Пенсіяза віком

ПЕНСІЯ У РАЗІ ВТРАТИ ГОДУВАЛЬНИКА

працівникам освіти, охорони здоров'я, соціального забез­печення, які працюють у будинках-інтернатах, та ін.

ПЕНСІЯ ЗА ВІКОМ — щомісячні грошові виплати чо­ловікам після досягнення ними 60 років і при стажі ро­боти не менш як 25 років; жінкам — після досягнення ними 55 років і при стажі роботи не менш як 20 років. Крім того, чинне законодавство встановлює пільги щодо пенсійного забезпечення для деяких категорій осіб. Пільгові умови на П. за в. мають: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, а також з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, — за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (чоловіки — по досягненні 50 років і при стажі роботи не менш як 20 років, з них не менш як 10 років на зазначених роботах; жінки — по досягненні 45 років і при стажі роботи не менш як 15 років, з них не менш як 7 років і 6 місяців на зазначених роботах); працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з: шкідливими й важкими умовами праці, — за списком № 2, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і ре­зультатами атестації робочих місць (чоловіки — після 55 років і при стажі роботи не менш як 25 років, з них не менш як 12 років і 6 місяців на зазначених роботах; жін­ки — після 50 років і при стажі роботи не менш як 20 років, з них не менш як 10 років на зазначених місцях). Є й інші пільги.

ПЕНСІЯ ЗА НЕПОВНОГО СТАЖУ - пенсія, що призначається громадянам, які не мають достатнього ста­жу роботи для одержання повної пенсії. Є три види П. за н. с: за віком; у разі інвалідності; у разі втрати годуваль­ника. Пенсія за віком за неповного стажу призна­чається, якщо особи.за віком мають право на пенсію, але в них стаж роботи недостатній для повної пенсії. Для них пенсія встановлюється у розмірі, пропорційному на­працьованому стажеві роботи, але не менш як 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Пенсія у разі інвалідності внаслідок загального за­хворювання особам, що не мають повного стажу, призна­чається в розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше від соціальної пенсії, встановленої для відповідної групи інвалідності.

Членам сім'ї у разі втрати годувальника, який помер унаслідок загального захворювання і не мав достатнього стажу для призначення повної пенсії по інвалідності, призначається пенсія за неповного стажу в розмірі, про­порційному фактичному стажу роботи годувальника. У такому випадку пенсія на кожного непрацездатного чле­на сім'ї не може бути меншою від соціальної пенсії, що встановлена для відповідної категорії непрацездатних. До П. за н. с. можуть нараховуватися надбавки, встановлені законодавством.

ПЕНСІЯ ПЕРСОНАЛЬНА - встановлювалась в СРСР особами, які мали особливі заслуги перед держа­вою в галузі революційної, державної, суспільної і госпо­дарської діяльності чи в галузі культури, науки, техніки, а у випадку смерті цих осіб — членам їхніх сімей. Існува­ли П. п. союзного, республіканського та місцевого зна­чення. Персональні пенсіонери та члени їхніх сімей ко­ристувалися рядом пільг, зокрема житлова площа оплачу­валась у розмірі 50 % від квартирної плати, 50 % стано­вила для них плата за газ, електроенергію, воду; вони от­римували спеціалізовану медичну допомогу, за ліки за ре­цептами сплачували 20 % їх вартості.

ПЕНСІЯ ПО ІНВАЛІДНОСТІ - різновид пенсії, що призначається у зв'язку з інвалідністю. Умови визначен­ня П. по і. залежать від причин, що призвели до інвалідності. П. по і. внаслідок трудового каліцтва чи професійної хвороби призначається незалежно від трива­лості загального трудового стажу. П. по і. внаслідок за­гального захворювання громадянам, що стали інвалідами ■ до 20 років, також призначається незалежно від трива­лості загального трудового стажу. В інших випадках для призначення П. по і. внаслідок загального трудового за­хворювання необхідний трудовий стаж до часу настання інвалідності: громадянам віком до 23 років — не менше одного року; віком 23 роки і більше — один рік зі збільшенням його на чотири місяці за кожний повний рік віку, починаючи з 23 років, але не більше ніж 15 років.

ПЕНСІЯ У РАЗІ ВТРАТИ ГОДУВАЛЬНИКА - різно­вид пенсії, що призначається непрацездатним членам сім'ї померлого, які були на його утриманні. Дітям при­значається незалежно від того, чи були вони на утри-

191 з=*==

ПЕНЯ

манні годувальника. Якщо батьки й чоловік (дружина» померлого не були на його утриманні, але згодом втрати­ли джерело засобів до існування, вони мають право на пенсію. Учні, студенти, стажисти мають право на пенсію на весь період навчання, але не довше ніж до 23-річного віку.

