Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Забезпечення безперебійної й надійної роботи контактної мережі в складних метеорологічних умовах

Читайте также:
  1. А) для спеціалістів зв’язку та радіотехнічного забезпечення польотів
  2. Автоматизовані робочі місця як засіб автоматизації роботи маркетологів
  3. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РЕСУРСНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ
  4. Арматури контактної мережі
  5. б) для спеціалістів аеродромно-технічного забезпечення польотів
  6. Бальна оцінка стану контактної мережі
  7. Бальна оцінка стану контактної мережі

 

 

Контактна мережа, що працює на відкритому повітрі, піддається впливу вітру, ожеледі, грозових перенапруг і т.п. При впливі вітру на контактну мережу відбувається відхилення контактного проведення від нормального положення, що може привести до сходу його з полоза струмоприймача й, отже, до зриву струн, поломці струмоприймача, а іноді й до обриву контактного проведення. Крім того, при вітрі значно підвищується натискання струмоприймача на контактне проведення. Частіше ці випадки відбуваються в місцях, не захищених від впливу вітру: на високих насипах, у степових районах, при перетинаннях рік й ярів. Впливу вітру на контактну мережу розглянуті в главі 4. Для усталеної роботи контактної мережі в цих умовах на основі метеорологічних спостережень із урахуванням рельєфу й особливостей місцевості розробляють спеціальні технічний^-технічні-технічні-організаційно-технічні заходи. При цьому враховують досвід експлуатації попереднього років на даній й іншій дистанціях електропостачання.

Щоб контактна мережа забезпечувала безперебійність руху поїздів в умовах вітрових впливів, необхідно виявляти вітрові ділянки, дотримувати необхідних натягів проводів, проектні відстані від контактного проведення до розташованих над ним пристроїв, розміри зиґзаґів в опор і виносів проводів у прольоті, а також виконувати міри підвищення вітростійкості контактної мережі.

Найнебезпечнішим для контактної мережі є утворення ожеледі на її проводах і пристроях. Ожеледь відкладається одночасно на великому протязі, що ускладнює його ліквідацію. Для боротьби із цим явищем застосовують профілактичний підігрів, електричну плавку, механічні й хімічні засоби. При профілактичному підігріві для запобігання утворення ожеледі необхідна щільність струму 2,5—3,5 А/мм2, а для оплавлення вже, що утворився ожеледі, — 6,5—8 А/мм2.

На лініях змінного струму застосовують електричні схеми для плавки ожеледі без припинення руху поїздів. Для цього на одній з підстанцій живильні лінії включають на контактну мережу кожного шляху (на двоколійних ділянках) від різних фаз А і В, на сусідній підстанції з'єднують контактну мережу обох шляхів між собою. У результаті від однієї фази до іншої проходить струм незалежно від руху електропоїздів. Електропостачання ЕРС здійснюється, як і звичайно, з використанням фази С. Для плавки по одному шляху збирають схему через підстанцію із включенням зустрічно різних фаз (Рисунок 13.15, а).

На лініях постійного струму для плавки ожеледі використають схему, при якій струм проходить від плюсової шини до мінусового (13.15, б). Недолік цієї схеми в тім, що вона вимагає припинення руху поїздів.

Більше прогресивної є схема профілактичного підігріву контактної мережі постійного струму без припинення руху поїздів з використанням прогрівочного агрегату (Рисунок 13.16). Для цього плюсовий висновок прогрівочного агрегату підключають до підвіски I шляхи, а мінусовий - до підвіски II шляхи. Для електропостачання ЕРС використають робочий агрегат, що підключає тільки до підвіски одного шляху. Струм прогріву складається з робітника й прогрівочного струмів.

