Суть процесу газового зварювання

Газового зварювання – спосіб виконання не рознімного з’єднання з використанням газокисневого полум’я, яке розплавляє краї заготовок і присадний матеріал, внаслідок чого утворюється зварний шов. Газокисневе полум’я виникає під час горіння пального газу (найчастіше ацетилену) в кисні. Цим способом зварюють тонкі листові та трубчасті заготовки завтовшки 3…5 мм з низько вуглецевих і низьколегованих сталей. Сплавів кольорових металів, а також заварюють дефекти у чавунних і бронзових виливках.

Робочі пости газового зварювання повинні бути обладнані такою апаратурою та інвентарем:

- ацетиленовий генератор або балон;

- кисневий балон;

- редуктори (кисневий та для пального газу);

- зварювальний пальник;

- шланги для подачі пального газу та кисню у пальник;

- зварювальний стіл; «Кисень»

- пристосування для збирання виробів під зварювання;

- комплект інструментів зварювальника;

- захисні окуляри, спецодяг.

4.4.2 Кисень, його добування і зберігання

Кисень в промислових умовах добувають з повітря, зріджуючи останнє методом глибокого охолодження до температури – 200⁰ С. повітря складається з 21% кисню, 78% азоту, решта – інертні гази та двооксид вуглецю СО₂. під час підвищення температури до -196⁰ С азот випаровується а кисень залишається.

Газоподібний кисень перевозять до споживачів у сталевих балонах, а рідкий – у теплоізольованих місткостях. На місці споживання рідкий кисень перетворюють у газоподібний і подають його шлангами до робочих постів.

Кисневий балон це сталевий циліндр 2 (рис. 4.16) з випуклим дном і горловиною. На горловину міцно насаджено кільце 3, а на нижню частину - башмак 1, який дає змогу ставити балон вертикально. У горловину вкручений латунний вентиль 4, що служить для випускання газу і наповнення балона. Кільце має зовнішню різь для запобіжного ковпака 5. У 40 - літровому балоні під тиском 15 МПа поміщається 6000 л кисню.

Балони фарбують у блакитний колір і чорними літерами наносять слово «Кисень». Небезпечне забруднення балона або шланга оливою, що може спричинити пожежу і навіть вибух.

Кисневий редуктор знижує тиск газу й автоматично підтримує задану величину робочого тиску. Редуктор (рис.4.17) складається з камери високого тиску 7 і камери низького тиску, відокремлених між собою клапаном 9, що щільно притискається до сідла пружиною 8. редуктор приводиться в дію гвинтом1, що стискає пружину 2, зусилля якої передається на мембрану 3 і далі на штифт 4. Штифт піднімає клапан і газ з камери високого тиску переходить в камеру низького тиску, де він розширюється і надходить до пальника. Якщо в камеру низького тиску газу надходить більше, ніж споживається, то тиск у цій камері поступово зростає, внаслідок чого мембрана прогинається вниз і клапан закривається. В міру споживання газу тиск в камері 12 поступово знижується і клапан знову відкривається. Тиск кисню в камері 7 контролюють манометром 6 а в камері 12 – манометром 10.

Рис. 4.16 Кисневий балон

1 – башмак; 2 – корпус; 3 - кільце; 4 – вентиль; 5 – запобіжний ковпак

Рис. 4.17 Кисневий редуктор

1– гвинт; 2 – нижня пружина; 3 – мембрана; 4 – штифт; 5 – вхідний патрубок; 6 –манометр

високого тиску; 7 – камера високого тиску; 8 – пружина; 9 – клапан; 10 – манометр низького тиску; 11 – вхідний патрубок; 12- камера низького тиску

Дата добавления: 2015-07-17