Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні напрями розвитку кадрової політики

Читайте также:
  1. II. Формування облікової політики
  2. Аналіз тенденції розвитку
  3. Атеїстичний екзистенціалізм. Основні аспекти філософії Ж.-П. Cартра та А.Камю.
  4. Біхевіоризм та постбіхевіоризм у розвитку політичної науки
  5. Вербальні комунікації: поняття, основні характеристики та типологізація
  6. Визначення, сучасні складові та основні риси корпоративного іміджу
  7. Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетики

 

4.1. Система кадрового менеджменту

 

Розвиток системи кадрового менеджменту передбачатиме:

реалізацію єдиної кадрової політики стосовно всіх категорій особового складу, створення принципово нової системи кадрового менеджменту централізованого типу, зорієнтованої на управління кар’єрою кожного військовослужбовця;

прийняття раціональних управлінських рішень у формі прогнозів, програм та планів щодо визначення потреб у кадрових ресурсах, з урахуванням перспективної структури Збройних Сил, можливих джерел надходження особового складу, визначених до нього вимог, процесів його підготовки, переміщення та звільнення;

застосування сучасних підходів кадрового менеджменту на всіх етапах професійного росту військовослужбовців, починаючи від їхнього відбору і підготовки, виконання обов’язків та атестування (оцінювання), присвоєння чергових військових звань, призначення на посади і завершуючи звільненням з військової служби.

Система буде спрямована на оптимальне забезпечення потреб Збройних Сил в особовому складі та можливості кожної особи реалізувати свій потенціал, сприятиме її індивідуальному розвитку, а також баченню кожним військовослужбовцем перспективи свого кар’єрного росту, підвищить почуття його професійної гідності та в цілому призведе до покращення ситуації щодо проходження служби за контрактом.

Це дасть можливість застосовувати в кадровій роботі індивідуальний підхід, забезпечити прозорість, відкритість під час прийняття кадрових рішень, здійснювати поступове кар’єрне зростання на основі всебічного об’єктивного оцінювання діяльності кожної особи та стимулювати її до ефективного виконання поставлених завдань.

 

4.1.1. Оцінка стану

У рамках виконання Державної програми сплановані та здійснюються заходи, спрямовані на розвиток системи управління персоналом, а саме:

розпочато процес реформування номенклатурної системи в систему кадрового менеджменту централізованого типу;

започатковано проведення експериментів щодо функціонування кадрових центрів, запровадження військової служби у резерві;

розпочато створення єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом;

визначено завдання щодо приведення співвідношення різних категорій військовослужбовців до пропорцій, які відповідають потребам Збройних Сил та світовим стандартам, проводиться робота щодо поступового приведення співвідношення чисельності старшого та молодшого офіцерського складу до визначених показників;

розроблено пропозиції щодо впровадження нових мінімальних строків вислуги та максимальних строків перебування у військовому званні;

розпочато виконання заходів щодо створення та розвитку в Збройних Силах професійного сержантського і старшинського складу.

Сплановані та виконуються заходи, спрямовані на вдосконалення планування кадрових ресурсів, а саме:

здійснено перехід на програмно-цільові методи планування з визначенням чисельності Збройних Сил на весь термін чинності Державної програми;

визначено вихідні дані для середньострокового планування чисельності особового складу;

здійснюється приведення існуючої організаційної структури у відповідність з визначеною перспективною структурою Збройних Сил, уточнюється їх склад, чисельність (за категоріями) у мирний час та на особливий період;

здійснено розрахунки показників укомплектованості Збройних Сил на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу;

щорічно уточнюються потреби та обсяги підготовки особового складу за всім переліком військово-облікових спеціальностей та за всіма категоріями особового складу.

Сплановані та здійснюються заходи з удосконалення системи добору, підготовки, розстановки та ефективного використання особового складу Збройних Сил, запровадження нової системи управління кар’єрою військовослужбовців, а саме:

уточнено вимоги до якісних показників особового складу, порядку його добору, формування резерву кандидатів для просування по службі та направлення на навчання, переміщення, призначення на посади, присвоєння військових звань;

розпочато роботу щодо запровадження паспортів посад, алгоритмів управління кар’єрою та ротацій офіцерського складу. Здійснюються заходи щодо впровадження відкритості і прозорості процесу просування по службі, розгляд кандидатур для призначення на вакантні посади здійснюється на альтернативній основі;

запроваджено нову систему оцінювання офіцерського складу. Переглянуто та деталізовано критерії роботи військовослужбовців з урахуванням специфіки їх службової діяльності за посадами. Визначено новий порядок добору кадрів, що передбачає порівняння вимог за посадою та оцінку можливостей військовослужбовців. Удосконалено механізм використання та реалізації атестаційних висновків, крім зазначених вище критеріїв враховуються рекомендації рад офіцерів;

вжито заходів щодо підвищення ефективності використання резерву кандидатів для просування по службі, здійснюються заходи щодо обов’язкового визначення конкретних вищих посад для офіцерів, які направляються на навчання до ВВНЗ для отримання оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня підготовки.

Поряд з цим позитивний вплив започаткованих заходів на стан якісного кадрового забезпечення Збройних Сил усіма категоріями особового складу досі недостатній.

Остаточно не вирішено низку нагальних системних проблем.

Кадрова політика щодо всіх категорій особового складу Збройних Сил остаточно не сформована. Потребує уточнення розподіл повноважень і відповідальності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України щодо формування та реалізації кадрової політики.

Зміни організаційно-штатних структур органів роботи з особовим складом, скорочення їх чисельності до показників мінімально достатньої доцільності знижують ефективність кадрової роботи на всіх рівнях кадрової вертикалі та негативно впливають на здатність виконувати поставлені завдання.

