Про те, як правда зводить з розуму.

Мета цієї статті - відкрити молодим правим радикалам очі на деякі речі. Я знаю багато і не з чуток про ваш рух, спілкувався з багатьма його соратниками (велика частина з яких перебуває зараз в катівнях) і вважаю своїм обов'язком поки не пізно розповісти молодим націоналістам з палаючими очима, про помилки сучасного СН-руху і його примарні перспективи. Попереджаю одразу: правда буде дуже гіркою, і якщо ти боїшся розчаруватися у визнаних твоєю тусовкою авторитетах або втратити опору в житті, краще відразу закрий цю статтю і продовжуй жити, як живеш. Як сказав один розумний чоловік, «одні тримають удар долі, інші ламаються; першим розповідають правду, другим розповідають казки». Якщо до правди ти не готовий, можеш далі вірити в рахову і НС-революцію через підпали наметів і вибухи дрезин. Моя справа - попередити. Все інше - байдуже.

Тупик...

Почнемо з того, що роки два-три тому так званий правий рух зайшов у глухий кут. Усі легальні партії скотилися до рівня тусовок різного ступеня маргінальності, після виборів до Держдуми в грудні 2007 не залишилося жодного свого депутата, тактика скінхедів себе не виправдала: від побиття і вбивств чорних менше не стало, зате правих пересаджали стільки, що на зонах формується нова масть.

На рух зараз потрібно дивитися саме так і ніяк інакше. Адже поки ми не усвідомимо, що ми в повній дупі, ніхто нічого міняти не стане. Всі продовжать накахуватись пойлом на «партзборах» в місцевих чебуречних і валити перших-ліпших хачів у дворі. Лише визнання того, що ми зараз НІЧОГО з себе реально не уявляємо і НІЧОГО корисного не робимо, дає нам шанс на порятунок.

Першою людиною, яка зважилась визнати всю ущербність правих, став Дмитро Боровиков. Він був молодим, сильним і безкомпромісним, він не хотів брехати ні собі, ні соратникам. У своїх зінах Дмитро без жодних проблем, потужно вдарив по всіх недоліках як правих, так і росіян взагалі. Не боячись облити брудом «своїх», він назвав речі своїми іменами. Якщо націоналісти бухають - значить вони бухають, а не «культурно відпочивають» або «проводять час», якщо праві нічого не роблять - значить вони саме нічого не роблять, а не «працюють у легальному полі». Список можна продовжувати нескінченно... Вся критика була справедлива, і тому багато пасіонарії потягнулося до ідеології БТО. Адже не можна до нескінченності виправдовувати аморфних російських овочів і правих інет-пиздаболів тільки за те, що вони типу «свої». Себе-то не обдуриш...

Наїзди на овочів, мудаків, терпил, стали трендом того часу. На них пропіарилися НСО, Формат-18 і, звичайно, NS-WP. Їхня ідеологія тоді була як свіжий вітер у правому болоті, що потопає в срачі, розколі і дешевому бухлі... До цих пір згадую, як було приємно після збору бабок c іконами та інших неадекватних на мітингах яких-небудь хоругвоносців стояти в правильно побудованих НС-колонах, тренуватися в спортзалах тодішніх націонал-соціалістів, їздити на їх збори...

Про те, як правда зводить з розуму.

Але мало наїжджати і обсирати, треба ще пропонувати щось своє. Одного розуміння, що все погано, не вистачає для розвитку: потрібно з всім цим щось робити. І ось тут-то у БТО і їх послідовників від власної правди капітально знесло дах. Радикали зрозуміли, що змінювати треба буквально все; що до революції, як до Місяця; що російський народ не підтримує і не збирається підтримувати НС; що більшість правих ні на що не здатні; що весь правий пафос роздутий на порожньому місці. Хоч якось переварити подібні одкровення і придумати щось конструктивне більшість радикалів виявилися не в змозі, але і жити з цим їм було не під силу.

Так з'явився піплхейт - звичайний психологічний захист від лякаючою дійсності. Якщо росіяни не готові боротися і відстоювати свої права, «то так їм сукам бля і треба, нехай їх чечени виїбуть», якщо праві не можуть кинути пити, то «нехай спиваються нахер, не моя це справа». Замість того, щоб намагатися щось змінити, радикали просто відхрестилися від усього, що їм не подобалося. Бони бухають? «А це не ми, це не до нас пред'яви, ми їх самі ненавидимо». Росіяни вас не слухають і їм на вас плювати? «А ми на в носі бачили цих “рузке”, на нас тільки не женіть!!»

З тієї ж серії гіпертрофована агресивність: постійні «дуже змістовні» висери із серії «вам всім капец... Ну ти попав ваще, ми серед вас виродки...»; море крові в оформленні сайтів, листівок та іншого агітпропу; звичка наїжджати на всіх підряд... в інтернеті, природно. Адже всім відомо, що показна агресивність - ознака невпевненості, незахищеності, слабкості. Хто сильний, той діє тихо, а не розмахує кулаками і не кричить матом.

Звідси ж захоплення ісламом і естетикою маджахедів. Людина, що позбулась опори у вигляді руху, завжди хоче знайти нову, завжди хоче приєднатися до чогось сильного. А у “муслімів” і на бухло харам (заборона), теракти вони роблять, і влада їх боїться. Чим не мрія юного скінхеда?

Далі залишилося додати всій цій “каламуті” красиву обгортку, що й було зроблено. Хлопці понахапавшись іноземних слів, на які клюють підлітки (піплхейт, хардлайн, нсвп і т.д.), створили на порожньому місці імідж сильних, агресивних і безмежно відморожених людей і оголосили війну всьому світові, знову ж таки, чим не мрія школоти?

Дата добавления: 2015-08-05