Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мал. 4. Генріх VІІІ.

Англія

Економіка і суспільство. Панівною верствою суспільства в країні залишались дворяни, які поділялись на дві групи: старі та нові дворяни. Старими називали тих дворян, котрі жили на платежі від селян, несли придворну або військову службу, скільки усі інші заняття вони вважали нешляхетними. Нові дворяни, або джентрі, активно займалися прибутковим вівчарством, створювали у своїх маєтках мануфактури з виробництва сукна і вели торгівлю. Ще однією верствою суспільства були лендлорди – великі землевласники. Селяни теж поділялися на дві категорії: фрігольдери та копігольдери. Фрігольдери були вільними людьми, для них умови користування панською землею не змінювалися. Копігольдери ж користувалися землею на підставі договору, умови якого власник міг змінювати коли захоче. В країні дедалі більше зростав попит на сукно, що спричинило швидкий розвиток вівчарства й виробництва вовни. Але для розведення овець потрібні були пасовища тому, лендлорди стали відбирати в селян земельні наділи, огороджувати їх і перетворювати на пасовища. Селянські домівки при цьому руйнували, а мешканців викидали на вулицю. Цей процес отримав назву огородження. Томас Мор у своїй книзі «Утопія» писав: «Ваші вівці, зазвичай такі лагідні, задоволені майже всім, тепер… стали такими, що поїдають навіть людей, розоряють і спустошують поля, будинки і міста…». Таким чином, знедолені селяни перетворювались на пауперів – людей повністю позбавлених засобів для існування, іншими словами вони ставали жебраками і волоцюгами. Усі міста та дороги були вкриті жебраками, це становило загрозу для «громадського порядку». Королівська влада розпочала репресії проти них. Королівські укази проти жебраків назвали «Кривавим законодавством». Указ 1547 р. закликав жорстоко таврувати бурлак і віддавати їх як робочу силу кожному, хто побажає взяти.

Генріх VІІІ. У 1485 р. англійський престол перейшов до династії Тюдорів. Значне посилення королівської влади відбулося за правління Генріха VІІІ (1509–1547). Він вирішив використати у своїх цілях Реформацію. Генріх VІІІ був одружений на Катерині Арагонській, яка не могла через свій вік подарувати йому спадкоємця. Король вирішив розлучитися і одружитися з молодою англійкою Анною Болейн. Проте дозвіл на розлучення міг дати лише папа римський, який не хотів псувати відносини з племінником Катерини імператором Карлом V, а тому відмовив англійському монарху. Тоді король звернувся до парламенту, який і дозволив розлучення. Це означало розрив із Римом. В 1534 р. парламент прийняв «Акт про супрематію», який оголосив короля главою англійської (англіканської) церкви. Таким чином, Генріх VІІІ став «Англійським Папою». За правління дочки Генріха Марії Тюдор (1553–1558), яка була ревною католичкою, католицизм був відновлений. За неї почались масові розправи з протестантами за що і отримала прізвисько «Кривава». Лише її раптова смерть врятувала протестантів.

Мал. 4. Генріх VІІІ.

Єлизавета І. Правління Єлизавети І тривало 45 років (1558–1603) і увійшло в історію, як «золота доба» Англії. Вона була прихильницею Реформації. Одним із перших її законів став указ «Про верховенство корони» у справах релігії. Єлизавета стала «улюбленицею народу». За неї розвивалась мануфактура і торгівля. У зовнішньополітичній сфері головним суперником Англії була Іспанія. У 1577 р. англійський пірат Френсіс Дрейкпограбував іспанські порти в Південній Америці і в 1580 р. повернувся з награбованим в Англію, здійснивши при цьому другу навколосвітню подорож. Іспанці вимагали від королеви повернення їхнього золота і покарання пірата, але Єлизавета відмовила їм у цьому, а самого Френсіса Дрейка посвятила у рицарі. Проти Єлизавети І виступила католичка шотландська королева Марія Стюарт. В очах католиків вона мала більше прав на престол ніж «незаконнонароджена» Єлизавета. Але вже у 1587 р. Марію звинуватили у змові проти англійської королеви й стратили. Це викликало гнів в іспанського короля Філіппа ІІ. У 1588 р. він вирушив проти Англії з великим флотом – «Непереможною армадою».Проте у протоці Ла-Манш, завдяки більш маневренішим англійським кораблям та бурі, іспанський флот зазнав поразки. Ця подія значно зміцнила авторитет Англії. У Єлизавети І не було дітей, тому вона була останньою із династії Тюдорів. Англійський трон після смерті королеви у 1603 р. успадкував син Марії Стюарт шотландський корольЯків (Джеймс) Стюарт (1603–1625).


Дата добавления: 2015-08-03; просмотров: 70 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Третья часть. Задания, оцениваемые в 5 баллов.| Англия в XVI-XVII вв.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)