Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Абсолютизм у Німеччині

Читайте также:
  1. АБСОЛЮТИЗМ В ЗАПАДНОЙ ЕВРОПЕ
  2. Внутренняя и внешняя политика России при Екатерине II. "Просвещенный абсолютизм".
  3. ВОЗНИКНОВЕНИЕ ЦЕНТРАЛИЗОВАННОГО ГОСУДАРСТВА И УТВЕРЖДЕНИЕ АБСОЛЮТИЗМА (XIV-XVII вв.)
  4. Переход к абсолютизму
  5. Предпосылки и особенности складывания российского абсолютизма.
  6. Просвещенный абсолютизм. Уложенная комиссия

Абсолютна монархія в Німеччині, порівняно з іншими західно­європейськими країнами, мала певні особливості. Полягали вони, передусім, у тому, що цей абсолютизм встановлювався на загальному тлі феодальної роздробленості, тож абсолютна монархія утвердилася не в масштабах усієї держави, а нарівні окремих князівств. Утвердження абсолютизму було не наслідком тимчасової рівноваги сил дворянства та буржуазії, а проявом повного панування реакційних сил, перемоги реакції над буржуазним рухом і підкорення слабкої німецької буржуазії волі князів. Князівський абсолютизм був реакційним явищем. Якщо в Англії та Франції перехід до абсолютної монархії забезпечив створення централізованих держав, то в Німеччині княжий абсолютизм ще більше закріпив економічну й політичну роздробленість країни, гальмував її розвиток. Князі, фактично, перетворилися на незалежних правителів, звільнилися від військового обов'язку, зовсім не сплачували імпера­торові податків. Наймогутніші з них (курфюрсти) присвоїли собі право обирати імператора. Імператорська влада втратила значення єдино­го загальнодержавного центру, перетворилася на почесне звання. Рейхстаг уже не мав свого колишнього значення. Імператорський суд став безсилим у боротьбі з територіальними князями.

Особливо яскраво абсолютизм князівської влади проявився в Пруссії та Австрії, що суттєво відрізнялися одна від одної. Пруссія, яка остаточно сформувалася у 1701 р., була онімечченою, центра­лізованою державою, а її король - членом імперської колегії кур­фюрстів. Вищим органом державного управління була Таємна рада, що складалася з трьох самостійних департаментів: іноземних справ, юстиції та внутрішніх справ. У підпорядкуванні Таємної ради пере­бували директорії (фінансів, військових справ, королівських маєтків). Серед департаментів виділявся департамент внутрішніх справ, якому підпорядковувалися воєннітадоменіальніпалати. Діялитакож станові установи— ландрати (земські ради), до складу яких належали призначені королем представники дворянства, що виконували


й загальнодержавні функції. Міське самоврядування було скасовано. Членів міських магістратів призначав уряд. У цій частині Німеччини значного розвитку набули бюрократизм і дріб'язкова регламентація не тільки державного, але й приватного життя підданих. Звичним явищем були арешти, конфіскації та переслідування іновірців. Отже, Прусську державу цього часу можна назвати поліцейською.

Подібна система поліцейського управління склалася й у Австрії, хоча остання і не була такою централізованою, як Пруссія, та відзнача­лася багатонаціональним складом населення. На чолі держави стояв монарх, якого з XV ст. призначав імператор, і він, разом з Таємною Радою, становив вищий орган влади й управління. Згодом Таємну Раду було замінено Конференцією, що поступово перетворилася на постійний орган, але з не точно визначеним складом. Військовими справами відала придворна Військова рада. У1760 р. було засновано, Державну раду, на яку покладалося завдання з розгляду законо­проектів і контроль за виконанням законів. Адміністративно-територіальна Австрійська монархія поділялася на провінції, очолювані намісниками, яких обирали місцеві станово-представ­ницькі органи. У містах управління здійснювали місцеві управи та бургомістри.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Центральне та місцеве управління держави франків | Основні риси права франків | Виникнення Франції та її розвиток у ранньо­феодальний період | Боротьба королівської вл за централізацію держави. Реформи Л. | Абсолютна монархія у Франції | Джерела права середньовічної Франції | Суспільний і державний лад англосаксів | Утворення станово-представницької монархії в Англії | Велика хартія вольностей 1215 р. | Абсолютна монархія в Англії |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Джерела права середньовічної Англії| Джерела й основні риси права середньовічної Німеччини

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)