Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Механізм — сукупність інструментів, що здійснюють певні рухи генерують думки, почуття, уяву та психомоторику для збирання, обробки інформації або виконання роботи.

Читайте также:
  1. Механізми легітимації нерівності
  2. Механізми функціонування суспільства
  3. НАКОПИЧУВАЧІ НА ЖОРСТКИХ МАГНІТНИХ ДИСКАХ (Вінчестер) – це призначен для постійного зберігання великої кількості інформації.
  4. Основні види обробки рук
  5. Порядок виконання аналітичного звіту за матеріалами реального підприємства, ринку або галузі
  6. Практичні рекомендації для вдосконалення техніки виконання передачі м’яча двома руками з верху.

Механізм творчості — орган людини. Людини, а не її тіла.

Але, на відміну від анатомічних органів тіла, цей орган творчості — морфологічний:

- він не має постійної просторової локалізації і працює поза тілом;

- він не пов’язаний з роботою конкретних органів чуттів та інших систем тіла;

- створюється протягом життя і є прямим продуктом діяльності людини.

Він функціонує так само, як і анатомічні органи, але відрізняється від останніх тим, що для нього не існує меж дозволеного йому природою — ні фізіологічних, ні анатомічних, тому і важко передбачити межу можливостей механізму творчості.

Чим відрізняється цей орган людини — механізм творчості - від інших анатомічних утворень у тілі?

Внутрішні, анатомічні органи мають зовсім інші функції. Ви їх добре знаєте, вони:

1) підтримують гомеостаз — сталість внутрішнього середовища тіла;

2) забезпечують життєдіяльність,

З) є опорою продуктивної роботи механізму творчості.

Різниця очевидна. Але і спільність — безперечна, бо механізм творчості і органи життєзабезпечення мають подвійну - ­природну і ноосферну - сутність.

Механізм творчості, виконуючи суто людські функції, виходить далеко за межі тіла і його найближчого місця перебування. А саме:

1. дає людині змогу жити в ноосфері і користуватися її здобутками;

2. забезпечує зв'язок з логосом;

3. є провідною умовою життя - інструментом творчості.

Здобутками ноосфери більшою або меншою мірою користуються всі. А от щоб керувати - спрямовувати свою діяльність, треба вже механізм творчості залучити до дії.

Як і будь-яка цілісність, механізм має: а) будову, яка розвивається; б) функції, які майже не мають меж для здійснювання і спрямовані на досягнення ефекту; в) продукти своєї роботи, які мають споживчі вартості, самодостатність і духовність.

Механізму творчості властива здатність користуватися і перетворювати енергію з однієї форми на іншу, що є важливим для розуміння процесів творчості людини.

Якщо механізм творчості людини в дійовому стані, то людина здатна сприймати і відтворювати відображене, перетворювати його на власні здобутки, опанувати його і користуватися як інструментом дій. Людина в цьому стані здатна не лише на фізичну або рутинну роботу, а й - творчу: людина набуває вдатностей - мудреця, генія або таланта.

Ми не будемо зупинятися на питаннях: звідки з’явилися схильності до творчості, як відбувся дивовижний процес виокремлення людини із тваринного світу. Що це за набуток, завдяки якому вона оволодіває законами природи, розвиває техніку і технологію, творить і розширює сферу розуму землі - ноосферу.

Що являє механізм творчості допоможе зрозуміти схема:

Людина

 

мислення почуття уява

психомоторика енергопотенціал

 

Кожне поняття на схемі - назва механізму, знак з певним смислом, а всі разом становлять цілісність. Але сталося так, що в науці кожен механізм творчості вивчався окремо. У живій діяльності все навпаки - механізм творчості - неподільна цілісність, в якій механізми можуть перебувати в трьох станах дієздатності: а) працювати разом, б) підсилювати один одного, або в) виключати один одного із активності.

Отже, існує три зони потужності механізму творчості:

1) гармонійний механізм працює творчо і людина (мудрець, геній, талант) здатна до творчої роботи;

2) дисгармонійний - механізм творчості втратив здатність, властиву від природи - і людина (дилетант і ерудит) спрямовує свої сили на збереження свого комфорту і здобутків ноосфери;

3) порушена пропорція здатностей - складових механізму творчості, що спричинює в ньому вторинні зміни, а людина стає виконавцем, здатним до механічної роботи або на руйнування оточуючого середовища - вона стає “аварійною”, бо перебуває на межі норми і патології душі.

Продукти творчості. Творчість - процес народження нового, що об’єктивно здійснюється в природі або у людині; у природі – зародження, зростання, визрівання; у людській роботі - створення нових думок, почуттів або образів, які стають безпосередніми регуляторами творчих дій.

Отже, зародження, зростання і визрівання нових думок, почуттів або образів - цих регуляторів на відміну від конструювання, яке комбінує старе і відоме, - новий принцип дій творчої людини.

І тому творчий процес має результатом продукту оригінальному, об’єктивно цінний і самодостатній.

Продуктами творчості бувають; відкриття, винаходи, нові художні образи неабиякої сили, художні твори. Суть у них одна. Різняться вони лише засобами проникнення у природу.

Відкриття - процес і результат виявлення того, що існує в природі, суспільстві або людині. Відкриття бувають: для себе - не знав і узнав; для близьких - це відкрив він; і відкриття для людства. Відкриття - рідкісна удача. Про кожне з них одразу дізнається увесь світ. Але можна його зробити і не помітити. Отож, аби творці могли розпізнати, що саме є відкриття, наведемо кілька прикладів:

а) у відомій речовині, предметі, процесі, явищі тощо відкриваються невідомі властивості;

б) за відомими властивостями відкриваються невідомі предмети;

в) відкривається нова речовина з невідомими властивостями тощо.

Винахід - створення нових предметів, техніки та технології (для себе, оточуючих і для людства) із природних речовин.

Якщо відкриття є продуктом реалізації творчого начала в людині, є проривом природної необхідності, розумної доцільності її діяльності і виходом за межі відомого, то винахід - результат її прагматичних дій.

Мета прагматичних дій - розв’язати задачу, яка поставлена ситуацією життя або в процесі діяльності.

Художній твір - створення образів, які допомагають пізнати душу іншої людини і таким чином вдосконалювати свою, пережити тисячі чужих життів, щоб визначити свій життєвих шлях; а цей шлях можна пройти за посередництвом засвоєння здобутків ноосфери.

Людина має самотужки здолати декілька незалежних етапів розвитку і навчитися робити відкриття, винаходи і створювати художні образи: а) для себе, відкриваючи світ; б) для найближчого оточення, дивуючи його своїми діями, а вони оцінюють “Молодець!”; в) для всього людства, і вершина цих досягнень - Нобелівська премія.

 


Дата добавления: 2015-08-03; просмотров: 140 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Продукти творчості | Основні теорії творчості | Енергопотенціал - здатність до дії | Основна енергія - заряд тіла, який ми отримуємо від народження, у генотипі. | Катарсис негативних почуттів | Людина - збирач і акумулятор енергій; чим енергії більше, тим більш удатно, тривало й продуктивніше вона працюватиме, не втомлюючись і не перевтомлюючись. | Порівняння і оцінку довкілля: предметів, явищ, подій, людей і себе. | Психомоторика - почуття - енергопотенціал | Мислення - психомоторика - почуття - енергопотенціал | Мислення - інструмент людини для пізнання властивостей предметів та явищ дійсності, які неможливо відчути, відобразити органами чуттів. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Природне покликання рослинної душі — бути живій істоті.| Властивості гармонії

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)