Будова доменної печі.

ВСТУП

Доменне виробництво — найбільш трудомістка та енергоємна галузь чорної металургії, оскільки переробляє величезні маси сировини і палива. Достатньо сказати, що сучасні найбільші за об'ємом доменні печі виплавляють до 10 - 11 тисяч тонн чавуну на добу, для виробництва якого потрібно майже вдвічі більше залізорудної сировини і флюсу і біля 5-ти тисяч тонн палива. Світове виробництво чавуну в наш час[Коли?] становить приблизно 700 млн. тонн на рік. Доменний процес сьогодні залишається головним способом отримання заліза з залізної руди, хоча існують і інші способи.

З залізом, як матеріалом для виготовлення знарядь праці, людство знайоме давно - більше 3-х тисяч років. Проте "ерою заліза" або точніше "ерою сталі" можна назвати лише останні 150-200 років, коли залізо і особливо сталь найбільш широко почали використовуватися в нашому повсякденному житті. Підраховано, що за своє життя кожен житель індустріально розвинутого суспільства "споживає" в тому чи іншому вигляді близько 50 тонн чавуну і сталі. Але так було не завжди. Двісті років тому сталеві вироби були рідкісні і дорогі, оскільки були відсутні технології масового їх виробництва. "Ера сталі", яка стартувала в середині XIX століття, стала можлива завдяки винаходу англійськими металургами технології масового виробництва чавуну в ході доменного процесу, що докорінно змінила життя людства.

До́менне виробни́цтво — перша ланка технологічного циклу металургійного заводу, його мета — виплавка чавуну.

Доменне виробництво складається з таких основних процесів:

· підготовка і подача шихти,

· плавка

· видалення продуктів плавки.

Основними компонентами шихти для доменної плавки є залізні руди, що містять магнетит, гематит, лімоніт, сидерит; вторинні метали і відходи (металобрухт, мартенівські і зварювальні шлаки); розкиснювачі і флюси (марганцева руда, вапняк), паливо (кокс, природний газ).

Будова доменної печі.

Доменна піч (рис. 1) - є шахтною (вертикальною) піччю, яку викладають шамотною цеглою у стальному корпусі. Доменну піч ділять на: колошник, шахту, розпар, заплечики та горн. Через колошниковий затвор у доменну піч завантажують шихту. Шахта має форму зрізаного конуса, який розширюється донизу, що сприяє вільному опусканню шихти у міру плавлення. На рівні розпару і заплечиків утворюється губчасте залізо, яке потім навуглецьовується, плавиться і стікає у горн. Заплечики від розпару звужуються до горна, тому вони утримують тверду шихту в розпарі та шахті.

У горні на черені 7 збирається рідкий чавун, а над ним - шлак.

Шлак періодично випускають через льотку 5, а чавун - через льотку 1. Повітря для горіння палива подається в піч через пустотілі мідні або алюмінієві фурми 4, які розміщені кільцем у верхній частині горна. Фурми, горн, заплечики і розпар охолоджують проточною водою. Частина печі через колони 6 спирається на фундамент 8. На колошнику є завантажувальний апарат 3 та газовідвід 2. Для доставки шихти на колошник до печі прилягає похилий міст із скіповим підйомником. Два скіпи (вагонетки) рухаються паралельно (один - вгору, другий – вниз) і, коли один скіп розвантажується, другий

наповнюється шихтою. Є печі, де шихта подається транспортерами. Чавун і шлак випускають через окремі льотки (отвори) по спеціальних жолобах у ковші.

Доменний газ відводять, очищають і використовують для підігрівання різних агрегатів.

Повітря, яке подають у доменну піч, підігрівають до 1473 ⁰К у спеціальних повітронагрівниках. За рахунок цього різко підвищується продуктивність печей і зменшуються витрати палива.

Дата добавления: 2015-07-18