Механічне видалення ожеледі з контактних проводів здійснюють декількома способами. Найбільш ефективної є ожеледоочищуюча установка МІГ-1, установлена на

Рисунок 13.15. Схема плавки ожеледі на ділянках змінного (а) і постійного (б) струму

 

ізольованій вишці автомотриси або дрезини. Вона складається з барабана, змонтованого на похилій рамі, і приводиться в роботу бензоелектричним агрегатом АБ-4Т/230. На барабані закріплені круглі сталеві прутки, які при обертанні барабана вдаряють по робочій частині контактного проведення й оббивають ожеледь. У межах робочої висоти забезпечується натискання 100-150 Н.

Ожеледь очищують при швидкості руху 20-60 км/год залежно від його товщини й щільності. Раму розташовують похило убік, протилежну руху, щоб запобігти неприпустиме пігарення проведення.

У районах з особливо інтенсивною ожеледдю товщиною більше 15 мм застосовують двухбарабанную установку МІГ-2, у якій сполучення двох барабанів на одній рамі підвищує ефективність очищення.

Установки МІГ-6, МІГ-7 (Рисунок 13.17) мають двохбарабанну конструкцію, вони виконані на телескопічному підйомнику з ізолюючим валом і монтуються на автомотрисі або на причіпній платформі. У транспортному положенні барабани перебувають

Рисунок 13.16. Схема профілактичного підігріву контактної мережі постійного струму без припинення руху поїздів: 1 і 2 робітник і прогрівочний агрегати; 3 — пост секціонування

Рисунок 13.17. Пристрій для очищення ожеледі з контактного проведення (МІГ-7): 1 — пульт керування; 2 — голівка пристрою МІГ-7; 3 — вставки ізоляційні; 4 — електродвигун обертання; 5 — рама рухлива; 6 —мотор-редуктор; 7 — залізнична платформа; 8 — автомотриса АДМ

 

на висоті 4,66 м від рівня головки рейки, а при роботі в межах робочої висоти контактного на висоті 5,55-6,8 м, забезпечуючи натискання в межах 70-200 II.

Ожеледь невеликої товщини (2-3 мм) можна очищують струмоприймачами з вібраційною установкою при русі зі швидкістю до 40 км/год. Цей пристрій монтують замість полоза на передньому по ходу струмоприймачі електровоза. Вібраційний полоз складається із двох куточків, вигнутих за формою нормального полоза. Під дією стисненого повітря куточки вібрують і збивають ожеледь із робочої поверхні контактного проведення. Останнім часом застосовують пневмовібратори.

У якості протиожеледна змащення для струмоприймачів ЕРС і роз'єднувачів контактної мережі використають змащення ЦНІІ-КЗ. Роз'єднувачі покривають цим змащенням перед настанням кожного ожеледного сезону, тобто 2 рази в рік: наприкінці осіни й перед кінцем зими. Строк роботи цього змащення залежно від супутніх метеорологічних умов становить 30-45 доби.

Досвід експлуатації електрифікованих ділянок, розташованих у ожеледних районах, показує доцільність спільного застосування електричних і механічних способів боротьби з ожеледдю. Завдяки спільному використанню плавки ожеледі й установок по механічному очищенню скорочується час, необхідне для його видалення. На початку плавки піднімають температуру контактного проведення вище 0 °С и розплавляють прилягаючі до проведення шари ожеледі, після чого гололедные утворення гублять зчеплення з контактним проведенням і легко віддаляються віброустановками й полозами струмоприймачів ЕРС.

Гарний ефект досягається також при спільному застосуванні хімічних і механічних засобів боротьби з ожеледдю. Поверхнева плівка протиожеледного змащення значно знижує силу зчеплення ожеледі із проведенням, що полегшує умови очищення.

Для запобігання ожеледі ефективні також лісопосадки уздовж залізничного полотна, які не тільки знижують силу впливу вітру на ланцюгову підвіску, але й зменшують відкладення.

Для відновлення контактної мережі, повітряних і кабельних ліній використаються аварійно-відбудовні засоби.

У районах контактної мережі й у районах електропостачання використаються автомотриси або дрезини з піднімальними робочими площадками, чотиривісні платформи, автолетючки й ізолюючі знімні вишки. При цьому місця зберігання ізолюючих знімних вишок визначаються керівництвом дистанції електропостачання. Перелік місць зберігання повинен перебувати в районі контактної мережі й в енергодиспетчера дистанції електропостачання.

