Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Пізнавальні процеси особистості. цей процес, використовують три способи заучування: частко­вий — матеріал

Читайте также:
  1. Адіабатичні процеси в атмосфері
  2. Анодні процеси.
  3. Біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів
  4. Вимоги до особистості педагога у системі виховання М.Монтессорі
  5. Вольова діяльність особистості
  6. Вступ. Державотворчі процеси в епоху раннього середньовіччя. Формування Руської держави у IX - першій половині XI ст.
  7. Етнокультурні процеси в Україні ХІV-ХV ст. на шляху формування українського етносу.

 


цей процес, використовують три способи заучування: частко­вий — матеріал запам'ятовується по частинах, які потім об'єдну­ються; цілісний — весь одразу, повторюючи його багато разів до повного засвоєння; комбінований — спочатку осмислюється весь матеріал у цілому, в процесі цього виділяються окремі його час­тини, ці частини заучуються кожна окремо, і нарешті, повторю­ють весь матеріал загалом. Якщо обсяг не дуже великий (напри­клад, ми^вчимо вірш із 16 рядків), то раціональнішим є цілісний спосіб. Його ефективність зростає з віком і з загальним рівнем інтелекту. Однак, якщо матеріал є великий за обсягом (напри­клад, вірш з 24 і більше рядків), ефективнішим стає комбінова­ний спосіб.

Логічна структура матеріалу. Логічно структурований ма­теріал запам'ятовується краще, ніж неструктурований. Один з най­ефективніших способів структурування матеріалу — складання розгорнутого плану матеріалу, що запам'ятовується. Він може мати структуру «дерева». Такі структури ефективно застосовувати там, де необхідно запам'ятати великий за обсягом матеріал. При такому структуруванні в довготривалу пам'ять разом зі змістом матеріалу закладається і сама схема запам'ятовування. При відтворенні ми її використовуємо для кращого згадування матеріалу.

Ступінь розуміння матеріалу. Зрозумілий і осмислений ма­теріал запам'ятовується швидше і міцніше тому, що змістовно асоціюється з уже засвоєними раніше знаннями.

Включення в активну розумову діяльність. Чим активніше розу­мово опрацьовується матеріал, прикладаються зусилля для того, щоб придати йому осмисленої структури, тим він запам'ято­вується краще. Велику роль тут відіграє застосування розумових операцій, зокрема, порівняння матеріалу з іншим, раніше за­своєним. Встановлення при цьому схожості, а особливо від­мінності, відіграють роль своєрідних опорних пунктів для пам'яті. Тому запам'ятовування слід починати із виявлення яскравих відмінностей між об'єктами чи явищами. Крім порівняння, актив­на розумова діяльність передбачає також інші розумові операції: класифікацію, систематизацію тощо.

Включення в практичну діяльність. Матеріал, включений в практичну діяльність, запам'ятовується краще. Досліджуючи це


питання, одній групі дітей запропонували просто завчити слова, а в другій заучування слів було пов'язано з грою в магазин. У другій групі результати були значно кращими.

Ступінь завершення дії. Якщо людині запропонувати серію завдань і дозволити одні довести до кінця, а інші припинити неза­вершеними, то виявляється, що незавершені завдання вона у майбутньому буде пам'ятати майже двічі краще, ніж завершені. Пояснюється це наступним чином. Після отримання завдання у досліджуваного виникає потреба виконати його. Ця потреба повністю задовольняється за умови виконання завдання. Якщо ж завдання не виконано, потреба залишається незадоволеною, а через існуючий зв'язок між мотивацією та пам'яттю, незадоволена потреба впливає на вибірковість пам'яті, зберігаючи сліди неза­вершених завдань краще, ніж завершених.

Використання різних видів і типів пам'яті. Людині легше за­пам'ятати матеріал, якщо одночасно задіяні такі види пам'яті, як образна, словесно-логічна і довільна, або такі типи, як зорова, слухова і рухова.