Потребує внесення змін у нормативно-правові акти питання щодо перерозподілу завдань (функцій) офіцерського та сержантського (старшинського) складу під час створення в Збройних Силах професійного сержантського корпусу.

Потребує вдосконалення ресурсне забезпечення системи управління персоналом.

На якість планування потреб у кадрових ресурсах на середньострокову та довгострокову перспективу впливають:

остаточна невизначеність перспективного складу військ (сил);

відсутність затверджених варіантів перспективних штатів складу військ (сил) Збройних Сил до 2011 року і на подальшу перспективу до 2015 року;

відсутність детальної інформації про перспективний розподіл посад за військово-обліковими спеціальностями, штатними категоріями військовослужбовців;

остаточна невизначеність перспективної мережі ВВНЗ та їх можливостей щодо підготовки військових фахівців.

Під час здійснення планування кадрових ресурсів залишається проблемним урахування процесів переміщення військовослужбовців за посадами, військово-обліковими спеціальностями та їх непрогнозованих звільнень.

Існуюча система кадрового забезпечення не повною мірою спрямована на індивідуальний підхід до особи, її розвитку, кар’єрного зростання та використання відповідно до призначення.

Стосовно осіб офіцерського складу:

залишається проблемним розміщення випускників ВВНЗ у відповідності з отриманою спеціальністю, мають місце призначення випускників на посади, що не відповідають набутій спеціальності, рівню освіти, та на невакантні посади;

процедури щодо призначення офіцерів на посади, просування по службі та присвоєння військових звань не повною мірою враховують освітній рівень особового складу, результати їх професійної підготовки (класної кваліфікації), досягнення військових колективів, досвід бойових дій, служби в миротворчих підрозділах, знання іноземних мов тощо;

система управління кар’єрою не забезпечує на достатньому рівні планування та управління кар’єрою військовослужбовців, не спрямована на оптимальне виконання завдань щодо забезпечення потреб Збройних Сил в людських ресурсах та можливості кожної особи реалізувати свій потенціал;

не завершено розробку типових алгоритмів кар’єри за посадами, впровадження системи цілеспрямованого управління кар’єрою знаходиться на початковому рівні. Система ротацій офіцерського складу за посадами спрямована в основному на забезпечення заходів реформування Збройних Сил і як елемент управління кар’єрою використовується недостатньо, не завершено розробку паспортів посад;

потребує подальшого вдосконалення система оцінювання офіцерського складу в напрямі підвищення об’єктивності і врахування показників індивідуальної підготовки військовослужбовців та результатів бойової підготовки підрозділів (військових частин);

процес формування резерву кандидатів для просування по службі та направлення на навчання не завжди ґрунтується на результатах їх оцінювання. Не набуло системного характеру запровадження нового алгоритму роботи органів військового управління щодо відбору офіцерів до складу резерву кандидатів для призначення на посади миротворчого персоналу, міжнародних штабних елементів (центрів) та командирів миротворчих контингентів;

якість укомплектування посад офіцерського складу оперативно-стратегічної та оперативно-тактичної ланки фахівцями відповідного рівня підготовки залишається недостатньою;

підготовка офіцерських кадрів за кордоном не стала складовою частиною загальної системи підготовки офіцерських кадрів для Збройних Сил;

система присвоєння військових звань, нагородження (заохочення) не повною мірою враховує конкретні результати діяльності офіцерів та не сприяє їх мотивації на досягнення високих результатів у службовій діяльності;

залишається практично некерованим процес звільнення офіцерського складу. Вплив командирів (начальників), органів роботи з особовим складом щодо залишення на військовій службі та запобігання відтоку офіцерів, які мають оперативно-стратегічний та оперативно-тактичний рівень освіти, високий рівень професійної підготовки (класної кваліфікації), пройшли підготовку за кордоном, є учасниками бойових дій, мають досвід служби в міжнародних штабних елементах або брали участь у миротворчих операціях, володіють іноземними мовами, мають наукові ступені (вчені звання), а також молодих офіцерів залишається недостатньо ефективним.

Стосовно осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом:

остаточно не відпрацьовано порядок організації відбору та призначення військовослужбовців військової служби за контрактом на посади осіб сержантського і старшинського складу, потребують розробки типові алгоритми кар’єри за посадами та відповідні паспорти посад;

не завершено розробку критеріїв оцінки службової діяльності сержантів (старшин), потребує розробки та запровадження система їх щорічного оцінювання;

не завершено створення системи курсової підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу, потребують уточнення навчальні програми їх підготовки.

4.1.2. Основні завдання:

сформувати кадрову політику стосовно всього персоналу Збройних Сил;

відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2008 року;

уточнити розподіл завдань, функцій, повноважень і відповідальності органів військового управління щодо формування та реалізації кадрової політики, при цьому врахувати, що Міністерство оборони України (відповідно до своїх повноважень) формує та реалізовує кадрову політику стосовно всього персоналу, а Генеральний штаб Збройних Сил України та командування видів Збройних Сил України (відповідно до своїх повноважень) її реалізовують;

відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – II квартал 2008 року;

здійснити заходи з реформування номенклатурної системи в систему кадрового менеджменту централізованого типу, орієнтованої на якісне кадрове забезпечення професійних Збройних Сил та спрямованої на індивідуальний підхід у кадровій роботі з особовим складом, формування об’єктивних і прозорих кадрових рішень. При цьому уточнити організаційну структуру системи, функції та повноваження її елементів, порядок їх взаємодії і механізми щодо повного життєвого циклу всіх категорій особового складу, права та відповідальність командирів і посадових осіб органів роботи з особовим складом під час підготовки та прийняття кадрових рішень в мирний час та на особливий період. Завершити створення єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2008 року;

уточнити, за результатами проведення експерименту щодо впровадження у Збройних Силах системи кадрового менеджменту централізованого типу, завдання та функції кадрових центрів Збройних Сил як основних елементів системи; відповідальні – Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, термін – I квартал 2008 року;

