Критеріями

Критерії оцінок	Типи політичних культур
Геополітичний	західна східна маргінальна
особливості нації як суб’єкта політики	українська американська російська та ін.
рівень політичної участі	патріархальна підданська активістська громадянська
ідеологічний	ліберальна консервативна соціалістична націоналістична
характер політичного режиму	демократична авторитарна тоталітарна
ставлення до суспільного прогресу	прогресивна реакційна динамічна застійна оптимістична песимістична
тип поведінки в конфліктах	конфронтаційна консенсусна
прояв у зовнішній політиці	гегемоністська мілітарна миролюбна шовіністична
тип поведінки в конфліктах	конфронтаційна консенсусна
рівень відкритості-закритості	інтровертивна екстравертивна
механізми соціального регулювання	ринкова етатистська
рівень збігу ціннісних орієнтацій населення	гомогенна інтегрована фрагментарна змішана уніфікована

*Таблиця складена за: Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн..друга: Держава і суспільство / А.Колодій та ін. – К., 2000. – С. 261.

Зазначений у таблиці поділ політичних культур на закриті і відкриті базується на тім, що одні політичні культури (закриті) орієнтуються на власні уявлення про політичне життя, свої національні традиції та звичаї і закриті для зовнішніх впливів. Інші (відкриті), зберігаючи свої традиції, цінності, норми, разом з тим проявляють інтерес до чужих політичних ідей, моделей політичного устрою.

Орієнтації суспільства на ті чи інші регулятивні механізми в рамках політичної системи породжує відповідні типи політичної культури – ринковий або етатистський. Якщо ринкова політична культура зорієнтована на відносини куплі-продажі, досягнення вигоди як вищої цілі політичної діяльності, на конкурентну боротьбу як універсальний принцип функціонування політичної системи, то етатистська політична культура – на розв’язання політичних проблем за допомогою механізмів державного регулювання і контролю за політичними процесами, на обмеження і заборону конкурентної боротьби.

Поділ культур на ринкову і етатистську корелює з їх поділом на демократичну і тоталітарну. Демократична культура може виступати у двох ідеологічних різновидах: консервативно-ліберальної і ліберально-демократичної. Суть відмінностей між ними в тому, що ліберальна культура передбачає проведення реформ, які б поглиблювали і розширювали гарантії демократичних цінностей з урахуванням умов конкретної політичної та історичної ситуації, а консерватори допускають тільки ті реформи, які стабілізують традиційні політичні інститути. Водночас обидва підвиди демократичної культури докорінно відрізняються від тоталітарної (див. табл..2). Для тоталітарної політичної культури властива сильна влада на основі культу лідера і активного залучення громадян до участі в політичному житті відповідно до принципів, встановлених лідером. Інший вид недемократичної культури – авторитарна. Вона не передбачає активної участі мас у політичному процесі, а вимагає лише беззастережного послуху владі. На відміну від тоталітарної, вона не ґрунтується на єдиній ідеології.

Табл..2.

Дата добавления: 2015-08-03