Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Влада не усуне дисбаланс

Читайте также:
  1. Акцентуация и нарастание дисбаланса системы
  2. Акцентуация и нарастание дисбаланса системы
  3. Акцентуация и нарастание дисбаланса системы
  4. Акцентуация и нарастание дисбаланса системы
  5. Акцентуация и нарастание дисбаланса системы
  6. Владайское (солдатское) восстание. Салоникское перемирие.

Зрозуміло, що питання усунення дисбалансу між ринком освіти і ринком праці вирішиться не в чиновницьких кабінетах, а в середовищі вчених та роботодавців. На запитання, наскільки система освіти відповідає потребам ринку трудових ресурсів і чи є на цьому ринку дисбаланс, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту відповіло сухо. За даними департаменту вищої освіти, сучасний стан невідповідності випуску спеціалістів реальним потребам ринку праці і надвиробництво спеціалістів із окремих напрямів зумовлене впливом багатьох чинників: відсутністю чіткого й фінансове обґрунтованого плану розвитку економіки та бурхливими змінами на ринку праці; масовою приватизацією об'єктів державної власності; існуванням мережі ВНЗ різних форм власності. На сьогодні не повністю задіяно ринкові механізми, осторонь цих процесів залишаються більшість підприємств і підприємців, які лише епізодично здійснюють замовлення на випускників ВНЗ. У міністерстві вважають, що проблеми вирішуються тоді, коли посилюється владна вертикаль: проводиться робота з оптимізації мережі ВНЗ,;. поступовою передачею ВНЗ у підпорядкування міністерства, а централізація управління вищою освітою має забезпечити економічну ефективність функціонування системи вищої освіти.

Але будь-яка централізація чиновницьких зусиль абсолютно не передбачає підвищення якості

освіти, чи не так?

- Система вищої освіти в країні не розвивається з радянських часів, а мімікрує, - каже президент
Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт. - Вона залишається радянською.
А за якість освіти повинні боротися самі університети, як і за якість обов'язкових наукових досліджень.
Нам необхідна реальна університетська автономія. Звісно ж, система вищої освіти сьогодні не відповідає
потребам ринку праці. Щоб змінити ситуацію, треба не грузнути в дрібницях, а ефективно змінювати
систему. Законопроект "Про вищу освіту", розроблений нашою робочою групою на чолі з академіком,
ректором НТУ "КПІ" Михайлом Згуровським, створить для системи вищої освіти нову реальність.

Законопроект справді прогресивний. Чого варта сама ідея про створення Національного агентства з якості вищої освіти як незалежного постійно діючого колегіального органу. Воно має формувати вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, проводити ліцензійну експертизу на предмет видачі ВНЗ ліцензій на здійснення освітньої діяльності, а також затверджувати стандарти вищої освіти, розроблені відповідними галузевими експертними радами агентства із залученням ВНЗ, роботодавців та їх об'єднань, наукових установ, експертів тощо.

Саме у стандартах уся річ. Буде випускник ВНЗ безробітним чи ні, залежить від якості освіти, практики і здібностей. Як з'ясувалося, професійні якості у світі вимірюються і стандартизуються.


Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 55 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЖАК ЛАКАН| Дефіцит фахівців - відсутність виробництва

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)