Асоціація з різноманітними образами. Образні зв'язки не­обхідно використовувати при запам'ятовуванні як конкретного, так і абстрактного матеріалу. В останньому випадку може допо­могти використання певної чуттєвої опори у вигляді просторових зорових схем (наприклад, схема розгорнутого плану відповіді). Тому такі схеми мають бути зовні чітко оформленими. Однак, зорова схема тільки тоді допомагає запам'ятовуванню матеріалу, коли фіксує добре проаналізований і зрозумілий зміст.

Організація процесу заучування. Заучування — це спеціально організована мнемічна діяльність, спрямована на збереження у свідомості того, що пов'язане з метою та намірами особистості. Основними формами заучування є: дослівне заучування, близьке до тексту заучування, смислове заучування. Дослівне заучування передбачає точне відтворення всього тексту в тих словах та речен­нях, як він написаний. Близьке до тексту заучування допускає заміну та пропуск слів і речень під час відтворення, однак передба­чає збереження основної логіки, аргументації, основного словар­ного фонду та синтаксису тексту. Смислове заучування передба­чає збереження в пам'яті основних положень тексту та зв'язків між


Розділ IV


Пізнавальні процеси особистості


 


ними. Аргументація, лексика та граматика тексту створюється при відтворенні.

Правильна організація процесу заучування передбачає роз­поділ матеріалу, що заучується, у часі; його довільне відтворення; повторення. За інших рівних умов для успішного засвоєння матеріалу метод розподіленого у часі заучування дає кращі резуль­тати, ніж концентроване заучування. При цьому, чим складнішим є матеріал для запам'ятовування, тим більш відчутним є роз­поділене у часі запам'ятовування. Оптимізація заучування перед­бачає також довільне відтворення матеріалу, причому декілька разів. Найкраще, якщо це робити вголос своїми словами, а не про себе чи згадуючи дослівні вирази, бо відтворюючи про себе, люди­на згадує лише опорні положення на рівні внутрішнього мовлен­ня. Перевести ж у майбутньому внутрішнє мовлення у зовнішнє може бути складно.

Нарешті, особливо важливим як для запам'ятовування, так і для тривалого збереження матеріалу є його повторення. Повтори­ти матеріал доцільно вже після того, як його вивчили. При цьому слід пам'ятати наступне:

S Повторення має бути нестереотипним. Немає потреби повто­рювати вивчене обов'язково у тому порядку, в якому його заучува­ли. Наприклад, повторяючи матеріал до іспиту,.студент може ко­ристуватись не лише традиційним підручником та конспектами, а й іншими джерелами інформації, наприклад, науково-популярни­ми журналами, інтернетом тощо.

■S Повторення має бути осмисленим. Найкраще, якщо воно яв­ляє собою новий спосіб структурування і логічного опрацювання матеріалу. Наприклад, повторяючи курс біології, можна побудува­ти власну систематизацію живих організмів.

S Повторення має бути активним, тобто засвоєний матеріал має бути включений у практичну діяльність людини. Наприклад, вивчаючи інтеграли і диференціали, студент мав би не лише засвоїти теорію, а й розв'язувати задачі з даної теми.

S Повторення має бути розподіленим у часі. Розподілене у часі повторення ефективніше, ніж концентроване, бо велика кількість повторень одних й тих самих подразників за короткий відрізок ча­су викликає гальмування. Так, кращих результатів ми досягаємо,


повторюючи двічі упродовж трьох днів, аніж шість разів підряд упродовж одного дня. Крім того, повторення слід розподіляти так, щоб середину матеріалу повторити більше, ніж початок і кінець. Найкраще матеріал повторити перед сном.


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 54 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Класифікація за провідним аналізатором | Пізнавальні процеси особистості | Пізнавальні процеси особистості | Пізнавальні процеси особистості | Пізнавальні процеси особистості | Список літератури | Пізнавальні процеси особистості | Класифікація за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу | Пізнавальні процеси особистості | Класифікація за характером психічної активності |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Пізнавальні процеси особистості| Відтоврення

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)