Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Церква Преображення Господнього

Читайте также:
  1. День Господній 1-5; десятина на храм 6-12; праведники за дня Господнього радітимуть 13-24
  2. Друга пісня Слуги Господнього 1-6; поворот Ізраїля з неволі 7-26
  3. Жовтня (5 листопада). Святого апостола Якова, брата Господнього.
  4. Имеющий ухо да слышит, что Дух говорит церквам.
  5. ИСПЫТАНИЕ ДУХОВ В ХРИСТИАНСКИХ ЦЕРКВАХ
  6. Перенесення ковчегу Господнього до Єрусалиму 1-19; Міхаль докоряє Давидові за його танець 20-23
  7. Петро оповідає про хрищення поган 1-18; Церква в Антіохії 19-30

Преображенська церква закладена у 1778 р. на

місці згорівшої дерев'яної і була освячена у

1782 р. В церкві знаходилась Євангеліє

московської печаті 1693 р. з написом святителя

Филофея Лешинського (в схімі Феодор),

бувшого митрополита Сибірського і

Тобольського, батьки якого поховані у церкві.

Святитель Филофей Лешинський є одним із

самих видатних ієрархів православної церкви.

Він народився у 1650 р. в небагатій

аристократичній сім'ї. Освіту отримав у

Київській духовній академії, був священиком,

але після того як овдовів, поступив в число братії Києво-Печерської Лаври і

зайняв посаду економа. В 1702. був посвячений на митрополита

Тобольського і Сибірського. Він будував храми, школи, приюти. Але у 1709

р. в зв'язку з важкою хворобою прийняв схиму і поселився в облаштований

ним Троїцький Тюменський монастир, але незабаром знову відправився

проповідувати. 18 липня 1716 р. прибув у рідне місто і подарував Спасо -

Преображенській церкві Євангеліє. В 1720 р. " удалился на покой в

Тюменский монастьірь, получив за свои трудьі благодарность императора

Петра І, но проповедническую деятельность не оставил до самой смерти (31

травня 1727 р. на 77 році життя і похований в монастирі) "

Історик Михайло Сереженко згадував, що на початку 20-х років з церков було забрано золото і срібло, а на початку 30-х були зняті хрести і дзвони, які перетворили в металобрухт. Збили купол з Преображенської церкви, і в її приміщенні розмістили маслозавод. З розібраних храмів нічого не збудували, з риз пошили в кравецькій майстерні тюбетейки. Церковні бібліотеки, древні книги були здані у макулатуру.

З приходом у Кролевецький район німців у 1941-1942 р. починають відкриватись церкви у селах, була також відкрита і Преображенська церква у Кролевці.

У 1946 р. розпочалась боротьба між райвиконкомом та віруючими міста за підвали уцілілої Преображенської церкви, які місцева влада мала намір передати маслозаводу. Двадцятка церкви прийняла рішення, що вони не проти допомогти, але в такому разі почне руйнуватися храм. Тому згоди на використання церковних підвалів дати не може. Віруючих підтримав уповноважений у справах російської православної церкви при Сумському облвиконкомі.. Це згладило конфлікту ситуації. Єдина церква, яка залишилась не зруйнованою і до сьогодні зустрічає прихожан.

 

 

 
 

 

 


Спасо-Преображенська церква (будувалась 1778-1849рр.)

 

 

 

 

Дзвіниця, зруйнована у 1930 р., була відтворена у 1992 році по старому

проекту.

 

Церква святої Варвари


Церква святої Варвари була заснована у 1763 р.

стараннями Кролевецького сотника Петра

Стожка. Першим священником цієї церкви був

його зять- Василь Миславський, в подальшому

Варлаам - архімандрит і ректор

Богоявленського Київського училищного

монастиря. А брат його був відомий Київський

митрополит Самуїл Миславський. Церква була

зруйнована одна із перших на початку 30-х років. Цю церкву розібрали для

того, щоб використати з неї дерево на будівництво школи в районі

Ворошилівки (південна частина Кролевця). Наче мало було лісів навкруги,

щоб розбирати стару історичну пам'ятку. Школу так і не збудували. Залишки

з церкви роздали та пропили "батьки міста".