В одному з районів контактної мережі дистанції електропостачання повинні бути: котлованокопач або бурильна установка, автомотриса із краном і піднімальною ізолюючою робочою площадкою, чотиривісна платформа й на дистанції електропостачання - автокран.

Для проведення відбудовних робіт повинні використатися автомотриси, дрезини, автомашини, крани й інші технічні засоби дистанції електропостачання, а за рішенням керівництва відділення залізниці або керування залізниці залучаються технічні засоби й робоча сила відбудовних поїздів, будівельних й електромонтажних (енергомонтажних) поїздів.

Відбудовні автомотриси, дрезини повинні бути обладнані радіостанціями поїзного радіозв'язку з урахуванням діапазону частот, прийнятих на ділянці залізниці; системою безпеки для спеціального самохідного рухливого складу* (ССПС) II категорії КЛУБ-П й останнім часом - КЛУБ-УП; а також портативними радіостанціями, який на час проведення відбудовних робіт оснащуються сигналісти й керівник відбудовних робіт. При необхідності, за вказівкою керівництва дистанції електропостачання, автомотриси оснащуються переносними телефонними апаратами в комплекті з котушкою польового кабелю, а також комплектом ключів від телефонів перегінного зв'язку. Автолетючки обладнаються радіостанціями.

Райони контактної мережі повинні бути оснащені стаціонарними радіостанціями для радіозв'язку з енергодиспетчером.

Місце знаходження аварійно-відбудовних засобів установлюється начальником дистанції електропостачання.

Не допускається виїзд із місця постійної стоянки аварійно-відбудовних засобів дистанції електропостачання без дозволу енергодиспетчера.

*Спеціальний самохідний рухомий склад - мотовози, дрезини, спеціальні автомотриси для перевезення необхідних для провадження робіт матеріалів або доставки працівників підприємств ВАТ «РЖД» до місця роботи, залізничні машини, що мають автономний двигун з тяговим приводом у транспортному режимі.

За справний стан аварійно-відбудовних засобів, використання їх по призначенню, за наявність палива для автомотрис, дрезин й автолетючок, збір бригади й готовність до виїзду аварійно-відбудовних засобів району контактної мережі відповідає начальник району контактної мережі.

Не допускається постановка залізничного рухливого складу на шляху постійної стоянки аварійно-відбудовних засобів районів контактної мережі, а також перекриття вартим залізничним рухливим складом маршруту їхнього виїзду.

Для ведення відбудовних робіт на контактній мережі, повітряних і кабельних лініях у районах контактної мережі й на аварійно-відбудовних засобах дистанцій електропостачання, а також, при необхідності, на відбудовних поїздах залізниць створюється аварійно-відбудовний запас матеріальних цінностей (основних матеріалів й устаткування), захисні засоби, монтажні пристосування й комплект інструмента.

Перелік і норми аварійно-відбудовного запасу матеріальних цінностей (основних матеріалів й устаткування), законсервованого для застосування при відбудовних роботах на контактній мережі, високовольтних лініях електропостачання пристроїв СЦБ, повинні враховувати конструктивні особливості контактної мережі, повітряних і кабельних ліній. Конкретні норми аварійно-відбудовного запасу із вказівкою типу й кількості для кожного району контактної мережі затверджуються керівництвом дистанції електропостачання.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 257 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Роботи під напругою | Комбіновані роботи без зняття напруги з контактної підвіски | Умови праці і контроль за забезпеченням безпеки тих, що працюють | Організація праці працівників району контактної мережі | Організація експлуатації контактної мережі | Оперативне керування пристроями контактної мережі | І ремонту контактної мережі | Бальна оцінка стану контактної мережі | Обслуговування контактної мережі | Технічне обслуговування опор контактної мережі і їхніх заземлень |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Капітальний ремонт і відновлення контактної мережі| Відновлення контактної мережі

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)