Усиновителі мають право на пенсію нарівні з батьками, а усиновлені — нарівні з дітьми. За неповнолітніми, якщо вони мають право на П. у р. в. г., воно зберігається, як­що їх і всиновлюють. Зберігається право на таку пенсію за вітчимом і мачухою, якщо вони утримували померло­го пасинка чи падчерку не менш як 5 років. Якщо паси­нок і падчерка не отримували аліментів, вони мають пра­во на пенсію нарівні з рідними дітьми. П. у р. в. г., яка призначена після смерті одного з подружжя, зберігається і при новому одруженні.

Сім'ї померлого пенсіонера чи сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва або професійного за­хворювання, пенсія призначається незалежно від його ста­жу роботи. Якщо годувальник помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, що не пов'язане з роботою. П. у р. в. г. призначається за умови, що годувальник на день смерті мав стаж, необхідний для призначення пенсії у разі інвалідності. П. у р. в. г. призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі ЗО відсотків за­робітку годувальника, але не менше від соціальної пенсії, визначеної для відповідної категорії непрацездатних. На круглих сиріт, а також на дітей померлої одинокої ма­тері призначається пенсія не менше двократного розміру соціальної пенсії. Сім'ям, котрі виховують дітей, що втра­тили обох батьків, пенсія нараховується із загальної суми заробітків обох батьків.

ПЕНЯ (лат. роепа — покарання) — вид покарання, який застосовується за порушенням строку платежів у цивільно-правових і фінансово-правових відносинах.

ПЕРЕВЕДЕННЯ БОРГУ — передбачена нормами Цивільного кодексу зміна сторін у зобов'язанні внаслідок переведення боржником свого боргу на іншу особу. Суттєвою умовою є згода кредитора на зміну боржника. П. б. має бути основане на угоді, укладеній у простій письмовій формі. Новий боржник вправі висувати проти

ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

вимоги кредитора всі заперечення, основані на відноси­нах між кредитором і первісним боржником. П. б. тягне за собою припинення поруки і встановленої третьою осо­бою застави у разі, якщо поручитель або заставодавець не дістали згоди відповідати за нового боржника.

ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ІНШУ РОБОТУ - доручення працівникові на роботу, не обумовлену трудовим догово­ром, із зміною спеціальності, кваліфікації або посади. П. на і. р. допускається лише за згодою працівника на зідміну від переміщення, не пов'язаного зі зміною спеціальності, кваліфікації, посади. Розрізняють тимча­сові та постійні переведення.

ПЕРЕВЕЗЕННЯ — цивільно-правовий договір переве­зення пасажирів, багажу та вантажів. За договором П. па­сажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиром багажу — також доставити багаж до пункту призначення й видати його уповноваженій на одержання багажу особі; пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу — й за провіз багажу. За договором П. вантажів транспортна організація (перевізник) зо­бов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення й видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зо­бов'язується сплатити за П. вантажу встановлену плату. Укладання договору П. вантажів підтверджується скла­данням і видачею відправнику транспортної накладної. Укладання договору П. пасажирів посвідчується білетом, а здача багажу — багажною квитанцією. Розрахунки за П. здійснюються на підставі транспортних тарифів. Пе­ревізник відповідає за втрату, нестачу й пошкодження прийнятого до П. вантажу і багажу, якщо не доведе, що вони сталися не з його вини. Строк пред'явлення пре­тензій до перевізника — 6 місяців, а претензій про спла­ту штрафів і премій — 45 днів. Позов до перевізника мо­же бути пред'явлений лише з дотриманням претензійно­го порядку.

ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПО­ВНОВАЖЕНЬ '— умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. П. в. або с. п. карається у кримінальному

ПЕРЕВИЩЕННЯ МЕЖ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ

ПЕРЕРВИ В РОБОТІ

порядку, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюва-ним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, а також якщо су­проводжувалось насильством, застосуванням зброї або болісними й такими, що ображають особисту гідність по­терпілого, діями.

ПЕРЕВИЩЕННЯ МЕЖ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ -

ситуація, коли особа, перебуваючи в стані необхідної обо­рони, тобто здійснюючи насильницькі дії з метою захисту інтересів чи прав своїх, інших осіб, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання, пере­вищує її межі. П. м. н. о. визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

ПЕРЕВІРКА — обстеження й вивчення окремих діля­нок фінансово-господарської діяльності підприємств, ус­танов, організацій чи їхніх підрозділів. Результати П. оформляються довідкою чи доповідною запискою.

ПЕРЕГЛЯД ВИРОКУ — в результаті перевірки вироку в апеляційному суді вирок може бути залишено без змін, а апеляція — без задоволення; скасовано і справу повер­нуто на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд до суду першої інстанції; скасовано, а справу за­крито, змінено; постановлено свій вирок. П. в. може бу­ти здійснено і в суді касаційної інстанції з тими ж резуль­татами, крім постановлення свого вироку.

Дата добавления: 2015-12-07