Зобов'язання про явку

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПРО ЯВКУ - один із видів пра­вовідносин, який покладає на громадянина обов'язок з'яв­лятись у судові чи інші органи за письмовим чи усним викликом у призначений термін. Обвинувачений (підсуд­ний) у разі неявки без поважних причин (поважними причинами визнаються: несвоєчасне одержання повістки, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють йо­го можливості своєчасно з'явитись до слідчого чи суду) підлягає приводу.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК ЗАПОДІЯННЯ ШКОДИ — позадоговірні зобов'язання, що виникають з правопорушення. Шкода, заподіяна особі, майну громадянина або організації, підлягає відшкодуван­ню особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що шкода заподіяна не з її вини. Шкода, заподіяна в стані необхідної оборони, якщо не були перевищені її межі, відшкодуванню не підлягає. Суд має право зменши­ти розмір відшкодування шкоди, заподіяної громадяни­ном, залежно від його майнового стану.

ЗРАДА БАТЬКІВЩИНИ -див. Державна зрада.

ЗУПИНЕННЯ ПЕРЕБІГУ СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ — розпочатий строк позовної давності зупи­няється протягом усього часу існування обставин, зазна­чених у законі, і розпочинає свій перебіг лише з часу, ко­ли відпадають ці обставини. Строк давності включає ли­ше час до і після зупинення строку. 3. п. с. п. д. можли­ве у разі, якщо пред'явленню позову перешкоджала над­звичайна і невідворотна подія (непереборна сила); в силу встановленої законодавством відстрочки виконання зо­бов'язань (мораторій); якщо позивач або відповідач пере­буває у Збройних Силах, що переведені на воєнне стано­вище. 3. п. с. п. д. можливе, якщо зазначені обставини існували в останні шість місяців строку давності, а якщо цей строк менший — протягом строку давності.

ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ — самостійна позовна вимога відповідача до позивача, що заявляється в суді або госпо­дарському суді в розпочатому процесі для розгляду разом з первинним позовом; засіб захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову. 3. п., незалежно від його підсудності, пред'являється в суд, який розглядає вже за­явлений позов, з дотриманням загальних вимог пред'яв­лення позову.

І

ІДЕАЛЬНА СУКУПНІСТЬ - вчинення кількох са­мостійних злочинів шляхом одного діяння. І. с, як прави­ло, виникає, коли винний: а) своїм злочинним діянням по­сягає одночасно на кілька різних об'єктів (напр., коли винний отримує як хабар завідомо вкрадену річ, його дії міститимуть І. с. хабарництва та розкрадання) або б) має різне психічне відношення до злочинних наслідків свого діяння (напр., коли винний пострілом з рушниці навмис­но вбиває одну особу і з необережності ранить іншу, йо­го дії утворюють І. с. умисного вбивства та вбивства з не­обережності). Слід мати на увазі, що деякі кримінально-правові норми встановлюють відповідальність за одно­часне посягання на два об'єкти (напр., розбій посягає од­ночасно як на власність, так і на здоров'я потерпілого). У такому випадку І. с. не буде. Див. також Сукупність злочинів.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ (лат. ісІепііГісо - ототожнюю) -

у криміналістиці задача, метод, процес і результат уста­новлення тотожності конкретного об'єкта за сукупністю загальних та окремих ознак. Факт тотожності, зафіксова­ний у висновку експерта (експертна І.) або в протоколі (судово-слідча І.), є доказом у справі. В органах МВС здійснюється обліково-реєстраційна І.

ІМУНІТЕТ (лат. іттипіїаз — звільнення від чогось, свобода) — юридичне право не підкорятись деяким за­гальним законам, надане в окремих випадках державам, міжнародним організаціям, особам, що посідають особ­ливе місце в державі. Розрізняють: у міжнародному праві: І. держави, І. дипломатичний, І. військових кораблів,

Дата добавления: 2015-12-07