Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Існуючі ринки

Читайте также:
  1. Проаналізуйте існуючі види контролю навчальної діяльності учнів

 

 

Нові ринки Рис.1 Матриця Ансоффа

Матриця «Бостон консалтинг груп» дає змогу підприємству класифікувати кожне з стратегічних господарських підрозділів залежно від його частки на ринку, темпів зростання і діяльності конкурентів. Використовуючи цей підхід, підприємство виділяє чотири типи СГП: «зірки», «дійні корови», «важкі діти» і «собаки».

Стратегія «зірки» характерна для СПГ, що лідирують (високий попи, висока частка) дають великий прибуток, але потребують значних витрат на фінансування. Частка на ринку підтримується через зниження цін, великі витрати на рекламу, а також зміну видів продукції.

Стратегія «дійні корови» характерна для СПГ, що лідирують в галузі, розвиток якої поступово сповільнюється (низький попит, висока частка). Тому в міру того, відбувається спад в розвитку галузі, «зірка» перетворюється на «дійну корову».

Стратегія «важкі діти» - це СПГ, що порівняно швидко зростає і має неістотний вплив на ринок (високий попит, низька частка). Для збільшення частки на ринку йому необхідні значні кошти. Фінансується цей підрозділ тільки в тому випадку, якщо він може успішно конкурувати в умовах, що склалися.

Стратегія «собаки» характерна для СПГ з незначною часткою на ринку в галузі, що скорочується (низький попит, низька частка). Підприємство, що має такий підрозділ, може спробувати вийти на спеціалізований ринок, отримати прибуток шляхом скорочення до мінімуму сервісного обслуговування або взагалі піти з ринку.

б) тактичне планування маркетингової діяльності

Якщо стратегія маркетингу базується на прогнозах довгострокових перспектив зміни ринків і потреб покупців, то практика відображає кон’юнктурні міркування і принципи формування попиту на існуючу номенклатуру товарів фірми.

Тактичне планування здійснюється поетапно.

Маркетингові дослідження є початковим етапом тактичного планування, на його результатах базується розробка тактичних заходів.

Другий етап. Визначення тактики. Тактика — це кон­кретні заходи, спрямовані на реалізацію маркетингової програ­ми. Маркетингові заходи розробляються для кожної деталізо­ваної мети. За кожним заходом визначаються необхідні для його реалізації ресурси.

З альтернативних варіантів вибирають ті, які мають найбіль­ше переваг (із максимальним внеском у виробництво, або з мінімальними витратами ресурсів).

Тактичне планування охоплює: розробку конкретних завдань на найближчий період у асортиментній, торговій, ціновій, рек­ламній, фінансовій, кадровій політиці підприємства.

Планування асортименту продукції передбачає визначен­ня потреби в товарах, груп потенційних покупців; узгодження технічних і споживчих параметрів виробів (виявлення переваг для споживачів); оцінку конкурентоспроможності товарів, онов­лення асортименту і модифікацію товарів, розвиток упаковки тощо).

Планування збуту і розподіл передбачає: вибір каналів збуту (розподілу), оцінку потреби в зберіганні, транспортуванні, підсортування товарів (фірмова торгівля, планування товарообігу, розміри товарних запасів та ін., післяпродажне обслугову­вання).

Канали розподілу – це сукупність фірм чи окремих осіб, які виконують функції, щодо переміщення товарів, і перебирають на себе права власності на товари на шляху їх просування від виробника до споживача.

Причини залучення посередників:

1. У значної частини виробників не вистачає фінансових ресурсів для здійснення прямого маркетингу.

2. Посередники можуть забезпечити покупцям необхідний асортимент товарів і необхідну якість обслуговування.

3. Навіть якщо виробник потенційно здатний створити власні канали розподілу у багатьох випадках це для нього не вигідно.

Основні функції каналів розподілу:

1. Участь у маркетингових дослідженнях.

2. Розповсюдження позитивної інформації.

3. Формування товарного асортименту.

4. Організація товароруху.

5. Прийняття на себе ризику.

Основні види інтенсивності розподілу:

1. Екстенсивний розподіл.

2. Інтенсивний розподіл.

3. Селективний розподіл.

Маркетингові системи:

1. Договірні.

2. Корпоративні.

3. Багатоканальні.

Прямі канали – дають можливість контролювати маркетингову програму і мати тісні контакти із споживачами на обмежених ринках.

Непрямі канали – можливість розширення ринку і обсягу збуту.

Ефективність функціонування каналів розподілу визначається трьома основними показниками:

1. Періодами часу за які товар проходить шлях від виробника до споживача.

2. Витратами на реалізацію у розрахунках на 1 товару.

3. Обсягом реалізації продукції за одиницю часу.

Планування реклами і стимулювання продажу товарів охоплює: виділення коштів на рекламу, визначення методів сти­мулювання продавців та заохочення покупців, оцінка способів впливу на конкурентів. Методи стимулювання продажу продукції (виставки, демонстрації, аукціони, конкурси, премії). Стимулювання збуту з допомогою використання таких методів повинно відзначатися такими особливостями: привабливістю та інформативністю, спонуканням до здійснення купівлі.

Планування кадрового забезпечення передбачає: розстав­лення персоналу і фахівців, підготовку і перепідготовку кадрів, г залучення консультантів, організацію вивчення досвіду інших підприємств тощо.

Планування фінансових показників включає: планування витрат на маркетинг (обсяг, у процентах до товарообіг, структу­ру — поелементно в процентах до витрат), планування ціни (по­пит, витрати, конкуренти), планування прибутків від маркетин­гових заходів ("витрати — результати").

Формування ціни на продукцію (престижна ціна, ціна з відшкодуванням витрат виробництва, ціна лідера на ринку, ціна за проникнення продукту на ринок) і встановлення рівня рентабельності на інвестиції. Важливо встановити оптимальну ціну. Загальноприйнятими методами встановлення ціни є: “середні витрати плюс прибуток”, розрахунок ціни на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового прибутку; вибір ціни на основі поточних цін; визначення ціни на основі відчутної цінності товару. Політика ціноутворення залежить від того, на який тип ринку спрямовує свої зусилля фірма: на ринку чистої монополії, олігополістичний ринок, ринок чистої чи монополістичної конкуренції;

Тактичний план маркетингу має передбачати заходи, які слід вжити у разі небажаних відхилень в діяльності фірми, та відпо­відальних за швидке і чітке реагування на ці відхилення.

Взагалі тактика маркетингу має виявляти критичне ставлен­ня до досягнень підприємства.

Третій етап. Розробка оперативного плану передбачає чітке визначення: хто, що, коли, де повинен робити? При цьому слід конкретизувати:

• персональну відповідальність;

• час;

• місце реалізації.

Четвертий етап. Визначення бюджету маркетингу пе­редбачає розрахунок сукупних витрат на здійснення всіх функцій маркетингової діяльності.

У розробці бюджету використовують два методи планування:

- на основі цільового прибутку;

- на основі оптимізації прибутку (функція реакції збуту).

П’ятий етап. Реалізація оперативного плану здійснюється за допомогою інтеграції і координації робіт із розподілу, продажу, реклами і стимулюванню збуту та ін.


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 145 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Передмова ----------------------------------------------------------------------------------5 | Передмова. | Короткий зміст теми. | Короткий зміст теми. | Типи прогнозування, їх характеристика, нормативне і пошукове прогнозування. | Задачі для розв’язку. | Короткий зміст теми. | Особливості формування виробничої програми внутрішніх структурних підрозділів підприємств. | Практична частина. | Задачі для розв’язку. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Короткий зміст теми| Оцінка конкурентноздатності продукції.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)