здійснити заходи щодо ресурсного забезпечення системи кадрового менеджменту централізованого типу, включаючи належну підготовку посадових осіб органів роботи з особовим складом; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – 2007 – 2011 роки;

визначити завдання та функції сержантського (старшинського) складу Збройних Сил щодо його ролі та місця у взаємодії з рядовим і офіцерським складом; відповідальні – Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, термін – IV квартал 2008 року;

спланувати та здійснити заходи з удосконалення планування кадрових ресурсів, спрямованого на врахування:

організаційної структури перспективного складу військ
(сил) відповідно до Державної програми та на подальшу перспективу до 2015 року виходячи з положень Стратегічного оборонного бюлетеня України;

оцінки кадрової ситуації, можливих джерел надходження особового складу, встановлених кількісних та якісних показників особового складу, процесів його підготовки, переміщення та звільнення, мотивації до кар’єрного росту;

перспективної потреби Збройних Сил у військовослужбовцях за спеціальностями і спеціалізаціями підготовки військових фахівців; відповідальні – Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, термін – III квартал 2008 року;

забезпечити видання та доведення до військ (сил) організаційних директив разом з проектами відповідних штатів (переліків змін до штатів); відповідальне – Головне управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України, термін – I квартал 2009 року;

завершити роботу щодо підготовки перспективних штатів військових частин, з’єднань, закладів та установ Збройних Сил (на 2011 та подальші роки); відповідальні – Головне управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2009 року;

запровадити управління кар’єрою військовослужбовців за військово-обліковими спеціальностями (групами військово-облікових спеціальностей) офіцерами-менеджерами кадрового центру Збройних Сил та кадрових центрів видів Збройних Сил; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2008 року;

розробити і впровадити типові алгоритми управління кар’єрою за різними типами посад з метою їх використання для планування та управління кар’єрою офіцерів та сержантів (старшин) за всіма військово-обліковими спеціальностями; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2008 року;

розробити та впровадити паспорти посад (кваліфікаційні вимоги) на типові посади, з розмежуванням функцій між офіцерами та сержантами (старшинами); відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – III квартал 2008 року;

опрацювати можливі алгоритми реалізації системи ротацій військовослужбовців за посадами з урахуванням впливу професійних, соціальних та матеріально-побутових чинників; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – III квартал 2008 року;

здійснювати індивідуальне кар’єрне планування у відповідності з чітким баченням перспектив кар’єрного росту військовослужбовців, при цьому планувати їх кар’єру з урахуванням визначених до них вимог, можливостей їх майбутньої підготовки та вимог паспортів посад; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – 2007 – 2011 роки;

визначити порядок підбору та підготовки військовослужбовців військової служби за контрактом до участі в миротворчих операціях; відповідальні – Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, термін – II квартал 2008 року;

удосконалити, за підсумками проведення експерименту щодо запровадження кадрового менеджменту централізованого типу, систему оцінювання службової діяльності офіцерського складу Збройних Сил. Створити систему оцінювання осіб рядового, сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом. Підвищити роль атестаційних комісій, у вирішенні кадрових питань враховувати думку громадських колективів; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – І квартал 2008 року;

забезпечити дотримання принципу об’єктивності в оцінюванні службової діяльності персоналу, прийнятті кадрових рішень під час призначення на посади та присвоєння військових звань; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – 2007 – 2011 роки;

здійснити формування резерву кандидатів для просування по службі та направлення на навчання з урахуванням вимог типових алгоритмів кар’єри, ротаційних схем, паспортів посад, показників індивідуальної підготовки військовослужбовців, результатів бойової підготовки підрозділів (військових частин); відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2009 року;

здійснити заходи щодо планування та розподілу випускників ВВНЗ, ад’юнктур, докторантур у відповідності з отриманим рівнем освіти та набутою спеціальністю; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – 2007 – 2011 роки;

забезпечити ефективне службове використання військовослужбовців, які мають оперативно-стратегічний (оперативно-тактичний) рівень освіти, високий рівень професійної підготовки (класної кваліфікації), науковий ступінь (вчене звання), пройшли підготовку за кордоном, є учасниками бойових дій, мають практичний досвід участі в миротворчих операціях, служби в міжнародних штабних елементах, володіють іноземними мовами, та командирів (начальників) підрозділів, що протягом двох останніх років мають високі показники в бойовій та професійній підготовці; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – 2007 – 2011 роки;

забезпечити врахування конкретних результатів діяльності персоналу під час присвоєння військових2耀вань, нагородження (заохочення); відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – 2007 – 2011 роки;

здійснити заходи щодо залишення на військовій службі та запобігання відтоку найбільш підготовлених військовослужбовців та молодих офіцерів;

відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – 2007 – 2011 роки;

спланувати і здійснити заходи щодо постійного інформування всіх категорій особового складу Збройних Сил, у першу чергу командирів (начальників) та посадових осіб органів роботи з особовим складом, щодо ходу виконання заходів зі створення системи кадрового менеджменту централізованого типу, нових підходів у роботі з кадрами; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – 2007 – 2011 роки;

впровадити систему інформаційного забезпечення особового складу стосовно прийняття рішень щодо його призначення, оцінки діяльності та відповідних алгоритмів кар’єри; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – II квартал 2008 року.

