Платежі у зарубіжних країнах

Фінанси муніципальних підприємств є інститутом і складовою частиною місцевих фінансових систем зарубіжних країн. У багатьох країнах фінансові ресурси муніципальних підприємств за своїми обсягами прирівнюються до ресурсів місцевих бюджетів, а в деяких з них навіть перевищують бюджетні кошти. Муніципальними підприємствами в зарубіжних країнах вважаються підприємства, які повністю належать органам місцевого самоврядування, і господарські товариства, якщо частка в капіталі органів місцевого самоврядування перевищує 50 %.

У США муніципальні послуги в основному забезпечуються приватними фірмами і компаніями. В Австрії муніципальні підприємства, котрі повністю перебувають у власності общин, функціонують у системі громадського транспорту, постачання води й електроенергії, каналізації та прибирання сміття, освоєння території та в інших галузях. У Данії, крім названих галузей, комунальні підприємства займаються продажем деревини з муніципальних лісів.

Основними формами комунальних підприємств у зарубіжних країнах є:

• товариства з обмеженою відповідальністю;

• акціонерні товариства;

• асоціації;

• фонди.

Фонди, у свого чергу, поділяються на два види. Одні зних безпосередньо засновані муніципалітетами, інші є дочірніми підприємствами, заснованими комунальними фірмами і компаніями.

Є дві основні форми організації фінансів комунальних підприємств:

- перша група підприємств веде власні фінансові баланси, має відокремлені від місцевого бюджету рахунки;

- друга група підприємств не веде самостійних балансів, її рахунки об’єднано з рахунками місцевих бюджетів. Фінансове господарство таких підприємств виділене в так звані приєднані бюджети.

У сучасних умовах для більшості зарубіжних країн характерні такі риси муніципальних фінансів:

• відміна останнім часом усіх протекціоністських заходів щодо діяльності муніципальних підприємств, їхні фінанси формуються на загальних умовах, визначених для всіх бізнесових структур;
• значним джерелом доходів у розвинутих зарубіжних країнах є муніципальні платежі за послуги, що надаються місцевими органами влади;
• місцеві органи влади цих країн, як правило, самостійно встановлюють ціни й тарифи на послуги, котрі вони надають членам територіальних колективів;
• у кожній країні сформувалися власні підходи до плати за послуги, що надаються місцевою владою. У багатьох країнах плата за ці послуги не покриває видатків на їх здійснення.

Контрольні питання

1. Порівняйте визначення комунальної та муніципальної власності.

2. Визначте поняття суб’єктів господарювання комунального сектору економіки.

3. Що є об’єктами права комунальної власності?

4. У чому полягають особливості функціонування фінансів комунальних підприємств в Україні?

5. Проаналізуйте зарубіжний досвід розвитку комунального кредиту.

6. Обґрунтуйте основні напрями реформування інституту комунальної власності в нашій державі.

7. Які форми комунальних підприємств існують у зарубіжних країнах? Порівняйте з нашими формами.

8. Які послуги надаються на місцевому рівні?

9. Які заходи передбачені механізмом реалізації реформи житлово-комунального господарства в Україні?

10. Охарактеризуйте стан житлово-комунального господарства у місті Києві. Які проблемні аспекти найчастіше виникають у цій сфері?

11. Назвіть напрями реформування житлово-комунального господарства в Україні.

---

Дата добавления: 2015-07-12