Експериментальна частина. Відносний показник якості є найбільш простим безрозмірним показником

Відносний показник якості є найбільш простим безрозмірним показником. У табл. 6.1 наведені фактичні дані та коефіцієнти вагомості, базові показники вагомих властивостей трьох варіантів костюмних тканин. У цій же таблиці вказані відносні показники, які визначають для позитивних показників за формулою:

, (6.1)

а для негативних показників за формулою:

, (6.2)

де Р_і – показник якості;

Р_б – базовий показник.

Узагальнений комплексний показник підраховується як середнє арифметичне за формулою:

, (6.3)

Використовуючи середнє геометричне, визначаємо узагальнений показник G:

^, (6.4)

Середнє гармонічне Н визначаємо за формулою:

, (6.5)

Визначені таким чином комплексні показники для трьох варіантів заносимо в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Відносні та комплексні показники костюмних тканин

Костюмна тканина	Показники	Відносні показники	Комплексні показники
усадка після замоч., %	коеф. незмин., %	стійкість до стир., тис.цикл.	Qy	Qн	Qст	середнє арифм. К	середнє геометр. G	середнє гармоніч. Н
Варіант 1	1,5 4,0 1,7		6,0 6,1 2,0
Базовий варіант (вимоги стандарту)	1,5		4,0
Коефіцієнт вагомості	0,32	0,36	0,32	-	-	-	-	-	-

Можна помітити, що всі методи розрахунку дали відносно однаковий результат: краща тканина – варіант 1, найгірша тканина – варіант 5. Однак використання середнього геометричного і середнього гармонічного як комплексного показника дозволило одержати більш достовірні результати, оскільки по середнім арифметичним комплексна оцінка варіанта 3 краще, ніж базового варіанта. У той же час варіант 3 повинен бути забракований за показником «усадка після замочування».

При використанні відносних показників для комплексної оцінки необхідно знати базові показники, що не завжди можливо.

Рангові показники та балові оцінки визначаються без використання базових показників. І ті, і інші можуть бути дискретними або неперервними. У випадку використання дискретних оцінок найкращий варіант продукції позначають рангом (балом) R = m, а найгірший ─ R = 1, де m ─ кількість порівнювальних варіантів продукції. Якщо кількісні характеристики тих чи інших показників порівнюваних варіантів продукції однакові, то їм дають однаковий ранг (бал).

У таблиці 6.2 наведено приклад використання рангових оцінок для підрахунку комплексних показників трьох варіантів костюмних тканин (див. також табл. 6.1).

Таблиця 6.2

Рангові оцінки комплексних показників костюмних тканин

Костюмна тканина	Показники	Дискретні рангові оцінки	H	Неперервні рангові оцінки	H'
усадка після замоч., %	коеф. незмин., %	стійкість до стир., тис.цикл.	Ry	Rн	Rст	Ry '	Rн'	Rст'
Варіант 1	1,5 4,0 1,7		6,0 6,1 2,0
Коефіцієнт вагомості	0,32	0,36	0,32	-	-	-		-	-	-

Розрахунок узагальненого показника здійснювати за формулою (6.5).

Для дискретних рангових (балових) показників характерним є той недолік, що показники якості, які мають близькі кількісні характеристики, оцінюються суттєво різними рангами (балами). Наприклад, стійкість до стирання тканини варіантів 1 і 3 (табл. 6.2) майже однакова, а ранги, які надані тканинам за цим показником, значно відрізняються один від одного. Цього недоліку можна уникнути, якщо використовувати неперервні (недискретні) рангові (балові) оцінки. Підрахунок неперервних рангових оцінок для значень показників якості, які знаходяться між їх максимальною та мінімальною величинами, для позитивних показників здійснюють за формулою:

(6.6)

а для негативних показників за формулою:

де P_max і P_min ─ максимальна та мінімальна величини показників якості;

R_max ─ максимальний ранг;

P_i ─ величина показників якості для і-го варіанта продукції.