4.1.3. Очікувані результати та перспективи розвитку

Впровадження нових підходів в управлінні персоналом дозволить:

удосконалити кадрову політику стосовно всього персоналу Збройних Сил, досягти визначених кількісно-якісних показників особового складу, оптимального співвідношення між різними категоріями військовослужбовців, сформувати принципово новий сержантський корпус та здійснити перерозподіл завдань і функцій офіцерського та сержантського (старшинського) складу;

оптимізувати розподіл завдань, функцій, повноважень і відповідальності органів військового управління стосовно формування та реалізації кадрової політики в Збройних Силах;

здійснити перехід до системи кадрового менеджменту централізованого типу та застосовувати сучасні підходи кадрового менеджменту на всіх рівнях кадрової вертикалі та за всіма напрямами, що стосуються професійного розвитку військовослужбовців, з метою створення професійних та боєздатних Збройних Сил;

здійснювати обґрунтоване прогнозування потреби Збройних Сил в кадрових ресурсах відповідно до реальних та потенційних загроз у сфері національної безпеки;

забезпечити якісне укомплектування Збройних Сил особовим складом з урахуванням перспективної структури Збройних Сил, можливих джерел надходження особового складу, визначених до нього вимог, рівня його підготовки, переміщення та звільнення;

реалізовувати індивідуальний підхід у кадровій роботі з особовим складом та здійснювати управління його кар’єрним ростом;

раціонально використовувати кадрові ресурси;

здійснювати заходи кадрового менеджменту відповідно до наявних фінансових ресурсів;

оперативно приймати кадрові рішення на принципах демократичності та прозорості;

застосовувати в повсякденній діяльності органів роботи з особовим складом автоматизовану інформаційно-аналітичну систему управління персоналом.

Запровадження нової системи кадрового менеджменту дозволить здійснити оптимальне забезпечення потреб Збройних Сил в особовому складі, надасть можливість кожній особі реалізувати свій потенціал, сприятиме баченню кожним військовослужбовцем перспективи свого кар’єрного росту, поліпшить його моральний стан, боєздатність та посилить мотивацію до кращого виконання службових обов’язків та бажання продовжувати військову службу.

 

4.2. Залучення на військову службу

 

Здійснення заходів з удосконалення залучення на військову службу дозволить посилити мотивацію громадян до проходження військової служби, престиж військової служби, конкурентоспроможність Збройних Сил на ринку праці та надати можливість здійснювати відбір найбільш кваліфікованих фахівців для задоволення кадрових потреб Збройних Сил в умовах їх повного переходу на комплектування військовослужбовцями військової служби за контрактом.

4.2.1. Оцінка стану

З метою посилення мотивації громадян щодо вступу на військову службу за контрактом внесено зміни в законодавчі акти з питань проходження військової служби та соціального захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, а саме:

зменшено терміни вислуги для військовослужбовців строкової служби як необхідної умови для переходу на військову службу за контрактом;

надано громадянам призовного віку, які мають вищу або професійно-технічну освіту, право вибору: призов на строкову військову службу або проходження в добровільному порядку військової служби за контрактом;

підвищено верхню межу вікового цензу прийняття на військову службу за контрактом;

надано можливість навчання у ВВНЗ;

упорядкована система обов’язкового державного страхування життя військовослужбовців.

На виконання завдань щодо повного переходу Збройних Сил на професійну основу здійснюється експеримент з комплектування військовослужбовцями військової служби за контрактом окремих військових частин Збройних Сил. Створено територіальні центри комплектування Збройних Сил військовослужбовцями за контрактом при обласних військових комісаріатах. Проводиться робота щодо апробації механізмів застосування нового порядку комплектування військ (сил). Зазначена робота спрямована на створення відокремлених структурних підрозділів – територіальних центрів комплектування. Здійснюється рекламування військової служби за контрактом та військової служби в резерві.

Впроваджується принципово новий вид виконання військового обов’язку – добровільна служба у військовому резерві. З метою накопичення практичного досвіду з планування, організації та проведення навчальних зборів і щомісячних занять проводиться експеримент у визначених військових частинах.

Водночас результативність роботи щодо військово-професійної орієнтації громадян, морально-психологічна, фізична підготовка молоді до військової служби залишаються на низькому рівні, потребують вдосконалення нормативно-правова база та діяльність суспільних інститутів і структур Збройних Сил, що проводять виховну роботу з молоддю.

Існуючий стан справ у військовій сфері, низький рівень матеріально-побутового забезпечення та соціального захисту військовослужбовців негативно позначаються на ставленні молоді до вступу на військову службу.

Відсутні комплексні програми, направлені на створення реальних умов, які мають заохочувати та приваблювати молодь до служби в Збройних Силах. Ефективність заходів стосовно підвищення престижу військової служби в Збройних Силах та її позитивного сприйняття суспільством знаходиться на невисокому рівні.

Спостерігається тенденція до скорочення кількості громадян, які бажають вступати до ВВНЗ. Виникають труднощі щодо комплектування посад військовослужбовцями військової служби за контрактом у зв’язку з відсутністю реальних змін у всебічному забезпеченні військовослужбовців військової служби за контрактом та створенні відповідних умов проходження служби зазначеною категорією військовослужбовців.

4.2.2. Основні завдання:

основні зусилля з питань військово-професійної орієнтації громадян, прийняття на військову службу зосередити на збереженні військових традицій, підвищенні престижу військової служби в Збройних Силах та можливості залучення кваліфікованих фахівців; відповідальні – Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – 2008 – 2011 роки;

запровадити заходи, спрямовані на вдосконалення системи військово-патріотичного та фізичного виховання молоді, залучення творчої інтелігенції, працівників літератури і мистецтва України, представників громадських організацій та засобів масової інформації до підтримки, пропагування і рекламування престижності військової професії серед усіх верств населення, можливості навчання та здобуття якісної освіти, всебічного вдосконалення особистості та створення реальних умов заохочування та приваблювання молоді до служби в Збройних Силах; відповідальні – Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2008 року;

розробити комплексну програму розвитку медіацентрів, кіно-, радіо-, відеозабезпечення військовослужбовців і членів їх сімей, створити умови для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку особового складу в гарнізонах; відповідальні – Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2008 року;

підготувати єдиний механізм проведення професійно-психологічного і фізичного відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом; відповідальні – Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, термін – ІІІ квартал 2008 року;

створити інформаційний центр Збройних Сил з військово-професійної орієнтації громадян України; відповідальні – Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2009 року;

спланувати і здійснити заходи зі створення в Збройних Силах відокремлених структурних підрозділів – територіальних центрів комплектування та їх філій, зорієнтованих на виконання завдань щодо:

постійного моніторингу вакантних посад, необхідних термінів їх укомплектування, впровадження в практичну діяльність сучасних інформаційних технологій, автоматизації процесів обліку людських ресурсів та формування єдиної бази даних вакансій у військах (силах);

відбору громадян на військову службу за контрактом, службу у військовому резерві Збройних Сил з урахуванням встановлених вимог до кандидатів, зокрема щодо визначення придатності громадян України до професійної військової служби за станом здоров’я, фізичним розвитком, рівнем освіти та морально-психологічними якостями;

організації та проведення рекламних і пропагандистських заходів з молоддю та військовозобов’язаними із заохочення та відбору кандидатів для вступу до ВВНЗ, проходження військової служби за контрактом та військової служби в резерві; відповідальні – Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Головне управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, термін – ІІІ квартал 2010 року.

4.2.3. Очікувані результати та перспективи розвитку

Створення системи залучення на військову службу дозволить:

забезпечити об’єктивний відбір та прийняття на конкурсній основі кандидатів для проходження військової служби за контрактом та в резерві;

сформувати у цивільної молоді готовність до свідомого вибору військової професії, здійснювати раціональний розподіл потенційних кандидатів на військову службу відповідно до потреб Збройних Сил та індивідуальних якостей особистості;

створити систему військово-патріотичної роботи, основні зусилля якої зосередити на рекламуванні військової служби, формуванні громадянина-патріота, співпраці з органами державного та місцевого самоврядування, ветеранськими, військово-патріотичними, молодіжними та дитячими об’єднаннями і клубами.

 

4.3. Підготовка кадрів

Удосконалення системи підготовки кадрів дозволить підвищити якість теоретичної та практичної підготовленості особового складу до виконання обов’язків за посадами. Буде створена система підготовки сержантського складу. Безперервна підготовка кадрів, що органічно поєднує військову освіту, перепідготовку та підвищення кваліфікації, створить умови для постійного професійного росту особового складу, забезпечить його кар’єрне зростання та підтримання високої бойової готовності військ (сил).

4.3.1. Оцінка стану

З метою вдосконалення системи підготовки кадрів для Збройних Сил і приведення її у відповідність із новими завданнями та сучасною структурою Збройних Сил реалізовується політика оптимізації мережі ВВНЗ та інтеграції її до цивільних навчальних закладів. Проводиться комплекс заходів стосовно концентрації наукового потенціалу у ВВНЗ та підвищення впливу результатів його наукової роботи на рівень підготовки військовослужбовців. Запроваджено систему зовнішнього оцінювання якості освіти та професійної придатності для проходження військової служби кандидатів на навчання у ВВНЗ. Відповідно до сучасних завдань Збройних Сил скорочено державне замовлення на підготовку військових фахівців за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями. Запроваджено систему підвищення кваліфікації кадрів шляхом створення на базі ВВНЗ мережі курсової підготовки офіцерів перед призначенням їх на вищі посади.

Розпочато створення системи підготовки сержантського складу військової служби за контрактом. Цілеспрямовано впроваджується поглиблена підготовка військовослужбовців з іноземної мови.

На теперішній час підготовка кадрів для Збройних Сил здійснюється через ступеневу систему безперервного навчання та включає такі складові: початкова військова підготовка молоді; професійна військова підготовка; вища освіта офіцерських кадрів тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів; підвищення кваліфікації та перепідготовка військовослужбовців і працівників Збройних Сил. Існуюча система підготовки кадрів в основному забезпечує підготовку висококваліфікованих фахівців відповідно до державних стандартів та вимог до посад.

Водночас, мережа ВВНЗ не повною мірою відповідає реальним потребам Збройних Сил та потребує подальшої оптимізації.

Потребує вдосконалення зміст підготовки та підвищення кваліфікації військових фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до державних вимог та досвіду підготовки військ (сил), їх застосування у миротворчих операціях, локальних конфліктах і війнах та стандартів, прийнятих в країнах – членах НАТО, а також у зв’язку з переходом системи вищої освіти України на підготовку фахівців за схемою “бакалавр – магістр”.

Залишається недостатньою практична готовність випускників ВВНЗ та навчальних військових частин (центрів) до виконання обов’язків за призначенням.

Потребує вдосконалення мережа курсової підготовки офіцерського складу, відсутні курси багаторівневої підготовки сержантського і старшинського складу.

Рівень знання іноземних мов військовослужбовців Збройних Сил не дає можливості залучити весь особовий склад Збройних Сил до участі в міжнародних навчаннях та операціях.

Система підготовки сержантського складу військової служби за контрактом остаточно не сформована.

Якість командирської (професійної) підготовки у військах (силах) та органах військового управління, особливо з питань практичної підготовленості до виконання завдань за призначенням, недостатня.

Матеріально-технічна база ВВНЗ та навчальних військових частин (центрів) застаріла, не відповідає вимогам підготовки військових фахівців і потребує оновлення.

4.3.2. Основні завдання:

здійснити заходи щодо подальшої оптимізації системи військової освіти та навчальних центрів з метою підвищення якості підготовки та їх раціонального використання; відповідальні – Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, термін – IV квартал 2009 року, для кафедр медицини катастроф та військової медицини – IV квартал 2010 року;

привести у відповідність з реальними потребами Збройних Сил чисельність та організаційні структури ад’юнктур і докторантур ВВНЗ; відповідальні – Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Головне управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, термін – IV квартал 2009 року;

реформувати існуючу мережу навчальних військових частин (центрів), коледжів та створити на їх базі багатопрофільні видові і спеціалізовані навчальні центри; відповідальні – командування видів Збройних Сил України, Командування сил підтримки Збройних Сил України, Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2009 року;

визначити обґрунтоване державне замовлення на підготовку та підвищення кваліфікації військових фахівців за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями; відповідальні – Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Командування сил підтримки Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, термін – 2007 – 2011 роки;

уточнити освітньо-кваліфікаційні характеристики на випускників ВВНЗ та освітньо-професійні програми підготовки військових фахівців з урахуванням сучасних завдань Збройних Сил, вимог до бойової підготовки військ (сил), їх застосування в міжнародних миротворчих операціях і збройних конфліктах, переходу системи вищої освіти України на підготовку фахівців за схемою “бакалавр – магістр”; відповідальні – замовники на підготовку військових фахівців, Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України, командування видів Збройних Сил України, ВВНЗ, термін – ІІІ квартал 2008 року;

забезпечити підготовку лідерів з числа осіб офіцерського і сержантського складу стосовно управління особовим складом; відповідальні – Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, термін – IV квартал 2009 року;

оновити кваліфікаційні характеристики на випускників навчальних військових частин (центрів) і привести у відповідність з ними зміст навчання, кадрове, методичне та матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу, підвищити рівень практичної підготовки випускників; відповідальні – командування видів Збройних Сил України, Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України, ВВНЗ, термін – ІІІ квартал 2009 року;

удосконалити порядок підготовки (перепідготовки) сержантського складу, впровадити нові програми його підготовки; відповідальні – командування видів Збройних Сил України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – ІІІ квартал 2009 року;

підвищити роль сержантського складу в одиночній підготовці військовослужбовців та в складі підрозділу; відповідальні – командування видів Збройних Сил України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2009 року;

вдосконалити систему підвищення кваліфікації військовослужбовців і працівників Збройних Сил, а також командирську (професійну) підготовку офіцерського складу та бойову підготовку військовослужбовців військової служби за контрактом; відповідальні – командування видів Збройних Сил України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України; термін – ІІІ квартал 2008 року;

забезпечити вивчення іноземних мов військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил на курсах іноземних мов при вищих навчальних і вищих військових навчальних закладах та навчальних закладах іноземних держав. Запровадити дієвий механізм стимулювання вивчення іноземних мов;

відповідальні – Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, термін – 2008 –2011 роки;

удосконалити процедуру відбору і направлення кандидатів на навчання до навчальних центрів з метою їх раціонального використання за службовим призначенням; відповідальні – Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України, термін – IV квартал 2008 року;

оновити матеріально-технічну базу ВВНЗ та навчальних військових частин (центрів) шляхом реалізації плану забезпечення ВВНЗ перспективними зразками озброєння та військової техніки; відповідальні – замовники на підготовку військових фахівців, Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони України, термін – IV квартал 2010 року.

4.3.3. Очікувані результати та перспективи розвитку

Реалізація завдань з підготовки кадрів дозволить:

забезпечити потреби Збройних Сил у кваліфікованих військових фахівцях;

створити умови для подальшого зростання інтелектуального, морального, фізичного та культурного потенціалу кожної особистості;

удосконалити існуючу систему підготовки кадрів з метою забезпечення її економічної доцільності, відповідності структурі та завданням Збройних Сил;

підвищити кваліфікацію та практичну підготовку персоналу Збройних Сил, його здатність до постійного військово-професійного вдосконалення;

підвищити роль сержантського складу в навчанні військовослужбовців до виконання завдань бойової підготовки, формувати їх як лідерів-професіоналів;

здійснити мовну та фізичну підготовку особового складу Збройних Сил, достатню для ефективного виконання завдань у міжнародних миротворчих операціях та навчаннях;

запровадити багаторівневу систему підготовки сержантського складу Збройних Сил.

 

4.4. Гуманітарне та соціальне забезпечення персоналу Збройних Сил

Удосконалення гуманітарного та соціального забезпечення персоналу Збройних Сил дозволить повною мірою забезпечити його конституційні права і свободи, здійснити соціальне забезпечення на рівні, що здатний конкурувати на ринку праці України, поліпшити морально-психологічний стан військ (сил). Зазначене сприятиме комплектуванню Збройних Сил якісним персоналом, здатним виконувати специфічні завдання військової служби, та створенню належних умов служби, проживання, навчання та відпочинку військовослужбовців і членів їх сімей.

4.4.1. Оцінка стану

Протягом останніх років у Збройних Силах здійснено ряд заходів, спрямованих на поліпшення гуманітарного то соціального забезпечення персоналу, зокрема:

підвищено рівень грошового забезпечення всім категоріям військовослужбовців;

сплановані та здійснюються заходи щодо реформування грошового забезпечення військовослужбовців у напрямі підвищення розмірів посадових окладів, скасування неефективних виплат, що сприятимуть мотивації військовослужбовців до кар’єрного росту;

запроваджується нова система харчування військовослужбовців із залученням для обслуговування цивільних установ, які підбираються на конкурсній основі;

збільшуються обсяги будівництва та введення в експлуатацію службового житла;

удосконалено систему культурно-просвітницької роботи та роботи з організації дозвілля особового складу;

підвищується рівень військово-патріотичного виховання із застосуванням нових підходів;

створено ряд медіацентрів, що сприяє якісному наданню інформаційних послуг особовому складу, формуванню позитивного іміджу Збройних Сил у суспільстві;

створюються військово-медичні клінічні центри як основна оперативна одиниця системи медичного забезпечення військ (сил). Формуються центри медичної реабілітації та санаторного лікування на базі військових санаторіїв. Удосконалюється та модернізується лікувально-діагностична база військових лікувальних закладів. Упроваджується територіальний принцип медичного забезпечення. Зазначене сприяє суттєвому поліпшенню медичного та санаторно-курортного забезпечення особового складу Збройних Сил, військових пенсіонерів, членів сімей військовослужбовців.

Водночас діяльність органів військового управління, відповідних посадових осіб, спрямована на забезпечення конституційних прав і свобод військовослужбовців і членів їх сімей, морально психологічне забезпечення підготовки та застосування військ (сил), зміцнення військової дисципліни, гуманітарну підготовку та організацію дозвілля особового складу, не повною мірою забезпечує виконання поставлених завдань.

Незадоволеність військовослужбовців Збройних Сил умовами служби, рівнем грошового забезпечення, відсутність чіткого механізму їх заохочення до високих результатів у службовій діяльності, невизначеність щодо перспектив подальшого проходження військової служби негативно впливають на морально-психологічний стан та формування ціннісно-мотиваційних орієнтирів особистості. Такий стан справ

робить службу в Збройних Силах непривабливою, створює умови для відтоку найбільш кваліфікованих і підготовлених військовослужбовців.

Розподіл повноважень та відповідальності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил щодо формування та реалізації політики в системі гуманітарного і соціального забезпечення Збройних Сил потребує уточнення.

Заходи впливу командирів (начальників), органів військового управління, відповідних посадових осіб на морально-психологічний стан особового складу, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів залишаються недостатніми.

Ситуація щодо матеріального забезпечення особового складу Збройних Сил залишається складною.

Потребує подальшого збільшення грошове забезпечення до рівня, який би повною мірою компенсував військовослужбовцям фізичні та моральні навантаження, пов’язані з проходженням військової служби.

Потребує поліпшення якість речового і продовольчого забезпечення особового складу та приведення його у відповідність з нормами, визначеними керівними документами.

Не повною мірою вирішуються завдання щодо створення в Збройних Силах системи службового житла, розмір відшкодування за піднаймання житла не відповідає його реальній вартості.

Фактично не здійснюється робота зі створення накопичувальної системи забезпечення житлом військовослужбовців, потребує вирішення питання стосовно використання механізму будівництва житла для військовослужбовців через іпотечне кредитування, житлові сертифікати, цінні папери тощо.

Погіршується стан житлово-комунального господарства військових містечок, значна частина інженерних мереж і комунікацій перебуває в незадовільному стані. Більшість видів планово-запобіжного ремонту через обмеженість фінансування виконується несвоєчасно і в недостатньому обсязі. Потребує вдосконалення соціальна інфраструктура військових містечок і система транспортного обслуговування та зв’язку.

Умови служби, проживання, навчання і відпочинку військовослужбовців та членів їхніх сімей не сприяють залишенню на військовій службі найбільш досвідчених військовослужбовців.

 

4.4.2. Основні завдання:

уточнити розподіл завдань, функцій, повноважень і відповідальності та перспективну структуру органів військового управління, на які покладається гуманітарне і соціальне забезпечення діяльності Збройних Сил; удосконалити систему військово-професійного та патріотичного виховання, морально-психологічного забезпечення особового складу Збройних Сил;

підтримувати належний рівень морально-психологічного стану особового складу військ (сил), профілактику нещасних випадків і злочинів, попередження травматизму і загибелі особового складу; відповідальні – Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України, термін – 2008 – 2009 роки;

удосконалити систему заохочення персоналу, спрямовану на досягнення високих результатів у службовій діяльності; відповідальні – Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Департамент фінансів Міністерства оборони України, термін – ІV квартал 2008 року;

створити систему постійного моніторингу морально-психологічного стану військовослужбовців; відповідальні – Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України, термін – IV квартал 2008 року;

завершити реформування грошового забезпечення військовослужбовців у напрямі збільшення окладів за військові звання; відповідальний – Департамент фінансів Міністерства оборони України, термін – IV квартал 2008 року;

здійснити заходи щодо подальшого підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовців з метою посилення конкурентоспроможності військової служби на ринку праці; відповідальний – Департамент фінансів Міністерства оборони України, термін – 2009 – 2011 роки;

розробити та впровадити систему стимулювання військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу в особливих (екстремальних) умовах; відповідальні – Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2010 року;

організувати речове та продовольче забезпечення військовослужбовців відповідно до норм, визначених керівними документами; відповідальні – Департамент постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, Командування сил підтримки Збройних Сил України, термін – IV квартал 2010 року;

продовжувати вдосконалення та розвиток системи медичного і санаторно-курортного забезпечення особового складу Збройних Сил, військових пенсіонерів, членів сімей військовослужбовців відповідно до Програми розвитку системи медичного забезпечення Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24 листопада 2006 року № 678;

посилити профілактичну спрямованість діяльності медичної служби, створити умови для формування здорового способу життя, його пропаганди, медико-гігієнічного виховання військовослужбовців, організації дозвілля, розвитку фізичної культури і спорту серед особового складу Збройних Сил та членів їхніх сімей; відповідальні – Департамент охорони здоров’я Міністерства оборони України, Управління спорту Міністерства оборони України, структурні підрозділи Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, термін – 2008 – 2011 роки;

здійснити заходи щодо гарантованого забезпечення житлом військовослужбовців шляхом будівництва (придбання) квартир, створення фонду службового житла, опрацювання механізму можливості використання пільгового кредитування військовослужбовців, використання іпотечного кредитування та накопичувальної системи забезпечення житлом військовослужбовців; відповідальні – Департамент будівництва Міністерства оборони України, Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України, Департамент фінансів Міністерства оборони України, термін – IІІ квартал 2011 року;

забезпечити житловими приміщеннями для тимчасового проживання військовослужбовців та членів їхніх сімей на умовах орендування житла із відшкодуванням фактичних витрат за піднаймання житла; відповідальні – Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України, Департамент фінансів Міністерства оборони України; термін – IV квартал 2011 року;

забезпечити формування повноцінного життєвого середовища, збалансування соціального розвитку військових містечок, створення безпечних для життя і здоров’я людини умов; відповідальні – Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2011 року;

забезпечити розвиток мережі закладів та установ дошкільного виховання, освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури і відпочинку з дотриманням нормативних показників соціальних стандартів;

створити умови для розвитку об’єктів торговельно-побутового обслуговування військових містечок, транспортної інфраструктури та зв’язку, доступу до мережі Інтернет тощо;

розробити дієві механізми працевлаштування членів сімей військовослужбовців; відповідальні – Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, термін – IV квартал 2011 року.

