Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Відстань між проводами на сполученнях анкерних ділянок

Читайте также:
  1. Відстані між проводами і рівнем головки рейки, поверхні землі
  2. Довжина анкерних ділянок контактних підвісок на кривих ділянках шляху
  3. Допустимі відстані між проводами контактної мережі і струмоприймачем в штучному споруді
  4. Измерение со­противления шлейфа, сопротивления изоляции между проводами и между проводом и землей.
  5. Поняття і види машинограм. Коди і машинограми різних ділянок торговельного ме­неджменту.
  6. Прибавки до основних конструктивних ділянок виробу

 

Вигляд і місце відстані Відстань, мм, на сполученні
що не ізолює   що ізолює
Горизонтальне між внутрішніми сторонами робочих контактних проводів в перехідному прольоті при швидкості руху поїздів, км/ч: до 160 від 161 до 200 Вертикальне від робочого контактного дроту до: неробочого контактного дроту перехіднихопор неробочого контактного дроту на початку зони проходу струмоприймача нижній поверхні врізного фарфоровогоізолятора: при двох контактних проводах при одному контактному дроті нижній поверхні гладкостержневого полімерного ізолятора нижній поверхні гладкостержневогоізолюючого елементу, що допускає взаємодія із струмоприймачем   100 ±30 100 ±20   200 ±20 300 + 20   550* ±50 550 ±40     300 + 20     250 + 20 300 + 20 300 + 20   200 + 20

 

* По вітрових відхиленнях на ділянках, що діють, а також на нормально замкнутих ізолюючих сполученнях допускається при постійному струмі 400 мм і при змінному 500.

Ізолюючі сполучення (повітряні проміжки) на прямих і кривих ділянках шляху радіусом більше 2000 м виконують трьох чи чотирьохпролітними, на кривих ділянках шляху радіусом 2000 м і менш і в обмежених місцях — трьохпролітними.

Не рекомендується мати в своєму розпорядженні сполучення і шляхи, що особливо ізолюють на кривих ділянках, радіусу менше 1200 м. Недопускається суміщати на ізолюючих сполученнях компенсовані і напівкомпенсовані підвіски.

Для підтримки необхідного натягнення компенсованих проводів контактних підвісок в їх анкеровках влаштовують

Рисунок 3.31. Трьохблокові компенсатори: 1 — контактний дріт; 2 — несущий трос; 3 — блок компенсатора; 4 — трос компенсатора; 5 — штанга для вантажів; 6 — вантажі; 7 — трос обмежувача розгойдування вантажів; А і В — відстані між роликами

пристрої, що автоматично діють, — компенсатори. Використовують блокові, блоковий поліспастні, важелі і побудовані на принципі в рота вантажні компенсатори, а також пружинні і газогідравлічні. Найбільшого поширення набули вантажні двух- і трьохблокові (Рисунок 3.31) і останнім часом — блоково-поліспастні компенсатори (Рисунок 3.32), де застосований сталевий канат діаметром 9,5 -11,0 мм.

Для анкеровки одного або двох контактних проводів, а також контактного дроту разом з тросом, що несе, використовують трьохблокові компенсатори з коефіцієнтом передачі 4:1, тобто вага вантажів компенсатора в 4 рази менше натягнення компенсованого дроту.Наприклад

Рисунок 3.32. Схема блочно-полиспатного компенсатора: З — відстань між роликами

 

для створення натягнення 10 кН у контактного дроту МФ-100 на штангу трьохблокового компенсатора необхідно покласти вантаж 250 кг (десять вантажів по 25 кг). Для анкеровки одного контактного дроту застосовують також двохблокові компенсатори з коефіцієнтом передачі 2:1. У блоково-поліспастному компенсаторі коефіцієнт передачі 3:1.

Зменшуючи вагу вантажів в 4 або в 2 рази в порівнянні з натягненням дроту, блоковий компенсатор в стільки ж раз збільшує переміщення вантажів в порівнянні з подовжнім переміщенням дроту у анкеровки при зміні температури повітря.

Контактний дріт і трос компенсованої ланцюгової підвіски, що несе, анкерують роздільно, кожен на свій компенсатор.

У трьохблоковому і двохблоковому компенсаторах відстань між нерухомим роликом і першим від опори рухомому ролику виконують в межах від 3 м при максимальній температурі нагріву проводів до 6,5 м при мінімальній температурі (розмір А, табл. 3.2). У трьохблоковому компенсаторі відстань між рухомими роликами повинна бути не менше 1,5 м при мінімальній температурі і не більше 3,5 при максимальній температурі нагріву проводів (розмір В, табл. 3.2).

У блоково-поліспастному компенсаторі відстань (С) між другим від опори нерухомим і рухомим роликами виконують не менше 1,5—2 м при максимальній температурі нагріву проводів і не більше 3—3,5 м при мінімальній.

Вантажні компенсатори з різною системою блоків, змонтованих у вигляді поліспасту, мають коефіцієнт передачі до 5:1; компенсатори барабанного типу — 3:1 або 4:1.

 

 

Таблиця 3.2


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 170 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Основні дані біметалічних сталевомідних проводів | Основні дані алюмінієвих проводів | З'єднання проводів | Ізолятори | Рівень ізоляції контактної мережі постійного і змінного струму | Ізолятори і ізолюючі вставки з полімерних матеріалів | Основні вимоги до арматури контактної мережі | Деталі і струни для кріплення проводів контактної мережі | Електричні з'єднувачі | Опорні вузли контактних підвісок |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Анкерні ділянки контактних підвісок і їх сполучення| Повітряні стрілки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)