Банківські операції

ББК 67я2

© В. Г. Гончаренко,
П.П. Андрушко,
І5В> 966-06-0321-5 Т.П. Базова та ін., 2003

Передмова

_

З

добуття Україною незалежності, вихід її в сферу самостійного міжна­родного спілкування, перехід на істотно нові господарські стосунки і пов'язані з цим нові форми й методи правового ре­гулювання викликали необхідність створення заново законо­творчого процесу і впровадження в життя численних норма­тивних актів різних рівнів. Усе це в свою чергу зумовило не­обхідність систематизації, вдосконалення, створення і стан­дартизації української юридичної термінології. Ця проблема має загальнодержавне значення і належить до категорій національної безпеки, бо прямо впливає на оптимізацію здійснення державою своїх функцій. Зрозуміло, що за таких умов створення термінологічних, зокрема тлумачних, слов­ників є потребою дня.

У пропонованому Словникові подано тлумачення основної термінології юридичної науки, законодавства, курсів юридич­них дисциплін, що вивчаються у закладах освіти, та повсяк­денної юридичної практики. Словник охоплює як традиційну теоретико-правову й галузеву термінологію, так і сучасні за­позичення та утворення, що набувають значного впливу в умовах становлення ринкових відносин.

У деяких статтях даються відомості про зміни, які відбулися в застосуванні тих чи інших термінів, що дасть змогу уникнути вживання застарілої термінології і водночас забезпечить доцільне використання літератури минулих років.

Назви статей набрано великими літерами НАПІВЖИРНИМ ШРИФТОМ. Якщо термін має синоніми, то їх подано після терміна в дужках, напр. НЕПЕРЕБОРНА СИЛА (форс-мажор).

З

Якщо термін у статті повторюється, то його подано в ній опнією або кількома літерами, напр. СВІДОК — С.; СЕЗОННІ РОБОТИ - С. р.

Терміни, на які зроблено посилання в тій чи іншій статті, на­брано світлим курсивом.

До термінів іншомовного походження подано етимологічні довідки, напр. САНКЦІЯ (лат. запсііо — найсуворіша поста­нова).

Для зручності користування подано покажчик термінів.

У роботі над словником взяли участь викладачі Академії адвокатури України та юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Умовні скорочення

- ---

англ. — англійський

АПК — Арбітражно-процесуальний кодекс

араб. — арабський

афр. — африкаанс

букв. — буквально

гол. — голландський

ГПК — Господарський процесуальний кодекс

гр. — грецький

див. — дивись

ДПА — Державна податкова адміністрація

їм. — імені

італ. — італійський

і т. д. — і так далі

і т. п. — і тому подібне

КЗпП — Кодекс законів про працю

КК — Кримінальний кодекс

КПК — Кримінально-процесуальний кодекс

лат. — латинський

МОЗ — Міністерство охорони здоров'я

МСЕК —медико-соціальна

експертна комісія наз. — називається напр. — наприклад нім. — німецький ООН — Організація

Об'єднаних Націй пол. — польський п. — пункт р. - рік ред. — редакція СНД — Союз Незалежних

Держав ст. — стаття та ін. — та інші т. з. — так званий т. ч. — таким чином тур. — турецький у т. ч. — у тому числі фр. — французький ЦК — Цивільний кодекс ЦПК — Цивільний

процесуальний кодекс ч. — частина

А

АБАНДОН (фр. аЬапсІоп — відмова) — відмова власни­ка страхового полісу (як правило, вантажо- чи судновлас­ника) від своїх прав на застраховане майно на користь страхової компанії з метою одержання від неї повної страхової суми.

АБОЛІЦІЯ (лат. аЬоІіііо — скасування, знищення) — 1) скасування закону, рішення; 2) припинення криміна­льної справи; 3) ліквідація посади або відмова від неї.

АБОРТ (лат. аЬогіиз — викидень) — передчасне перери­
вання вагітності у перші 28 тижнів та вигнання з порож­
нини матки плода, ще не спроможного до самостійного
І життя поза тілом матері. А., зроблений у термін вагітності

до 12 тижнів, називають раннім; від 12 до 28 тижнів — пізнім. Розрізняють самочинний та штучний А. Само­чинний А. виникає, як правило, з комплексу причин (анатомічні чи фізіологічні відхилення, інфекції, травми, дія хімічних речовин тощо) і потребує негайної гінеко­логічної допомоги. Штучний А. може здійснюватись як законно (медичний А.), так і незаконно (кримінальний А.). Медичний А. Законодавство України, на відміну від законодавства деяких країн (напр., США), надає жінці право самій вирішувати питання про бажаність материн­ства. Втім, пізні штучні А. без наявності соціальних і ме­дичних показань в акушерській практиці, як правило, не допускаються. В окремих випадках пізні А. можуть здійснюватись у певному порядку лише у разі, коли про­довження вагітності є небезпечним для життя чи здоров'я жінки, коли є загроза передання потомству тяжкого за-

АБСОЛЮТНІ ПРАВА

АВТОРСЬКИЙ ДОГОВІР

хворювання батьків, коли існують соціальні показання для такої операції. Соціальними показаннями визнають­ся, напр., вагітність унаслідок зґвалтування, позбавлення жінки материнських прав, наявність трьох або більше дітей чи дитини-інваліда, смерть чоловіка під час вагітності або його перебування в місцях позбавлення волі тощо.

