Акредитив –це

1) продаж дебіторської заборгованості;

2) передплата 50 на 50;

3) вид розрахунків при яких банк, діє за дорученням платника і виступає гарантом;

4) немає правильної відповіді.

264. Який із перерахованих нижче методів заборонений в Україні:

1) ФІФО;

2) середня фактична собівартість;

3) зменшення залишку запасів;

4) ЛІФО.;

265. Кредитоспроможність підприємства – це:

1) наявність у фізичної або юридичної особи передумов та можливостей взяти кредит й виконувати в строк прийняті на себе зобов'язання, в тому числі сплату відсотків,за рахунок власних коштів (активів);

2) спроможність сплати відсотків за кредит;

3) наявність можливості отримати кредит;

4) передумови отримання кредиту фізичною або юридичною особою.

266. До валютних складових міжнародної валютно-фінансової системи (МВФС) належать:

1) валютний курс, національні та міжнародні механізми регулювання обмінного курсу, національні валюти, валютний паритет, міжнародні фінансові ринки;

2) національний паритет, національні валюти, валютний курс, центральні банки країн;

3) міжнародні фінансові ринки, механізм торгівлі кредитами, цінними паперами, міжнародні розрахунки;

4) національні валюти, валютний курс і паритет, умови взаємної конвертації й обігу національних валют, національні та міжнародні механізми регулювання міжнародного курсу.

267. Яка валюта характеризується стабільним валютним курсом:

1) тверда;

2) вільно конвертована;

3) фіксована;

4) резервна.

268. За якої системи валютних відносин діяв золотий паритет:

1) Ямайської;

2) Паризької;

3) Бреттон-Вудської;

4) Генуезької.

269. Валюта резервна - це:

1) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються з метою покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;

2) платіжний засіб інших країн, що законно або незаконно використовується на території певної країни;

3) валюта, яка має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах із реальними та фінансовими активами;

4) законний платіжний засіб на території країни, що її випускає.

270. Валюта національна - це:

1) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються з метою покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;

2) платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

3) валюта, що має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах із реальними та фінансовими активами;

4) законний платіжний засіб на території країни, що її випускає.

271. У чому полягає сутність міжнародної валютно-фінансової системи:

1) системі, що функціонує самостійно або обслуговує міжнародний рух товарів та факторів виробництва;

2) це міжнародний рух факторів виробництва, товарів та фінансових інструментів;

3) це закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, яка функціонує самостійно або обслуговує міжнародний рух товарів та факторів виробництва;

4) немає правильної відповіді.

272. Крос-курс – це:

1) співвідношення між двома валютами, визначене через їхній курс до третьої валюти;

2) різниця між курсами продавця і покупця;

3) курс, згідно з яким банк продає валюту;

4) усі відповіді правильні.

273. Використання іноземної валюти як засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу збереження називають:

1) доларизацією;

2) валютним заміщенням;

3) конвертованістю;

4) немає правильної відповіді.

274. Які з визначень поняття "міжнародна ліквідність" є правильним:

1) сукупність усіх платіжних інструментів;

2) склад валютного курсу та валютних паритетів;

3) складний економічний механізм, що забезпечує купівлю та продаж окремих валют;

4) готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки.

275. Як за класифікацією МВФС поділяються всі валюти залежно від ступеня гнучкості:

1) тверді, фіксовані, резервні;

2) тверді, обмежено гнучкі, гнучкі;

3) фіксовані, обмежено гнучкі, гнучкі;

4) конвертовані, неконвертовані, зовнішньо-, внутрішньо-конвертовані.

276. Дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають під час формування і використання відповідних коштів, – це операції:

1) фінансові;

2) економічні;

3) грошові;

4) кредитні.

277. Міжнародна фінансова політика держави має ґрунтуватися на:

1) аналітичних даних фахівців у цій галузі;

2) вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку країни;

3) наукових концепціях у галузі міжнародних фінансів;

4) наукових концепціях у цій галузі, аналіз попередньої практики та вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремої країни, так і всього світу.

278. Змінення курсу національної валюти у формі зменшення Ії курсу відносно іноземних валют – це:

1) ревальвація;

2) валютна інтервенція;

3) девальвація;

4) політика валютних обмежень.

