Участь США у в’єтнамській війні.

Поширена назва другої індокитайської війни (1965—1975) за участю Демократичної Республіки В'єтнам (ДРВ) і Сполучених Штатів Америки.
Прологом нової війни стали події в Тонкінській затоці поблизу берегів В'єтнаму в серпні 1964 p., коли, за твердженням офіційного Вашингтона, торпедні катери ДРВ атакували кораблі ВМФ США, і конгрес США, прийняв резолюцію, що надавала президенту Л. Джонсону право використати американські збройні сили в Південно-Східній Азії. У березні 1965 р. адміністрація Джонсона направила військові контингенти на територію Південного В'єтнаму для захисту його від заходів, що приймалися Північним В'єтнамом з метою об'єднання В'єтнаму збройним шляхом. Паралельно з лютого 1965 р. США почали масоване бомбардування території ДРВ, щоб змусити комуністичних лідерів у Ханої відмовитися від підтримки сил, які в грудні 1960 р. об'єдналися в Національний фронт визволення Південного В'єтнаму (НФВПВ), що виступав проти прозахідного режиму в Сайгоні.

Згодом війна охопила не тільки територію В'єтнаму, але й сусідніх з ним Лаоса і Камбоджі (звідси і друга її назва). З боку ДРВ військові дії прийняли форму крупно масштабних партизанських операцій на території Південного В'єтнаму за участю регулярних військ ДРВ проти збройних сил Південного В'єтнаму і його союзника США. Крім масованих бомбардувань Північного В'єтнаму США надавали підтримку Сайгону в проведенні воєнних операцій проти партизанів, надавали економічну допомогу. До початку 1968 р. війна зайшла у безвихідь: жодній зі сторін не вдалося вирішити поставлених завдань. У травні 1968 р. почалися мирні переговори в Парижі, спочатку тільки між США і ДРВ, а потіц9 з січня 1969 р., за участю представників сайгонського режиму і НФВПВ. Однак військові дії на території В'єтнаму продовжувалися і під час Паризьких мирних переговорів щодо В'єтнаму. Після більш ніж чотирьох років переговорів 27 січня 1973 р. адміністрація США, очолювана Р. Ніксоном, послаблена внутрішньополітичною кризою («Уотергейська справа»), пішла на підписання угоди з ДРВ про умови виведення своїх військ з В'єтнаму.

У лютому - березні 1973 р. в Парижі відбулася міжнародна конференція щодо Індокитаю, яка закріпила Паризькі мирні угоди про припинення війни та збереження миру у В'єтнамі, підписані США і Республікою Південний В'єтнам, з одного боку, та ДРВ і НФВПВ, з іншого. Безуспішні й тривалі воєнні дії, що супроводжувалися великими втратами, породили в американському суспільстві т. зв. «в'єтнамський синдром», тобто різке неприйняття участі американських солдатів у зарубіжних збройних конфліктах, якою б метою ця участь не мотивувалася. Війна у В'єтнамі продовжувалася, однак, ще протягом двох років, тепер вже між Північним В'єтнамом в союзі з НФВПВ та сайгонським режимом, очолюваним генералом Нгуєн Ван Тхієу. Вона завершилася у квітні 1975 р. внаслідок наступу збройних сил ДРВ і бойових частин НФВПВ і падіння столиці Півдня — Сайгона. Влада на території Південного В'єтнаму перейшла в руки тимчасового революційного уряду Республіки Південний В'єтнам.

Участь США у війні розколола американське суспільство: частина американців виступала за її продовження, інші рішуче наполягали на припиненні втручання США. Нездатність американського експедиційного корпусу у В'єтнамі добитися перелому у війні призвела до послаблення позицій правлячої Демократичної партії й особисто президента Л. Джонсона. Між тим підійшла виборча кампанія 1968 р. Демократична партія прийшла до неї роз'єднаною. Джонсон під враженням провалів своєї політики заздалегідь оголосив про відмову балотуватись у президенти. Найімовірніший кандидат від цієї партії сенатор Роберт Кеннеді (молодший брат покійного президента) став жертвою замаху. Врешті-решт партія призначила своїм кандидатом дотеперішнього віце-президента Губерта Гемфрі. Значно згуртованішими підійшли до президентських виборів республіканці, які висунули своїм кандидатом Річарда Ніксона (за адміністрації Ейзенхауера в 1953-1961 рр. він був віце-президентом). Ніксон з метою нормалізації становища висунув гасло „ закону і порядку ". В ділянці зовнішньої політики він узяв на себе зобов'язання покінчити з в'єтнамською війною.

Дата добавления: 2015-07-17