Одержані таким шляхом неперервні рангові оцінки й узагальнені комплексні показники, підраховані як середнє гармонічне, заносять у табл. 6.2.

Показник бажаності – безрозмірна неперервна (недискретна) характеристика показників якості, яка змінюється від нуля до одиниці і визначається за формулами:

(6.8)

при 0 < у < ∞

і d = exp (– exp – y) = 1 / e^1/ey (6.9)

при - ∞ < у < ∞.

Для визначення показників бажаності розмірні показники якості х переводять в безрозмірні:

(6.10)

або

(6.11)

Коефіцієнти а₀, а₁ і а₂ знаходять за допомогою даних таблиці 6.3.

Таблиця 6.3

Градація якості	Перший варіант	Другий варіант
d	Значення у за формулою	d	Значення у за формулою
(6.8)	(6.9)	(6.8)	(6.9)
Відмінно	≥0,80	≥4,50	≥1,50	≥0,80	≥4,50	≥1,50
Добре	≥0,63	≥2,18	≥0,77	≥0,60	≥1,96	≥0,67
Задовільно	≥0,37	≥1,00	≥0,00	>0	>0	>-2,00
Погано	<0,37	<1,00	<0			≤-2,00

Якщо відомі значення показників якості х для двох або трьох якісних градацій і відповідні їм величини у, то за формулою (6.10) або (6.11) знаходимо а₀, а₁ і а₂. Припустимо, що величина усадки тканини після замочування 0,5% ─ відмінно, а 5,0% ─ погано; тоді, приймаючи другий варіант визначення у, маємо для формули (6.9):

;

Розв’язавши цю систему лінійних рівнянь, маємо: а₀ = 1,9, а₁ = -0,8. За допомогою визначених коефіцієнтів переводимо розмірні показники якості у безрозмірні.

Одержані описаним вище методом безрозмірні показники бажаності можуть використовуватися для розрахунку узагальненого комплексного показника.

Контрольні питання

1. Як проводиться комплексна оцінка якості?

2. Охарактеризуйте відносний показник якості.

3. Чим відрізняються відносні та комплексні показники якості?

4. Дайте характеристику ранговим показникам якості та баловій оцінці.

5. Від яких характеристик залежить показник бажаності?

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бесфамильная Л.В. и др. Экономика стандартизации, метрологии и качества продукции. – М.: Изд-во стандартов, 1998.

2. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2002. – 560 с.

3. Боженко Л.І., Гутта О.Й. Управління якістю, основи стандартизації та сертифікації продукції: Навч. посібник. – Львів, 2001. – 176 с.

4. Вакуленко А.В. Управління якістю: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2004. – 167 с.

5. Гличев А.В. Основы управления качеством продукции. – М.: Изд-во стандартов, 1990.

6. Гусейнова Т.С. Товароведение швейных и трикотажных товаров: Учебник для вузов. – М.: Экономика, 1991. – 287 с.

7. Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію: Зб. нормат. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 448 с.

8. Исикава К. Японские методы управления качеством. – М.: Экономика, 1988.

9. Каталог нормативних документів 2006: У 2 т. /Держспоживстандарт. – К., 2006. – Т. 1. – 327 с.; Т. 2. – 452 с.

10. Кириченко Л.С., Мережко А.В. Основи стандартизації, метрології, управління якістю: Навч. посібник. – К.: Київ. нац. торг-екон. університет, 2001. – 446 с.

11. Койфман Ю.І. та інші. Міжнародна стандартизація та сертифікація систем якості. Довідник. – Львів-Київ. – Видання ТК-93. – 1995.

12. Кокорев В.И. Основы стандартизации в информационных системах. – М.: Издательство стандартов. – 1988. – 238 с.

Замовлення № ____

Формат __________

Наклад 50 прим.

Надруковано у видавництві ХНТУ.

73008, м. Херсон, Бориславське шосе, 24

Редакційно-видавничий відділ, т. 32-69-93

Дата добавления: 2015-07-15