279. Фінансова безпека – це:

1) багатопланове поняття, яке визначається конкретними показниками функціонування економічної системи держави за певний проміжок часу;

2) такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання;

3) стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

4) такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи;

280. Складовими фінансової безпеки держави є:

1) бюджетна та боргова безпека;

2) безпека фондового ринку та економічної системи;

3) безпека страхового ринку та торгівлі;

4) валютна та комерційна безпека;

281. До елементів фінансової безпеки держави належить:

1) Обслуговування боргу;

2) Безпека монетарної політики;

3)1 та 2;

4)немає вірної відповіді;

282. Фінансове правопорушення – це:

1)не виконання обов’язків, за яке законодавством передбачено юридичну відповідальність;

2)багатопланове поняття, яке визначається конкретними показниками функціонування економічної системи держави за певний проміжок часу;

3) порушення врегульованого фінансово-правовою нормою порядку мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів, за яке законодавством передбачено юридичну відповідальність;

4) протиправне, винне діяння, яке виражається в невиконанні або неналежному виконанні податкових зобов’язань, і за яке законодавством передбачено застосування фінансово-правової відповідальності;

283. Принципи фінансової безпеки держави:

1)принцип обґрунтованості дій та намірів;

2)принцип впевненості;

3)1 та 2;

4) принцип захисту грошової одиниці від зовнішніх коливань;

284. Відповідно до міжнародних стандартів і загальноприйнятих наукою показників оптимальний розмір боргів держави не повинен перевищувати:

1)50% ВВП;

2)30% ВВП;

3)60% ВВП;

4)70% ВВП.

285. Одним з найбільш важливих показників фінансової безпеки держави є:

1) рівень життя населення;

2) рівень оплати праці;

3) рівень правопорушень;

4) рівень інфляції;

286. Інфляція – це:

1) системне явище, яке пов’язане не лише з грошовим обігом, а з усією економічною системою, із загальним становищем в економіці, її місцем у світовому розподілі праці;

2) порушення установами банків та іншими кредитно-фінансовими установами встановленого порядку відкриття рахунків та порядку подання інформації про відкриті рахунки в банках;

3) багатопланове поняття, яке визначається конкретними показниками функціонування економічної системи держави за певний проміжок часу;

4) немає вірної відповіді;

287. Кредитна експансія – це:

1) протиправне, винне діяння, яке виражається в невиконанні або неналежному виконанні податкових зобов’язань, і за яке законодавством передбачено застосування фінансово-правової відповідальності;

2)багатопланове поняття, яке визначається конкретними показниками функціонування економічної системи держави за певний проміжок часу;

3)збільшення пропозиції позиченого капіталу шляхом зниження обов’язкових резервів та облікової ставки;

4) кредитування за рахунок бюджетних ресурсів тих сфер економіки, у розвитку яких зацікавлена держава; гарантування платоспроможності позичальників, у діяльності яких зацікавлена держава.

288. Джерелом податків у найбільш розвитих країнах виступає:

1) національний дохід;

2) матеріальні витрати;

3) постійні витрати;

4) змінні витрати.

289. Переважно витратним буде характер бюджетно-податкової політики у разі, коли уряд віддає перевагу:

1) економічному зростанню;

2) соціальному захисту та згладжуванню проблем економічної нерівності;

3) нагромадженню;

4) прямому регулюванню;

290. Відносна межа ефективності бюджетно-податкової політики, що пов’язана з її функцією економічного регулювання, є:

1) мотиваційною;

2) кон’юнктурною;

3) соціальною;

4) мінімально допустимою;

291. Відносна межа ефективності бюджетно-податкової політики, що пов’язана з її функцією вирівнювання доходів, є:

1) мотиваційною;

2) кон’юнктурною;

3) соціальною;

4) мінімально допустимою;

292. Передумовами підвищення розміру прямих податків у розвинутих країнах є:

1) політика уніфікації податкових систем;

2) зближення методів стягування податків;

3) підвищення життєвого рівня переважної більшості населення;

4) уповільнення розвитку малого та середнього бізнесу.

293. Зона вільної торгівлі - це:

1) Місце, де пропонуються до продажу товари широкого асортименту за цінами нижче ринкових;

2) Спеціальна зона, де здійснюються бартерні операції;

3) тип міжнародної інтеграції, де між країнами відміняються митні платежі, збори, податки;

4) торгівля цінними паперами.

294. Найвищою формою міжнародної економічної інтеграції є:

1) зона вільної торгівлі;

2) митний союз;

3) економічний і валютний союз;

4) спільний ринок.

295. Який етап міжнародної економічної інтеграції не пройшов на сьогоднішній день Європейський Союз:

1) економічний союз;

2) політичний союз;

3) митний союз;

4) зона вільної торгівлі.

296. Європейський Союз розпоряджається власними коштами:

1) пропорційно до бюджетів країн, що входять;

2) незалежно від розміру бюджетів країн-учасниць;

3) прямо пропорційно кількості населення;

4) Європейський Союз не може самостійно розпоряджатися власними коштами.

---

Дата добавления: 2015-07-18