Читайте также:
|
1. Дана тема має на меті ознайомити студентів із досягненнями української культури на сучасному етапі, а також зупинитися на проблемах та перспективах її розвитку.
Приступаючи до розгляду вищезазначеної теми, слід, насамперед, відмітити, що кінець XX ст. позначився великими перемінами для України. 24 серпня 1991 р. Республіканський парламент одностайно прийняв Акт проголошення незалежності України. Таким чином у світовому співтоваристві з'явилась нова самостійна держава.
Важливо відзначити, що незалежність відкрила Україні як великій європейській державі можливість для встановлення прямих взаємовигідних відносин у всіх сферах суспільного життя з іншими державами світу. Отже, у XXI ст. Україна ввійшла як суверенна держава і першочерговим завданням її на сьогоднішньому етапі є відродження національної самобутності, об'єднання суспільства навколо загальнонаціональної ідеї, консолідація її як націй.
Десятиріччя незалежності України підтвердило, що, незважаючи на економічні та політичні труднощі, кардинальні зміни в суспільстві все ж відчутні, і це відкриває нові значні можливості для подальшого його розвитку. Незалежна Українська держава стала запорукою вільного розвитку літератури: прози, поезій, драматургії, хоча в цій галузі, як і в багатьох інших ще залишається багато невирішених проблем. Зверніть увагу на те, що українська національна культура, як і жодна світова, не може існувати як замкнена, самодостатня - без творчого спілкування з іншими культурами. Сьогодні її здобутки стають надбанням усього світу, оцінюються як національний внесок у міжнародний культурний процес. Поцікавтесь з якими державами українці підтримують найтісніші культурні контакти, як саме пропагують у світі історію та культуру нашого народу діячі української діаспори.
2. Приступаючи до розгляду другого питання, насамперед відмітьте, що нині культура України може конкурувати з будь-якою європейською, але проблеми, які накопичувались на протязі тривалого часу дають про себе знати. З переходом у нове тисячоліття Україні доводиться мати справу не лише зі спільними для всього людства проблемами XX - XXI століть, а й з тими, що перейшли до нас із XVII, XVIII, XIX ст. Серед них основна - проблема національної ідентичності. Якщо більшість європейських націй пройшли шлях утвердження своєї ідентичності принаймні у XVIII або XIX століттях, то для України це доводиться робити сьогодні.
Відмітьте, що стан і розвиток культури завжди перебувають у прямому і зворотному зв'язку із загальним духовним тонусом суспільства. І якщо у ньому правда, справедливість, елементарні етичні норми не є вищими цінностями, то таке суспільство перебуває у глибокій духовній кризі.
Зверніть увагу, що нині актуальними є питання державності, національної ідеї, демократизації суспільства, конфесійної злагоди, інтеграції в європейську спільноту. Великі надії покладаються на зміну і піднесення економіки, яка б принесла покращення життя. Але загальновідомо: в історії жодна країна в жодну епоху не виходила з кризи завдяки тільки економічним перетворенням. Завжди був чинник або власної державності, або чинник культури.
При вивченні теми варто зупинитися на проблемах мови, моралі, культурних взаємин на мікро та макрорівнях. Наголосіть і на тому, що сьогоднішній період для української культури - це період внутрішньої нестабільності, коли захисні механізми, спрямовані на самозбереження і розвиток ще не вироблені. Отож, рідна мова і культура у власній домівці вчувається дуже незатишно. Через відсутність потужних фільтрів національно-культурної традиції, що зазнала величезних втрат за часи іноетнічного панування, через відсутність національного інформаційного простору відбувається катастрофічне звуження (особливо в містах Центру, Півдня і Сходу України) української мови. Комерційний сурогат різних форм шоу-бізнесу несе загрозу справжнім цінностям, традиційній культурі. Більше того, на наших очах здійснюється агресивний наступ естрадної культури на культуру класичну.
Доречним буде відмітити, що Україна - одна з небагатьох країн Європи, де народна мистецька культура є не предметом спогадів чи музейного догляду, а реальністю життя. Українці - єдиний народ у світі, який створив найбільшу кількість пісень (пригадайте, що навіть по селах разом із абеткою діти вивчали музичну грамоту). Отже, нині слід потурбуватись про те, щоб навіки не втратити того, що було визначальною рисою культури народу на протязі багатьох віків.