4.4.3. Очікувані результати та перспективи розвитку

Запровадження заходів щодо істотного посилення соціальної спрямованості кадрової політики Збройних Сил, перетворення соціального чинника у важливий інструмент у вирішенні поставлених завдань дозволять підвищити в суспільстві престиж служби у Збройних Силах, подолати існуючі тенденції відтоку кваліфікованих спеціалістів, сприятимуть комплектуванню якісним персоналом, здатним виконувати специфічні завдання військової служби, та створять належні умови служби, проживання, навчання і відпочинку військовослужбовців та членів їхніх сімей.

 

4.5. Адаптація військовослужбовців до цивільного життя

 

Створена система соціальної і професійної адаптації військовослужбовців буде інтегрована в загальнодержавну систему. Це дозволить поєднати інтереси держави та особистості в процесі використання потенціалу осіб, звільнених з військової служби в запас або відставку, створить умови для виконання державних гарантій у проведенні соціальної та професійної адаптації військовослужбовців наприкінці служби.

4.5.1. Оцінка стану

На теперішній час набуває розвитку система професійної адаптації військовослужбовців.

Окремі категорії військовослужбовців, звільнених з військової служби в запас або відставку, мають право на комплекс безкоштовних адаптаційних послуг, зокрема можливість перенавчання на цивільні спеціальності та адаптаційні послуги щодо сприяння працевлаштуванню.

Робота з адаптації військовослужбовців до цивільного життя безпосередньо здійснюється в регіональних центрах адаптації військовослужбовців, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, у тому числі за рахунок міжнародних проектів і програми соціальної та професійної адаптації військовослужбовців. Координація зусиль з питань їх адаптації здійснюється органом державного управління у складі Міністерства оборони України та органами роботи з особовим складом.

Водночас існуючі проекти і програми адаптації звільнених військовослужбовців, їх перепідготовка, надання інформаційних, консультаційних, профорієнтаційних послуг та сприяння у працевлаштуванні не повною мірою забезпечують виконання поставлених завдань.

Має місце недостатня координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, громадських організацій, інших структур, зокрема міжнародних, які вирішують питання соціальної і професійної адаптації звільнених військовослужбовців

Інформування звільнених військовослужбовців про стан ринку праці та його перспективи, спеціальності та професії, що користуються попитом на ринку праці, не здійснюється. Послуги зі сприяння у працевлаштуванні надаються несвоєчасно. Система використання ресурсів для надання допомоги звільненим військовослужбовцям потребує суттєвого вдосконалення.

4.5.2. Основні завдання:

удосконалити нормативно-правову базу з питань соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби; відповідальні – Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів, термін – ІІІ квартал 2008 року;

спланувати заходи щодо коригування проектів і програм адаптації звільнених військовослужбовців з метою підвищення їх ефективності та узгодженості між собою, удосконалення координації діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, фондів, установ, громадських організацій, інших структур, зокрема міжнародних, які вирішують питання соціальної і професійної адаптації звільнених військовослужбовців; відповідальні – Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів, термін – ІV квартал 2008 року;

налагодити роботу регіональних центрів адаптації осіб, звільнених з військової служби в запас або відставку, та членів їхніх сімей на базі визначених ВВНЗ; відповідальні – Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів, командування видів Збройних Сил, ВВНЗ, термін – І квартал 2008 року;

розробити порядок направлення, за необхідності, військовослужбовців протягом останнього року перед звільненням з військової служби на професійне навчання для отримання цивільних спеціальностей, які користуються попитом на ринку праці; відповідальні – Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, Головне управління особового складу Збройних Сил України, термін – ІI квартал 2008 року;

запровадити систему інформування військовослужбовців, що підлягають звільненню з військової служби, з питань:

можливого їх працевлаштування після звільнення;

професійного навчання протягом останнього року перед звільненням та після звільнення з військової служби для отримання цивільних спеціальностей з урахуванням специфіки та потреб ринку праці;

реалізації права на соціальну та професійну адаптацію (у тому числі на працевлаштування та навчання для отримання цивільних спеціальностей);

реєстрації осіб, звільнених з військової служби, у державній службі зайнятості; відповідальні – Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів, органи роботи з особовим складом, термін – ІII квартал 2008 року.

4.5.3. Очікувані результати та перспективи розвитку

Виконання спланованих заходів дозволить запровадити систему соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, підвищить рівень інформованості військовослужбовців під час звільнення з військової служби, забезпечить отримання додаткової професії (спеціальності) або вдосконалення кваліфікації, підвищить рівень їх конкурентоспроможності на ринку праці та сприятиме успішній інтеграції до цивільного життя.

 


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 89 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Тестові завдання за темами курсу | Для студентів заочної форми навчання | Індивідуально – консультативна робота студентів | Завдання 5 | Система поточного і підсумкового контролю знань | ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ, ЩО ОХОПЛЮЮТЬ ПРОГРАМУ | Глосарій | Розробка концепції та сценарію ділових переговорів | Безпосередня організація ділових переговорів | Література |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Загальні положення| Прикінцеві положення

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.066 сек.)