Історія створення. Переваги I вади

Лікарські засоби, що знаходяться під тиском, —

це лікарські засоби в спеціальних контейнерах під тиском газу, що містять одну або більше діючих речовин і являють собою роз­чини, емульсії або суспензії, призначені для місцевого нанесення на шкіру, слизові оболонки або для інгаляцій. При натискуванні на клапан вони виходять з контейнера у вигляді аерозолю (диспер­сії твердих або рідких частинок у газі, розмір яких залежить від призначення), рідини або м'якої піни.

Перше застосування контейнерів під тиском відноситься до кінця XVII століття, коли в продажу почали з'являтися газовані суміші. Російський хімік M. C. Цвєт (1872—1919) користувався власним пристроєм для отримання аерозольного струменя. Перші патенти на пристрої для одержання аерозолю були видані в Нор­вегії і США — автори запропонували застосовувати хлорометил і хлоретил у металевих або скляних контейнерах. У 1933—1934 ро­ках у США були видані патенти на застосування галоїдних вугле­воднів у вогнегасниках.

Однак справжній розвиток виробництва лікарських засобів, що знаходяться під тиском, відноситься до 1941 року, коли під час Другої світової війни американці запатентували контейнери під тиском, так звані «бог-бомб», які містили суміші фторовод-нів, хлороводнів і інсектицидів. 3 цього часу почався бурхливий ріст аерозольної промисловості.

Останнім часом в усіх галузях виробництва застосовується принцип упаковки сумішей під тиском для розпилення рідин, порошків, пін, паст, кремів та ін. Значну частку серед них займа­ють препарати санітарно-гігієнічного призначення: шампуні, за­соби для знищення комах у побуті, репеленти, дезодоранти, кос­метичні засоби, ветеринарні препарати.

У нашій країні аерозолі, що входять в асортимент побутової хімії, почали випускатися з 1959 року. Промислове виробництво

лікарських засобів, що знаходяться під тиском, уперше було ор­ганізовано в Україні на дослідному заводі ДНЦЛЗ. У 1969 році була випущена перша промислова партія препарату «Інгаліпт». Наступними роками виробництво лікарських засобів, що знахо­дяться під тиском, було освоєно на заводах «Стома» і на фірмі «Здоров'я-> (м. Харків). Основним розробником цієї групи препа­ратів стала лабораторія медичних аерозолів ДНЦЛЗ (засновник — професор Г. C. Башура). Тут було розроблено майже 20 препара­тів (лівіан, каметон, камфомен, гіпозоль та інші) і закладені осно­ви подальшого їх створення.

Термін «аерозоль» належить до всіх аеродисперсних систем, якщо їх розглядати з погляду фізичної хімії. 3 медичної точки зору — це спосіб застосування ліків, дія яких виявляється в дис­пергованому стані.

Широка популярність застосування лікарських засобів, що знаходяться під тиском, у медичній практиці визначається на­самперед їх високою терапевтичною ефективністю, зручністю за­стосування та економічністю.

Переваги лікарських засобів, що знаходяться під тиском:

1. Для їх застосування характерна зручність, естетичність, гі­гієнічність, швидкість і ефективність лікування.

2. Наявність високої ефективності дії при порівняно малих витратах лікарських речовин.

3. Забезпечення точного дозування ліків при використанні до­зувальних пристроїв.

4. Лікарські засоби для інгаляції дають швидкий терапевтич­ний ефект.

5. Аерозольний контейнер герметично закритий, що виклю­чає забруднення лікарського препарату ззовні; він захищає пре­парат від висихання, дії світла і вологи.

6. Протягом усього терміну зберігання лікарські засоби, що знаходяться під тиском, залишаються стерильними.

7. При великій кількості маніпуляцій скорочується кількість обслуговуючого персоналу.

Лікарським засобам, що знаходяться під тиском, властиві і деякі вади:

— порівняно висока вартість;

— можливість вибуху контейнера при ударі або дії високої температури;

— забруднення повітря приміщення лікарськими препарата­ми і пропелентами при маніпуляціях.

Проте, незважаючи на ці вади, застосування лікарських засо­бів, що знаходяться під тиском, вважається прогресивним яви­щем у медичній практиці.

Дата добавления: 2015-07-18