Злочин. Як форма поведінки з відхиленнями.

Девіанти — це ті індивіди, які відмовляються жити за правилами, що їх дотримується більшість.

Якщо обмежитися аналізом лише вітчизняної пострадянської кримінологічної науки, то можна переконатися в тому, що єдності поглядів на поняття «злочинність» тут не проглядається. Можна умовно виділити наступні підходи:

1. Фундаментальний чи кримінально - правовий (І. І. Карпець, В. М. Кудрявцев, Н. Ф. Кузнєцова, В. В. Місяці, А. І. Алексєєв, С. М. Іншаков, Г. Ф. Хохряков, В. Є. Емінов та ін), згідно з яким злочинність-кримінально-правове та історично мінливе негативне явище, що складається з усієї сукупності злочинів (що представляє собою систему злочинів), вчинених у відповідній державі (регіоні) за той чи інший період часу ^1.

2. Девіантологіческій або релятивно-конвенціональний (Я. І. Гилинский). Під злочинністю тут розуміється щодо розповсюджене (масове), статистично стійке соціальне явище, різновид (одна з форм) девіантності, обумовлена ​​законодавцем у кримінальному законі. При цьому передбачається, що в реальній дійсності немає об'єкта, який би був «злочинністю» (або «злочином») за своїм внутрішнім, іманентним властивостям. Злочин і злочинність, відповідно до цього підходу, поняття релятивних (відносні), конвенціональні («договірні»), - вони суть соціальні конструкти, лише частково відображають деякі соціальні реалії ^1.

3. Особистісний (А. І. Долгова). Відповідно до нього-злочинність-соціальне явище, що полягає у вирішенні частиною населення своїх проблем з винним порушенням кримінальної заборони. При цьому в прояв злочинності включаються і злочини, і злочинці, а також об'єднують останніх злочинні формування ^2.

Злочин – це прояв волі і свідомості, котрі знаходяться у стані

неузгодженості з законами природи, тобто у стані безкультур'я. Будь-які

фактори, котрі протидіють узгодженню волі і свідомості людей із законами

природи, слід вважати причинами злочинності (наприклад, відсутність

ринку, безробіття і т.п.). І навпаки: фактори, що сприяють такомуузгодженню – є антикриміногенними факторами. Вони і мають

використовуватись для протидії злочинності.Фактори соціологічні і біологічні, котрі є необхідними для дії причин

злочинності є умовами злочинності. (Наприклад, алкоголізм, психічні

аномалії і т.п.). А соціологічні і біологічні фактори, котрі є

необхідними для дії антикриміногенних причин – є умовами протидії

злочинності.

Знаходячись у стані неузгодженості з законами природи, воля людини

набирає форму сваволі, а свідомість – форму ілюзій, утворюючи так званий

комплекс сваволі і ілюзій. Саме комплекс сваволі і ілюзій проявляється

за певних умов у вигляді злочину.

Отже, відповідно до культуроцентричної концепції фактори, що викликають

формування у людей комплексу сваволі і ілюзій – є причинами злочинності,

а фактори, що сприяють прояву цього комплексу у вигляді злочину – є

умовами злочинності. Роль причини і умови злочинності криміногенного

фактору можуть виконувати найрізноманітніші чинники у будь-якій сфері

життя, головне, щоб вони мали властивість сприяти формуванню і прояву

сваволі людей у вигляді злочинів.

Отже, причини злочинності в усі часи: і в минулому, і сьогодні, і в

майбутньому, а також в усіх народів одні і ті ж за своєю властивістю –

сприяти формуванню і прояву сваволі людей у вигляді злочинів. Але за

різних часів і у різних народів здатність отримувати цю властивість і

ставати криміногенними можуть різні фактори. Наприклад, у свій час

рабство могло спричиняти злочини, у інші часи – кріпацтво, сьогодні –

безробіття. Війни – завжди спричиняють злочини в усіх народів. Характер

людей завжди був умовою для того чи іншого злочинного прояву.

Стан узгодженості волі і свідомості людини з законами природи, тобто

стан їх культурності, називають ще здоровим глуздом. Тому

культуроцентричну концепцію причин і умов злочинності можна назвати ще

інакше концепцією "здорового глузду" або концепцією "нездорового

глузду". Фактори, що перешкоджають формуванню у людини здорового глузду

і є криміногенними факторами. Комплекс сваволі і ілюзії означає, що у

людини відсутній здоровий глузд, хоч вона і є при цьому осудною, і може

мати найкраще психічне здоров'я.

Оскільки основними каналами узгодження волі і свідомості з законами

природи і формування здорового глузду є: 1) свобода жити за законами

природи і 2) натуралістичне і релігійне просвітництво, то можна зробити

висновок, що причинами злочинності є фактори, котрі перешкоджають людині

користуватися цими культуризуючими каналами, тобто: 1) свободою жити за

законами природи; 2) натуралістичним і релігійним просвітництвом.

Дата добавления: 2015-07-15