Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Гер переможений

Полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем. Спочатку вони тільки боялися, брутальна лайка зависала на вустах, коли охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував: «Шнель, бидлота, шнель!» Вони не любили цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити, але тільки-но звівся фундамент, як щось трапилося з кожною цеглиною: цеглини лагідно лягали в руки, не обривали м’язи і не дряпали шкіру, немовби розмовляли з полонени­ми про те, що цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпциґа.

Коли протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її ка­мінням і посіяв нагідки. Де він узяв те насіння, невідомо, але ми, діти, добре пам’ятаємо, як він клав між грудочками зернини, як потім притоптував їх і, по­вернувшись до нас, усміхався: «Гут... кіндер... гут». А коли німців повели в ба­рак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці. Уранці, коли їх вивели на роботу, ми ще спали, але навіть крізь сон я чула, як скреготіли в розчині лопати, як сту­кали дужками відра, як надсадно бухикав Фрідріх і гиркав охоронець.

Місто давно не сердилося на німців, вдови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин та дітей, часом приносили щось із одягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау».

У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і бі­лих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу, чи забувши, що ми вже бачили, а чи хотів похизуватися, які в нього чепурні діти. І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку, його маленьку державку в нашому злиденному місті. Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний, що ми не могли його не дражнити. Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок.

Під осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і харкав кров’ю. Охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною.

Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху, так що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.

Одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до людей, по-нуривши голову.

— Бидлота, тобі що — немає нужника? — гиркнув охоронець і тут же осікся: від шиї до коробки сіріла мотузка.

Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не насипавши горба.

Осінь видалася теплою, у кінці листопада ми перейшли в новий дім. Якось посеред грудня я сиділа на вікні і раптом побачила квітку. Пролі­тав перший сніжок, а вона цвіла собі під вікном. Була велика і кошлата, не квітка, а півсоняха. Я одяглася, вискочила на подвір’я, простягла руку, шоб зірвати, і відсіпнула. Поруч із нагідкою стояв зроблений із паличок і зв’язаний нами хрест...

Минуло півстоліття. За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла і не всохла підлога. Якось син вирішив повісити на стіні полич­ку. Стіна не піддавалася дрилю, а потім дриль шурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. У рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. Дриль пошкодив їм черевич­ки, але дівчатка дивилися на нас, мов живі, і запитували:



— Ви не знаєте, де наш тато?..

(Л. Пономаренко).

1. Стиль тексту —

А науковий; Г розмовний;

Б художній; Ґ публіцистичний.

В офіційно-діловий;

2. Іншомовні слова гер, шнель, фрау використано в тексті для

А відтворення мовлення героя твору;

Б створення почуття відрази до ворога;

В створення комічного ефекту;

Г протиставлення німців українцям;

Ґ романтизації зображуваної дійсності.

3. Дієслово любили в реченні Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він са-джав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньокужито двічі з метою

А посилення уваги до почуттів дітей;

Б протиставлення дитячої любові й жорстокості;

В вияву співчуття до полоненого німця;

Г висловлення авторського ставлення до Фрідріха;

Ґ яскравішого зображення життя дітей.

4. Судячи з тексту, автор

А ненавидить полонених, бо вони є загарбниками;

Б засуджує жорстокість переможців до німецьких солдатів;

В обстоює прощення й повагу до людської гідності;

Загрузка...

Г прагне встановити причини страшної війни;

Ґ доводить, що на війні не чинні закони милосердя.

Завдання 2. Відредагуйте й запишіть речення.

1. Поступаючі в університет мають здати наступні документи.
2. Потрібно більш серйозніше відноситися до свого здоров’я.

3. Я почув різку біль в області серця.

4. Світлана, по всім питанням ти дала вірну відповідь.

 

Завдання 3. Напишіть твір-роздум у публіцистичному стилі на тему: «Що важливіше: як жити чи для чого жити?»Орієнтовний обсяг роботи 11,5 сторінки.

 

ВАРІАНТ № 3

Завдання 1. Прочитайте текст і виконайте завдання 1—5 до нього.

У великих містах часто складаються несприятливі для життя людей обставини. Напри-клад, одним з агресивних забруднювачів міського редовища є шум.

Надмірний шум впливає на органи слуху. Під впливом гучних звуків барабанна перетин-ка постійно розтягується, при цьому зменшується її еластичність. Отже, потрібні дедалі гучніші звуки, щоб вона почала коливатися. Розвивається приглухуватість. За статистикою, на цей не-дуг сьогодні страждає 10-15 % населення. У 20 % юнаків і дівчат, котрі постійно слухають гуч-ну музику, слух виявився погіршеним, як у 85-літніх людей. Не менш небезпечним для органа слуху є й використання навушників.

Шум відволікає нас, впливає на нервову систему. Під впливом шуму змінюється частота пульсу, частота й глибина дихання. У шумному приміщенні до організму людини швидше по-трапляють газоподібні шкідливі домішки, що є в повітрі. Тривала дія шуму призводить до швидкої втоми, погіршення пам’яті, зменшення уваги, втрати працездатності, підвищеної дра-тівливості. Від шуму погіршується сон, після сну люди відчувають утому, головний біль. Усе це дозволило вченим стверджувати, що шум повільно нас убиває (За Дж. Тревелом).

1. Найкращий заголовок для цього тексту —

А Хворе покоління;

Б Наше нервове життя;
В Повільний убивця;
Г Навушники — причина захворювань;
Д Зупиніть музику!

2. У тексті НЕМАЄ мікротеми

А Шум — забруднювач середовища.

Б Деформації внутрішнього вуха.

В Приглухуватість та її причини.

Г Мобільні телефони та наш слух.

Д Утомлюваність від шуму.

3. Засобом зв’язку першого та другого речень тексту є
А вставне слово; Г метафора;

Б займенник; Д контекстуальний синонім.
В прислівник;

4. Використані в тексті слова барабанна перетинка, приглухуватість, нервова система

є

А діалектизмами; Г образними висловами;
Б термінами; Д розмовними висловами.

В авторськими неологізмами;
5. Стиль тексту —

А науковий; Г розмовний;

Б художній; Ґ публіцистичний.

В офіційно-діловий;

 

Завдання 2. Відредагуйте й запишіть речення.

1. Свято розпочнемо без п’ятнадцяти сім.

2. Спеціяльно для нашого каналу у вечірньому ефірі дасть інтерв’ю еспанська мово знав-чиня.
3. Працюю над цією задачою більше години.

4. Командуючий армії не приймав участі в параді.

Завдання 3. Напишіть твір-роздум у публіцистичному стилі на тему: «Чи можна обійтися без духовних потреб, без спілкування між людьми?»Орієнтовний обсяг роботи 11,5 сторінки.

ВАРІАНТ № 4

Завдання 1. Прочитайте текст і виконайте завдання 1—5 до нього.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 137 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Завдання | Виконання | Гордість Іспанії | Поетка українського відродження | Цінності | Наш гість жаданий — Дон Кіхот | Більший за самого себе |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тисяча уроків українського Герцога| Феномен Стуса

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.085 сек.)