Голова Комітету С.П.Ткачук
Затверджено
Наказ Комітету по нагляду за
охороною праці України
17.02.99 N 27
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 квітня 1999 р.
за N 248/3541
Типове положення
про навчання з питань охорони праці
1. Загальні положення
1.1. Типове положення про навчання з питань охорони праці
(далі - Типове положення) спрямоване на реалізацію в Україні
системи безперервного навчання з питань охорони праці, яке
проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності, а також
з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти (далі - ЗО). 1.2. Типове положення встановлює порядок і види навчання, а
також форми перевірки знань з питань охорони праці працівників та
осіб, які проходять навчання в ЗО. 1.3. Вимоги даного нормативного акта є обов'язковими для
виконання усіма центральними і місцевими органами виконавчої
влади, асоціаціями, концернами, корпораціями, іншими об'єднаннями
підприємств, підприємствами, установами, організаціями (далі -
підприємства), незалежно від форм власності та видів діяльності. 1.4. На підприємствах на основі цього Типового положення, з
урахуванням специфіки виробництва та вимог державних міжгалузевих
і галузевих нормативних актів про охорону праці, розроблюються і
затверджуються наказами керівників відповідні положення
підприємств про навчання з питань охорони праці, формуються
плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань
охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники. 1.5. Особи, які суміщають професії, проходять навчання та
інструктажі з охорони праці як з їх основних професій, так і з
професій за сумісництвом. 1.6. Працівники підприємств при прийнятті на роботу і
періодично в процесі роботи, а вихованці, учні і студенти під час
навчально-виховного процесу повинні проходити навчання і перевірку
знань згідно з вимогами цього Типового положення. Допуск до роботи
(виконання навчальних практичних завдань) без навчання і перевірки
знань з питань охорони праці забороняється. 1.7. Навчання з питань охорони праці та відповідна перевірка
знань можуть проводитись як традиційними методами, так і з
використанням сучасних технічних засобів навчання: аудіовізуальних
засобів, комп'ютерних навчально-контролювальних систем (далі -
автоекзаменатори), комп'ютерних тренажерів тощо. 1.8. Перевірка знань працівників з питань охорони праці
проводиться за тими нормативними актами про охорону праці,
додержання яких входить до їх службових обов'язків.1.9. Формою перевірки знань з питань охорони праці
працівників є іспит, який проводиться за екзаменаційними білетами
у вигляді усного опитування або шляхом тестування на
автоекзаменаторі з наступним усним опитуванням. Результати
перевірки знань працівників з питань охорони праці оформлюються
протоколом (додаток 1). Особам, які при перевірці знань з питань охорони праці
виявили задовільні результати, видаються посвідчення (додаток 2).
Працівникам, які згідно з цим Типовим положенням проходять
навчання та перевірку знань з питань охорони праці безпосередньо
на своєму підприємстві, видача посвідчень про перевірку знань є
обов'язковою лише тим, хто виконує роботи підвищеної небезпеки. 1.10. При незадовільних результатах перевірки знань з питань
охорони праці працівник протягом одного місяця повинен пройти
повторне навчання та повторну перевірку знань. При незадовільних результатах і повторної перевірки знань
питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з
чинним законодавством. 1.11. Особам, які займаються індивідуальною трудовою
діяльністю, організаційно-консультативна допомога щодо навчання і
перевірки знань з питань охорони праці надається місцевими
органами Держнаглядохоронпраці та службою охорони праці місцевих
органів виконавчої влади. 1.12. Іноземці та особи без громадянства, які є власниками
підприємств або офіційно працюють на підприємствах України у
відповідності з чинним в Україні законодавством, проходять
навчання і перевірку знань з питань охорони праці як громадяни
України. 1.13. Відповідальність за організацію і здійснення навчання
та перевірки знань працівників з питань охорони праці згідно з
вимогами цього Типового положення покладається на керівника
підприємства, в структурних підрозділах (цеху, дільниці,
лабораторії, майстерні тощо) - на керівників цих підрозділів, а
контроль - на службу охорони праці.
18. яка ефективність функціональної структури суоп.планування заходив з охорони праци
Впровадження будь-якого заходу характеризується величиною його економічної ефективності, що визначається співвідношенням економічних результатів, отриманих від впровадження заходу в практику підприємства, з витратами на його здійснення.
Економічна ефективність визначається з метою:
– вибору оптимального варіанту поліпшення умов і безпеки праці (за сукупними результатами соціальної й економічної ефективності);
– виявлення впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підставі аналізу показників виробничо-господарської діяльності підприємства: розмір доходу; величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками, професійною і загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо;
– обґрунтування зростання продуктивності праці за рахунок поліпшення її умов;
– обґрунтування матеріального і морального стимулювання за розробку і впровадження заходів щодо охорони праці.
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються аваріями, нещасними випадками і професійними захворюваннями як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві зокрема.
Показник ефективності витрат підприємства Е Пна заходи щодо охорони праці – це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов і безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства на охорону праці.
Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає облік двох альтернативних класифікацій економії з поліпшення умов і охорони праці:
- за економічними показниками, обов’язковими для обліку – форми статистичної звітності;
- за показниками, що базуються на порівнянні зміни основних соціально-економічних результатів за певний період часу (зниження рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).
Класифікація витрат підприємства на охорону праці, що підлягають обов’язковому обліку і наводяться в звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ зазначених витрат на п’ять груп. Кожна з цих груп, у свою чергу, складається з декількох видів витрат.
Витрати, пов’язані з охороною праці, складаються з наступних:
Ø витрати, пов’язані з відшкодуванням потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань;
Ø пільги та компенсації за важку роботу та роботу в шкідливих умовах;
Ø витрати на профілактику травматизму та захворювань;
Ø витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків;
Ø штрафи та інші відшкодування.
Розглядаючи зазначені витрати за їхньою доцільністю, їх можна поділити на доцільні, частково доцільні і недоцільні витрати.
Доцільні витрати спрямовані на збереження здоров’я працівників, раціональне витрачання ними життєвих сил під час роботи та на відновлення працездатності. Вони не лише забезпечують поліпшення умов праці, а й сприяють зростанню її продуктивності.
Частково доцільними вважаються витрати на пільги та компенсації за несприятливі умови праці. Ці витрати зменшують негативний вплив шкідливих виробничих факторів на працюючих, в той же час їх можна уникнути шляхом приведення умов праці до нормативних.
Недоцільні витрати – це додаткові до страхових відшкодування потерпілим внаслідок травм і профзахворювань, витрати на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків, витрати на штрафні санкції та інші відшкодування. Вони обумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо. Частково доцільні і недоцільні витрати призводять до збитків підприємства та зниження ефективності виробництва.
Заходи з охорони праці оформляються розділом у колективному договорі та угоді з охорони праці з урахуванням пропозицій територіальної служби Роструда та інших федеральних органів нагляду, роботодавців, працівників, які перебувають з роботодавцями у трудових відносинах, та інших уповноважених працівниками представницьких органів на основі аналізу причин виробничого травматизму та професійних захворювань, за результатами експертизи технічного стану виробничого обладнання, а також з урахуванням робіт з обов'язкової сертифікації постійних робочих місць виробничих об'єктах на відповідність вимог охорони праці. Заходи з охорони праці передбачають: • модернізацію технологічного, підйомно-транспортного та іншого виробничого обладнання; • впровадження систем автоматичного і дистанційного керування і регулювання виробничим обладнанням, технологічним процесом, застосуванням промислових роботів в небезпечних і шкідливих виробництвах; • вдосконалення технологічних процесів з метою усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів; • впровадження систем автоматичного контролю і сигналізації рівнів небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях; • впровадження та вдосконалення технічних пристроїв, що забезпечують захист працівників від ураження електричним струмом; • установка запобіжних, захисних та сигнальних пристроїв з метою забезпечення безпечної експлуатації та аварійного захисту парових, водяних, газових, кислотних та інших виробничих комунікацій і споруд;
Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 472 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Якою э политика в галузи охорони праци.Значення мижнародного стандарту sas 1800/2007 | | | Предмет теории права и гос-ва. |