Роль майстра в/н в процесі трудового виховання

Трудове виховання учнів ПТНЗ здійснює в основному майстер на уроках виробничого навчання, під час проходження виробничої практики.

У процесі трудового виховання майстер ви­конує такі функції:

– допомагає учням вибрати об’єкт праці;

– сам є джерелом інформації;

– координує весь процес трудової діяльності учня;

– підтримує і заохочує учнів;

– підтримує неперервний рух учнів у трудової діяльності. Треба вміти допомогти учню, не виконуючи роботи замість нього.

Майстер повинен не лише добре знати свій предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, ба­чити точки їх зіткнення. Він повинен добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність майстра вкрай важливі для організації трудової діяльності учнів.

Майстер повинен постійно виховувати в учнів бажання вчитися, будити в них потребу в накопичуванні знань. Необхідно мати на увазі, що при навчанні учні копіюють дії майстра, тобто ці дії стають для них зразком. Тому майстер сам повинен добре знати матеріал, уміти подати його дохідливо, у певній послідовності, забезпечити наочність навчання, а також правильно організувати робоче місце, забезпечити його інструментом, створити безпечні й сприятливі санітарно-гігієнічні умови для роботи. Умілий показ виробничих операцій підвищує ефективність навчання, будить творче мислення. З цією метою майстер поєднує елементи традиційних уроків з нестандартними: пояснення, наочність з сюжетно-рольовою грою.

Під час виробничої практики майстер проводить колективні та індивідуальні ін­структажі. У процесі роботи учні можуть звертатися до майстра за допомогою або консультацією, а він, у свою чергу, має змогу вільно переміщувати їх за видами ро­біт так, щоб вони брали участь в усіх робочих операці­ях. Виконання робіт з випуску корисної продукції доз­воляє ефективно організувати навчально-виховний про­цес і конкретніше оцінювати працю учнів, [7, c. 53].

При бригадної формі організації виробничого навчання ускладнюється роль майстра вироб­ничого навчання. Розв’язання організаційно-виробничих питань відволікає його від навчально-виробничої і ви­ховної роботи. Майстер повинен ознайомитися з організацією робо­чих місць бригад, в яких проходять практику учні, і відвідати робочі місця передових бригад. В учнівських бригадах учні дотримуються тих вимог організації робочого місця, які склалися в колективі. Не завжди організація робочого місця бригади відповідає сучасним вимогам, тому при виявленні порушень майстер виробничого навчан­ня зобов’язаний вимагати від керівництва підприємства поліпшення умов праці.

Велика роль у трудовому вихованні уроків виробничого навчання. Під час проведення уроку виробничого навчання зростає роль майстра у проведенні інструктажів.

По більшості професій ручної і машинно-ручної праці процес виробничого навчання починається репродуктивно, тобто за принципом «роби як я», необхідно підкреслити особливу роль у цьому наочних методів, насамперед показу трудових прийомів і способів, у процесі якого в учнів створюється образна орієнтована основа для їхнього виконання. Від того, наскільки яскраво, дохідливо, переконливо, повно майстер покаже прийоми, їхню структуру, взаємозв’язок рухів і дій, темп, ритм, у вирішальній ступені залежить, як їх сприймуть і будуть відпрацьовувати учні.

Якість засвоєння і відпрацьовування трудових прийомів важливо не тільки при оволодінні професіями ручної праці, зокрема швачки. Зміст праці з багатьох професій інтелектуальної діяльності робітника, включає значну кількість рухових ручних компонентів, швидке і точне виконання яких найчастіше забезпечує загальний успіх роботи: завантаження сировини, зміна і налагодження інструментів, налагодження машини, переключення режимів, користування приладами тощо. Таким чином, уміле володіння методикою показу прийомів – обов’язкова якість будь-якого майстра виробничого навчання.

Розглянемо загальну схему показу трудових прийомів [17, с. 128].

Показ прийомів разом, у нормальному робочому темпі

Показ прийомів і їхніх елементів в уповільненому темпі, із зупинками в характерних моментах; розчленування прийому на елементи і показ окремих трудових рухів

Показ прийомів разом, у нормальному робочому темпі і ритмі

При цьому увага учнів звертається на наступні моменти:

1. Показ прийомів необхідно починати і завершувати разом, у нормальному робочому темпі, маючи на увазі, що учні повинні в результаті показу сприйняти й у наступному виконувати трудові дії в цілому.

2. «Педагогічне препарування» трудових дій, розчленовування прийому на складові частини, уповільнення темпу, зупинки в характерних моментах, показ окремих рухів і т.д. виробляється в навчальних цілях для найбільш чіткого і дохідливого сприйняття способів виконання прийомів учнями.

3. Особливу увагу (повторний показ елементів дії, поточний контроль сприйняття, більш докладні пояснення і т.д.) потрібно приділяти показу тих прийомів і їхніх елементів, де учні найчастіше допускають помилки. Показуючи прийоми і способи праці, майстер повинний зуміти думкою поставити себе на місце учня і подивитися на себе його очима, зуміти зрозуміти, що для учня важко сприйняти, і постаратися це показати чітко, образно і дохідливо.

Отже, у трудовому вихованні учнів головна роль відводиться майстру виробничого навчання, його педагогічної майстерності, педагогічному такту, вмінню враховувати індивідуальні особливості своїх учнів тощо.

Дата добавления: 2015-07-15