Українське провансальство

Я

кий образ уявляється нам, коли вимовляємо: українська національ­на ідеологія? Які емоції збуджують у нас імена кирило-мефодіївців, Драгоманова, Франка і провідників новітнього народництва та соціалізму? – Певно не ті, з якими лучаться в нас імена Данте, Макіа-веллі або Мацціні. Це постаті різних шкіл, різних стилів і – яких же ж інших світоглядів!

Коли б ми хотіли кількома словами висловити цілу різницю між націоналізмом і народництвом, то ми знайшли б її в двох діаметрально протилежних світовідчуваннях: світ, де панує воля, і світ, де панує інте­лект. Два темпераменти: чин – і контемпляція, інтуїція – і логіка, агресія

- і пасивність, догматизм – і релятивність, віра – і знання. Ось так корот­
ко можна схарактеризувати оцю різницю. <...>

Коли ми схочемо обняти однією формулою всі <...> прикмети на­шого провансальства, то нам доведеться шукати цю формулу в його відповіді на питання взаємовідносин між: одиницею (або їх сумою) і на­цією, з одного боку, а з другого – між різними націями. І в однім, і в другім випадку (хоч з першого погляду видається інакше) ставить наше про-вансальство «партикулярне» понад «загальне». В обох випадках ігнорує воно вольовий чинник націоналізму: не нація, лише що інше є causa sui*; вольовий, моторовий центр націоналізму лежить не в нім самім, лише поза ним; формально – ця воля обмежується (у нашого провансальства)

- санкцією інтелекту, експерименту («законів суспільного життя») і
«спільною правдою»; матеріально – всякими на позір «вищими», та, в
суті речі, партикулярними ідеями («нищої братії», «черні», класу,
провінції, «людськості»). <...>

Цей самий світогляд привів до занику поняття нації, до занику ідеї боротьби, всякого зрозуміння для неї і почувань, сполучених з нею. І в однім і в другім випадку – це було нехтування вольовим моментом у на-

* Причина самого себе, першопричина (латин.).

ІДЕОЛОГІЯ ЧИННОГО НАЦІОНАЛІЗМУ

ціональнім чиннику, в національнім почутті. Поняття нації, особливо політичної, якому іманентні поняття волі до влади й боротьби, стало неясне і непотрібне. <...>

Суттю того світогляду було недовір’я до вибуховості, до пристрасті. Supremus motor* людської душі був «розум», не воля. На чинний спро­тив і агресію той світогляд не міг здобутися. <...>

Суть провансальського світогляду – це «гуманність» і «толеран-ція». Для них закон життя не боротьба, лише солідарність і взаємна лю­бов. Для них вороги й ворожі нації це, хоч і кати, є або «брати в соці­алізмі», «брати в поступі» або в «людськості», в «Сході Європи», в «сло­в’янстві», але завжди – брати. Для мужньої психології ворог є ворог. <... >

Цілий цей світогляд носив печать неймовірної обмеженості. Воля тут виявлялася, але зв’язано. Провансальський афект обмежувався при­мітивним відчуванням болю або втіхи, ніколи не розширяючись до по­чуття протесту, агресії. Провансальська фантазія обмежувалася стаціо­нарним «нині» або стаціонарним «завтра», гонячи, як у дійсності, так і в будучині, за ідилією, за гармонією між явищами, але не за чимсь, щоби рвалося геть, стреміло над них. Ідеал був – спокій і тиша цвинтаря, не стремління, що живе далекою мрією і виривається з пут теперішньості.

Коли захочемо шукати за матеріальним підложжям цього світогляду, мусимо схарактеризувати його як світогляд провінціональний, парафіяльний, світогляд рідного загумінку і, ще стисліше, – плебейський світогляд. <...>

Цей світогляд допровадив нашу громадську думку до повної про­страції, яка є тим страшніша, що рідко хто її спостерігає. <...>

Я схарактеризував цей світогляд як світогляд не нації, а верстви, провінції, плебсу. Але є в нім щось гіршого. Це є світогляд націй-паріїв, націй-фелахів. Це був світогляд, що стояв у противенстві до світогляду діяльних і сильних рас. Це був світогляд нижчих рас, переможених. <...>

Така філософія не могла дати тим поколінням, що виховувалися під її впливом, віри в свою справу, ні розмаху, ні пафосу. Вона мусила привести до духовного роздвоєння, розламу, знесилля, зневіри і сумніву.

І дійсно, сліди цього всього, як страшний баланс українофільства, бачимо виразно в нашім провансальстві.

Дата добавления: 2015-07-17