана температура води.підтримується автоматично двома тер­морегуляторами (рис. 7.5). Контактний термометр 5КІ, встановлений у верхній частині водонагрівника, підтримує задану температуру води у баці вмиканням й вимиканням нагрівних елементів, а термометр ЗК2 — у най-віддаленішій точці водопровідної Електродні водонагрівники та парові котли розрізняються за конструк­цією електродної системи і пристроїв для регулювання потужності. Най­частіше електроди бувають циліндричними, сегментними й плоскими у ви­гляді паралельних пластин. Потужність водонагрівників регулюють екра­нуванням електродів ізоляційними перегородками. У електродних водонагрівниках вода до деякої міри знезаражується в результаті дії електричного струму на мікроорганізми, що знаходяться у ній, але поряд з цим забруднюється окисами металу електродів, які при певній концентрації шкідливі для людей та тварин. Ці апарати відзна­чаються малою металомісткістю (до 1 кг/кВт), підвищеною небезпекою ура­ження електричним струмом і зростанням в 3—4 рази споживаної потуж­ності під час нагрівання води від 10 до 100 °С внаслідок зменшення елект­ричного опору води при підвищенні її температури. Потужність, споживана електродним водонагрівииком, залежить від питомого опору води. Залежно від концентрації солей питомий опір води із різних джерел становить 6—100 Ом.

Дата добавления: 2015-08-05