Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Непосмугована м'язова тканина

(рис. 19) складається з клітин веретеноподі­бної форми з витягнутим ядром і має тонкі міофібрили.

Ця тканина утворює м'язи внутрішніх органів — кишечнику, кровоносних судин, селезінки, сечового міхура тощо, діяльність яких відбувається без участі нашої свідомості.

Рис.19. Непосмугована м 'язова тканина

 

Основна структурна і функціональна одиниця нервової тканини — нейрон (рис. 20), це од­ноядерна клітина, в якій розрізняють тіло і відро­стки двох типів: дендри­ти і аксони.

Дендрит (від грец. dendron — де­рево) — короткий, дуже розгалужений відросток нейрона, по якому збуд­ження проводиться до тіла нервової клітини від рецепторів або інших не­рвових клітин. Аксон (від грец. axon — вісь) — видовжений відросток

нейрона, по якому імпульси надходять від його тіла до інших нейронів або органів.

Форми і розміри тіл нейронів істотно різняться, так само, як і тип, кількість і довжина їхніх відростків. Уніполярний нейрон має єдиний відро­сток, який поділяється на дві гілки одного аксона. Біполярний нейрон має два відростки, а мультиполярний — має багато відростків і локал­ізується у корі головного мозку.

 

Рис. 20 Нейрон: А — мультиполярний;

Б — уніполярний;

В — біполярний; 1 — аксон; 2 — дендрит.

 

Від однієї клітини може відходити від 1до 1000 дендритів. Довжина аксона може бути від кількох сантиметрів до і 1,5 метри. Аксон може вступати у контакти з багатьма сотнями клітин. Довгі відростки клітин утворюють нервоні волокна, які складаються з осьового циліндра, утвореного цитоплазмою з її нейрофібрилами і двох оболонок. Внутрішня, товща оболонка, яка складається з жироподібної речовини називається мієліновою. Мієлін має жовтуватий колір, а мієлінова оболонка через проміжки рівної довжини переривається, залишаючи відкритими ділянки осьового циліндра. Це вузли нервового волокна (перехвати Ранв'є). Зовнішня оболонка, що складається з плоских клітин, називається шванівською. Більшість нервів, які іннервують тіло (м'язи, зв'язки, сухожилки, окістя кісток), є мієліновими. Немієлінові волокна тонкі, ізольовані один від одного тільки тоненькою безструктурною ендотеліальною оболонкою, зустрічають­ся переважно в нервах автономної нервової системи. Нейрони нездатні до поділу та розмноження.

Другим структурним компонентом нервової тканини є нейроглія. Вона складається із волокон і клітин, що оточують нейрон, і становить більшу частину клітин нервової системи. Нейроглія виконує опорно-трофічну функцію. Нейроглія нездатна до збудження.

Основними властивостями нервових клітин є збудливість і провідність. Збудливість проявляється у здатності відповідати на вплив подразника певним видом діяльності. У нейроні внаслідок подразнення виникає підвищення процесів життєдіяльності, яке називається збуд­женням. Збудження, яке виникло в одному місці, поширюється по всьо­му нейрону, а потім передається на сусідні нейрони. Ця здатність збуд­ження поширюватись називається провідністю і є характерною влас­тивістю нервової тканини.

5. Орган, система органів, організм

Орган — час­тина тіла, що має певну форму, будову, місце у тілі та виконує одну або кілька функцій. Орган є комплексом тканин, об'єднаних загальною фун­кцією та структурою. Кожен орган побудований з кількох тканин, але одна з них є основною. Складні функції в організмі людини виконуються не одним, а кількома органами, які складають одну систему органів. Система органів — сукупність органів, що взаємопов'язані анатоміч­но і функціонально. В організмі людини розрізняють такі системи органів: система органів руху (апарат руху, опорно-рухова, кістково-м'язовасистеми), травна, лімфатична, сечостатева, ендокринна (залози внут­рішньої секреції), дихання, серцево-судинна, нервова і система органів чуття. Усі органи і системи органів функціонують у тісній взаємодії. Це свідчить про те, що організм — це нерозривне ціле. Отже, організм — це цілісна біологічна система, яка забезпечує всі основні життєві проце­си. Системні механізми гомеостазу забезпечуються взаємодією най­важливіших регуляторних систем: нервової, ендокринної та імунної.

Питання для самоперевірки

1. 1.Охарактеризуйте будову і функції клітини.

2. Доведіть, що без ядра життя клітини неможливе.

3. Охарактеризуйте хімічний склад клітини. Визначте біологічне зна­чення макро- і мікроелементів клітини.

4. Доведіть, що клітина — структурна і функціональна одиниця живо­го організму.

5. Які існують способи поділу клітини? У яких випадках вони відбу­ваються?

6. Дайте порівняльну характеристику мітозу і мейозу.

7. У чому полягає біологічне значення мітозу і мейозу?

8.Назвіть типи тканин людського організму. Визначте взаємозв'язок будови і функцій цих типів тканин.

9.Що таке орган, система органів?


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 865 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Людини, зв'язок їх з іншими біологічними дисциплінами. | Ні. наук міологічного циклу | Організм – саморегульована система | Поняття росту і розвитку | Лекція 2. Закономірності росту та розвитку організму дитини | Еволюційний процес | Ультрамікроелементи з ще меншою концентрацією (аурум, аргентум, платина, плюмбум, бром тощо). | Поділ клітини | Форма та з'єднання кісток | Вікові особливості та ріст кісток |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Будова і функції тканин| Важливо знати, що...

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)