(Карась А. З історії Сумщини. Київ, 2006)

Приблизне місце знаходження церкви Святої Варвари

Георгії вська церква


Кладбіщенська церква святого великомученика Георгія була закладена в 1864 р. з дозволу священного синоду, освячена в 1867 р. Церква була приписана до собору. В 30-х роках була зруйнована. Літераторка Віра Ніпот-Смерека (з Англії) згадувала, що після того, як в 1936 р. сталося диво на Георгіївській церкві (оновилися золоті голови ангелів, що прикрашали фасад церкви) місцева влада вночі підірвала динамітом передостанню — п'яту з шести — церкву.

(Карась А. З історії Сумщини. Київ, 2006)

На цьому місці стояла церква Св. Великомученика Георгія (збудована-1864, зруйнована-1935.)

 

 

Покровська церква


Закладена у 1778 р, а освячена у 1783 р, до того часу тут діяла дерев'яна, яка згоріла у І пол.. XVIII ст. На початку 30-х років ця церква була розібрана. Сучасний маслозавод стоїть на місті Покровської церкви.


Кролевецькі церкви були не просто культовими спорудами. Це були пам'ятники архітектури XVIII- XIX ст., центри мистецтва. Але все це було знищено. Так діяв войовничий атеїзм, примусом вбиваючи в голови людей нові ідеї.

 


 

 

1. Собор Різдва Пресвятої Богородиці

2. Церква Святого Миколая

3. Церква Преображення Господня

4. Церква Святого Георгія

5. Церква Покрова Пресвятої Богородиці

6. Церква Святої Варвари

 

 

Додатки

 

 

 
 

 

 


Дзвіниця біля Спасо -Преображенської церкви, збудована за благодійні внески в 1992 році.

 

 

Мозаїка на дзвіниці Спасо-Преображенської церкви.

 


Відгук дирекції

Кролевецької станції юних туристів на роботу

гуртка «Літературне краєзнавство» по збору матеріалів

для обласного етапу Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої

експедиції «Краса і біль України»

за напрямком: «Скривджена земля»

Гурток «Літературне краєзнавство» при Кролевецькій районній станції юних туристів працює з вересня 2004 року. В двох гуртках пошуковою роботою займається 30 учнів з Кролевецьких шкіл № 2 та 5. Керівник - Єсипенко Олена Іванівна.

Заняття в гуртках проводиться за основною програмою Міністерства освіти та науки України (м. Київ, 1996 рік)

Вихованці гуртка плідно працюють над вивченням історії рідного краю, знайомляться з цікавими людьми Кролевеччини, збирають спогади, розшукують незнайомі документи. Основний напрямок роботи направлений на літературне краєзнавство.

Вихованці гуртка звернули увагу на те, що дуже мало матеріалу існує про історію створення та зруйнування кролевецьких церков. Зруйнування храмів - це біль України. Працюючи над матеріалом, гуртківці зустрілися з директором музею Анатолієм Карасем, познайомились з його краєзнавчими матеріалами, відшукали план міста, який був створений у 1914 році, познаходили стародавні фотографії церковних споруд.

Це четверта робота керівника гуртка Єсипенко О.І., що направлена для обласного етапу Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України».

Директор Кролевецької райСЮТур С.А.Мінінков

 

 

Література та джерела

1. Гурьев.А.Д. История города Кролевца. Кролевець, Типография А.Ш. Левина. 1914.

2. Гавриленко Н.Н., Назаренко М.П., Стожок М.П. «Кролевець» в «Путишествие по Сумщине».X. Прапор, 1979 р. с.76-93.

3. «Кролевець». Кролевець - Лебедин. 2002

4. Нариси історії Кролевеччини. К. 2002.

5. Карась А.В. З історії міста Кролевця. ЗВП «Мрія 1» - ЛТД 1995.

6. Карась А. З історії Сумщини. Київ, 2006

7. Місто рушникового дива - Кролевець. ВВП «Мрія 1» - «Зартий» 2001.

8. Стожок М.П. Кролевецький район (4) К. 1973. С.-341-347.

9. Сереженко М. «Кролевець» X. Прапор 1979р. С.76-78.

10. Спогади місцевих жителів І.І.Кобизького, В.І.Сухомлини.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 115 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Герб Кролевця| Повесть о друге

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)