Виділіть, що серед першочергових конкретних напрямків, які б покращили стан сьогоднішньої культури і забезпечили її нормальний розвиток у майбутньому слід назвати наступні:
• створення комплексної картини функціонування української мови в різних сферах суспільного і культурного життя і розробка на цій основі реальної програми її емансипації;
• рішуча переорієнтація видавничих потужностей України на видання україномовної літератури, особливо наукової та підручників для вузів;
• значне збільшення уваги ЗМІ до популяризації української історії та культури з метою впливу її на формування культурних потреб;
• збільшення асигнувань на розвиток науки і культури, модернізація її матеріально-технічної бази;
• розширення мережі театрів, філармоній, виконавських колективів, музеїв, бібліотек, книгарень;
• розвиток різних мов масової культури, молодіжної субкультури, тощо, надання українського характеру сучасній індустрії розваг;
• створення видавництва перекладної літератури, яке забезпечувало б українського читача не лише зразками зарубіжної літератури, а й українськими перекладами світової філософії, соціології, мистецтвознавства, науково-популярної літератури тощо, а й водночас видавало і переклади іншими мовами найвидатніших праць українських авторів;
• підтримка самодіяльних організацій та наукових і культурних об'єднань, які ставлять своєю метою сприяння розвиткові української культури та її популяризацію;
• співпраця з українськими культурними силами в усьому світі та міждержавна взаємодія культур.
Слід відзначити, що дещо із цього вже реалізується, але до належних масштабів цієї роботи ще далеко. За нинішніх умов глобалізації та загроз нівеляції навіть могутні культури вдаються до різних форм самозахисту. Тим більше Україні потрібна продумана система заохочення й підтримки української національної продукції у всіх сферах культури, розумний протекціонізм, який не порушував би інтересів людей інших національностей.
3. Готуючи третє питання відмітьте, що межа століть (кінець XX - початок XXI) в суспільній свідомості утвердила думку про те, що людство перебуває на крутому переломі. Свідчення цього - не лише катаклізми XX ст. (дві світові війни, ряд революцій, жорстокість, руйнування загальнолюдських цінностей, соціальний, моральний, економічний та інтелектуальний хаос, різного роду геноцид до цілого ряду народів та ін.), але й глобальна криза суспільства, показником якої є екологічна катастрофа, що насувається, вичерпання ресурсів, наркоманія й т. ін.
Зверніть увагу, що багато соціологів, політологів, культурологів та футурологів, аналізуючи стан сучасного суспільства й культури, роблять спроби осмислити глобальну кризу культури як народження нової глобальної (планетарної) цивілізації з притаманними їй цінностями та ставленням до світу. У зв'язку з цим користуються популярністю книги В.М.Массона, Л.М.Гумільова, Н.Я.Данилевського, Л.Февра, К. Ясперса, П.Сорокіна, А. Тойнбі, Н.М. Моїсеєва, присвячені смислу історії, її характеру, природі різних цивілізацій і культур, їх долям. Поцікавтесь книгами вищеназваних авторів. З'ясуйте які проблеми світового масштабу хвилюють вчених. Якими є прогнози щодо подальшого розвитку світової культури.
Запитання для самоконтролю знань:
1 - Як ви розумієте поняття культурної ідентичності?
2. Якими є основні напрями розвитку української культури на сучасному етапі?
3. Назвіть які функції виконує культура в житті суспільства.
4. У чому ви вбачаєте кризовий стан української культури? ->• Як пропагують у світі українську культуру діячі діаспори?
Тестові контролюючі завдання:
• Коли Україна була проголошена незалежною державою?
а) 24 серпня 1991 p.; б) 24 червня 1991 р.; в) 12 липня 1990 р.; г) 23 червня 1992 р.
Проблеми існування і розвитку людства загалом (екологічної кризи; подолання відриву в рівні соціально-економічного розвитку між бідними і багатими країнами; голоду, убогості і неписьменності; Сніду відносяться до проблем:
а) тендерних; б) економічних; в) гуманітарних; г) глобальних.
Роботи В.М. Массона, Л.М. Гумільова, Н.Я.Данилевського, Л. Февра, К. Ясперса, П. Сорокіна, А. Тойнбі, Н.М. Моїсеєва присвячені:
а) смислу історії, її характеру, природі різних цивілізацій і культур, їх долям; б) розвитку генної інженерії; в) вивченню темпераменту людини; г) психодіагностиці.
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав