Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Відносні величини, їх види та способи обчислення

Читайте также:
  1. АБСОЛЮТНІ І ВІДНОСНІ ВЕЛИЧИНИ
  2. Бактеріологічна зброя і способи захисту
  3. Деякі способи вирівнювання рядів динаміки
  4. Документація та інвентаризація як елементи методу бухгалтерського обліку. Види документації. Способи перевірки документів.
  5. Множина та її елементи. [Числові множини. Множина комплексних чисел.] Способи задання множин.
  6. Нежелание измениться и приспособиться

Лекція №4. Абсолютні та відносні величини, їх застосування у податковій статистиці

Поняття абсолютних величин та їх види

Відносні величини, їх види та способи обчислення

 

1. У результаті статистичного спостереження, зведення й групування зібраного статистичного матеріалу одержують різнобічну інформацію про досліджувані яви­ща або процеси.

Підсумкові дані щодо досліджуваної сукупності загалом, її окремих груп і під­груп являють собою узагальнені показники. Вони можуть бути абсолютними і відносними.

Ці показники, з одного боку, невід'ємні від методу зведення й групування, а з іншого — їх узагальнене значення є початком наступної стадії статистичного до­слідження — статистичного аналізу, у якому абсолютні й відносні величини віді­грають визначальну роль.

Абсолютні величини — статистичні показники, що виражають розміри, обсяги отриманих податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів у властивих їм одини­цях виміру. Абсолютні статистичні розміри — числа іменовані, тобто завжди мож­на визначити одиниці виміру, визначену розмірність. Розрізняють два види абсолютних величин: індивідуальні й загальні (сумарні).

Індивідуальні абсолютні величини виражають розміри кількісних ознак окре­мих одиниць сукупності (розмір прибутку підприємства, розмір реалізованої про­дукції, доходи працівників), їх отримують безпосередньо у процесі статистичного спостереження за податковою діяльністю і реєструють у формулярах спостережен­ня. Вони служать базою для розрахунку загальних абсолютних величин і утворення групувань за кількісними ознаками.

Загальні (сумарні) абсолютні величини виражають розміри, обсяги тієї або ін­шої ознаки всіх одиниць даної сукупності або окремих груп (число одиниць усієї сукупності або окремих її частин). Вони належать до узагальнених статистичних показників.

Загальні сумарні абсолютні величини одержують у процесі зведення та групу­вання шляхом:

• підсумовування значень ознак окремих одиниць сукупності (загальна сума по­даткових платежів);

• підрахунку числа одиниць сукупності (кількість податкових платежів, зареєс­трованих несплачених податків);

• спеціальних розрахунків.

Для вираження абсолютних величин податкова статистика використовує такі одиниці виміру: натуральні, вартісні, трудові, одиниці часу та ін.

Натуральні одиниці виміру виражають розмір явища залежно від фізичних влас­тивостей. Вони бувають прості, комбіновані, умовно-натуральні (тонно-км, м, м2, кг, т, ц тощо).

Трудові одиниці виміру (людино-години, людино-дні) використовуються для визначення витрат праці на виконання певної роботи працівниками податкових органів.

Одиниці часу застосовують при визначенні терміну погашення податкової забо­ргованості, строків, у які повинна вкластися особа, що сплачує податки.

Вартісні (грошові) одиниці виміру є мірою загального обсягу продукції, що складається з різних вартостей (валовий внутрішній продукт, обсяг сплачених та несплачених податкових платежів тощо).

Своєрідною одиницею виміру є одиниці сукупності явищ, речей, предметів, ко­ли їх підраховують для визначення загальної кількості. Кожне явище, річ, випадок є одночасно і одиницею сукупності, і одиницею виміру.

Абсолютні величини мають велике наукове і практичне значення. За ними мож­на судити про повноту сплати податкових платежів всіма суб'єктами процесу опо­даткування, несприйнятливу тенденцію до їх зменшення та ін.

Будь-які статистичні операції (розрахунок відносних, середніх індексів, по­будова статистичних рядів) ґрунтуються на абсолютних величинах, і в цьому їх значущість. Тому абсолютні величини є базовими. Проте їхні аналітичні мож­ливості обмежені. За абсолютними величинами, наприклад, важко зробити ви­сновок про рівень непогашених податкових платежів в різних країнах, регіонах і практично неможливо відповісти на запитання, де громадяни більше ухиляють­ся від сплати податків, а де менше, тому що країни, регіони відрізняються чисе­льністю платників податків, територією тощо. Аналогічно важко відповісти на запитання, в якому з податкових органів особи несвоєчасніше сплачують подат­кові платежі.

Щоб дати відповіді на ці та інші запитання, необхідно зіставляти, порівнювати абсолютні розміри. У результаті такого порівняння отримують інший вид узагаль­нених показників — відносні величини.

 

2. Відносні величини — це статистичні показники, що виражають кількісні спів­відношення між явищами або процесами сплати податкових платежів, тобто уза­гальнюючі показники, які є результатом ділення однієї величини на іншу.

Величина, з якою проводиться порівняння, називається основою, базою порів­няння.

Відносні величини показують, у скільки разів порівнювана величина більша чи менша за базисну, або яку частку перша становить стосовно другої, а в деяких випадках — скільки одиниць певної величини припадає на одиницю базисної ве­личини.

Крім того, вони мають велике значення в аналізі взаємозалежних показників. Абсолютна величина не завжди дає правильну характеристику, оцінку явища. На­приклад, розмір отриманих податкових платежів по різних регіонах України. На підставі цих даних не можна зробити висновок про те, де податкові платежі спла­чують більш повно. Для того, щоб зробити такий висновок, необхідно розмір отри­маних податкових платежів порівняти з числом їх платників, тільки потім зіставити коефіцієнти платників податків. Відносні величини абстрагують розходження аб­солютних і дають змогу порівнювати такі явища, абсолютні величини яких безпо­середньо непорівнянні.

Відносні величини виражаються у коефіцієнтах, відсотках, промилях, продецимилях та в іменованих числах.

У податковій статистиці використовують такі види відносних величин: структу­ри, координації, динаміки, інтенсивності, порівняння, виконання плану (договірних зобов'язань), планового завдання.

Розглянемо докладно кожен вид відносних величин.

1. Відносна величина структури характеризує склад сукупності. Обчислюється діленням кожної частини сукупності на всю сукупність і виражається у відсотках або коефіцієнтах.

Наприклад, є дані про надходження до Державного бюджету податкових плате­жів (табл. 1). На основі наведених даних розрахуємо показники структури.

Таблиця 1


Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 392 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Механизм расчета внешнеторговых цен фирмы «СЭЛМА».| Порядок исполнения договора

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)