Географічне положення та розміри

Характеристика Світового океану

Характеристика Світового океану

Світовий океан — неперервна водна оболонка Землі, що оточує материки й острови.
Загальна площа Світового океану становить 361 млн км², або майже 71 % земної поверхні. У ньому зосереджено понад 1370 млн км³ води, тобто 96,5 % об’є­му гідросфери.
На Землі виділяють чотири океани (рис. 16):
• Тихий — складає майже половину площі Світового океану й понад половини його об’єму;
• Атлантичний — складає приблизно 1/4 Світового океану за площею та об’ємом;
• Індійський — складає близько 1/5 Сві­то­вого океану за площею та об’ємом;
• Північний Льодовитий — складає лише 1/25 Світового океану за площею і 1/75 за об’ємом.
Деякі дослідники виділяють п’ятий — Південний океан, що омиває береги Ан­тарк­тиди.
У Світовому океані виділяють його складові частини — океани, моря, затоки, протоки. У деяких випадках назва «за­тока» історично закріпилася за водоймами, які за їх гідрологічним режимом правильніше було б називати морями (Мек­си­канська, Гудзонова, Перська затоки).

Рис. 16. Карта океанів
Світовий океан має величезні мінеральні, енергетичні та біологічні ресурси.
Мінеральні ресурси океану представлені розчиненими в морській воді речовинами, а також розташованими на дні й під ним корисними копалинами. Зараз на шельфі добувають нафту, газ, вугілля, бурштин, залізну руду, золото, рідкоземельні метали. Із морської води отримують бром, магній тощо.
Енергетичні ресурси океану — це енергія припливів і відпливів, хвиль, морських течій. У багатьох країнах працюють припливні електростанції — ПЕС. Більш пов­не використання енергії морів і океанів — завдання майбутнього.
Біологічні ресурси океану — це живі організми, що їх людина використовує або може використовувати для власних потреб.
Живі організми Світового океану поділяються на три основні групи:
• планктон — організми поверхневого шару, які переносяться течіями в товщі води (мікроскопічні водорості, медузи, дрібні ракоподібні та ін.);
• нектон — організми, що живуть у товщі води й активно пересуваються (риби, кальмари, восьминоги, дельфіни, кити);
• бентос — організми, що живуть на дні океану (водорості, коралові поліпи, губки, морські зірки, краби).

Тихий океан. Океанія

Географічне положення та розміри

Це найбільший з океанів нашої планети (табл. 3).
Таблиця 3
Тихий океан

Характеристика	Показники
Площа	178,7 млн км2
Середня глибина	3960 м
Максимальна глибина	11 022 м (Ма­рі­анська западина)
Об’єм води	710 млн км3

Деякі вчені вважають, що першим з європейців Тихий океан побачив у 1513 р. португалець Васко Бальбоа. Назву «Тихий» дав Фернан Маґеллан, який перетнув його в низьких широтах, жодного разу не потрапивши у шторм. Але ця назва не відповідає істинному характеру океану. Значний внесок зробили у дослідження Тихого океану Френсіс Дрейк, Чарлз Дарвін, Вітус Беринґ, Джеймс Кук та ін. Велику роль у вивченні океану відіграла наукова експедиція на британському судні «Челленджер» (1872—1876 рр.).
Ширина Тихого океану від Па­нам­с­ь­кого перешийка до східного узбережжя острова Мінданао складає 17 200 км, а довжина з півночі на південь, від Бе­ринґової про­токи до Антарк­тиди — 15 450 км. Він простягається від західних берегів Північної і Південної Аме­ри­ки до східного узбережжя Азії і Авст­ралії. На півночі Тихий океан з’єдну­ється Берин­ґовою протокою з Північним Льодо­витим. На півдні він доходить до берегів Антарк­тиди. На сході його межа з Ат­лантичним океаном проводиться за 67° зх. д. — мери­діаном мису Горн; на заході межа південної частини Тихого океану з Індій­ським океаном проводиться між Тас­ма­нією та Антарктидою за 147° сх. д.

Дата добавления: 2015-12-08