А. здійснюється за наявності згоди вагітної жінки або за її бажанням, обов'язково в акредитованому закладі охо­рони здоров'я, лікарем відповідного фаху та кваліфікації, який має дозвіл на проведення операцій з переривання вагітності.

Кримінальний А. Кримінальне законодавство Ук­раїни встановлює кримінальну відповідальність за неза­конне проведення А. лікарем або особою, що не має спеціальної медичної освіти. А., проведений лікарем, є незаконним, коли він проводився не у спеціально акре­дитованому закладі охорони здоров'я, коли існували ме­дичні протипоказання для цієї операції і лікарю було про це відомо, коли проведення пізнього А. не було зумовле­не відповідними показаннями, коли А. здійснювався за-^г:;:-;:-:;•: у. і: засобами чи методами, коли строк вагітності становив понад 28 тижнів (за відсутності стану крайньої необхідності). А., проведений особою, що не має спеціальної медичної освіти, незаконний за будь-яких умов (навіть у разі проведення його лікарем, але іншої фахової спеціалізації). За вчинення незаконного прове­дення А., яке спричинило тривалий розлад здоров'я жінки або її смерть, законодавством установлена підви­щена відповідальність.

АБСОЛЮТНІ ПРАВА — права суб'єкта, щодо яких будь-яка інша особа завжди зобов'язана утримуватись від дій, що ущемляють ці права. Вони є принципово недо­торканними. Закон захищає А. п. проти невизначеного кола осіб. До А. п. належать право власності, право на честь і гідність, право на життя і здоров'я, на освіту, на недоторканність особи тощо.

АВАЛЬ (фр. ауаі — порука за векселем) — вексельна порука. Особа, яка здійснила А., приймає на себе відповідальність за виконання зобов'язань будь-якою із зобов'язаних за векселем осіб (акцептантом, векселедав-

цем, індосантом). Аваліст, який оплатив вексель, має право вимагати відшкодування платежу з тієї особи, за яку він дав А., а також з осіб, відповідальних перед ним. Оформлюється А. або гарантійним підписом аваліста на лицьовій стороні векселя, або на прикріпленому до ньо­го аркуші.

АВАНС (фр. ауапсе, від ауапсег — платити наперед) — сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат, передбаче­них законодавчими актами. Напр., робітникам і службов­цям А. видається за платіжними відомостями в рахунок заробітної плати, відрядженим особам і переведеним пра­цювати в іншу місцевість — за витратними касовими ор­дерами.

АВІЗО (італ. аууізо — повідомлення, попередження) — офіційне поштове або телеграфне повідомлення, яке за­стосовується в банківській практиці, про зміни у взаємних розрахунках між контрагентами. За допомогою А. банки повідомляють своїх клієнтів про дебетові й кредитові запи­си, про залишки коштів на рахунку, про виплату переказів, виставлення чеків, відкриття акредитивів.

АВТЕНТИЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ - роз'яснення норма­тивного акту, якщо він суперечливо застосовується або викликає неясності на практиці, тим органом, який ви­дав цей акт. А. т. є одним із видів офіційного норматив­ного тлумачення.

АВТОРСЬКЕ СВІДОЦТВО - це документ, що засвідчує авторство особи, творчою працею якої створено твір, винахід, корисну модель, промисловий зразок, комп'ютерну програму. За автором визнаються майнові та немаинові права щодо створеного об'єкта авторського права і права промислової власності. Основні положення, пов'язані з правами автора, регулюються Законом Ук­раїни "Про авторське право і суміжні права", "Про охо­рону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки".

АВТОРСЬКИЙ ДОГОВІР - це цивільно-правова уго­да, відповідно до якої одна сторона (автор) на платній чи безоплатній основі надає іншій стороні (користувачеві) певні майнові права на твір. За своєю правовою приро-

АГРАРНЕ ПРАВО

АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ

дою А. д. може бути реальною угодою (А. д. про переда­чу вже існуючого твору) чи консенсуальною (А. д. про створення певного твору). А. д. укладається автором (йо­го нащадком або правонаступником), як правило, пись­мово. Усні угоди укладаються в разі публікування в періодичних виданнях та енциклопедіях. А. д. може пе­редбачати передання видавцеві виняткових прав, коли ав­тор дозволяє використовувати свій твір у порядку, перед­баченому А. д., тільки одній особі, яка забороняє викори­стовувати твір будь-кому іншому, або невиняткових прав, коли дозволяється використовувати твір як особі, котра одержала виняткові права на використання твору, так і іншим особам, які також одержали право на його вико­ристання.

АГРАРНЕ ПРАВО — одна з важливих галузей права України, що є правонаступником колгоспного та сільськогосподарського права. А. п. України, перебуваю­чи у стані формування як самостійної, інтегрованої галузі національного права, має власний предмет — аграрні правовідносини, що являють собою взаємопов'язані інте­гровані правовідносини майнового, земельного, членсь­кого, засновницького (учасницького), управлінського та трудового характеру в усій багатоманітності їх прояву в процесі здійснення діяльності суб'єктів аграрного підприємництва.

АДВАЛОРНЕ ВІДРАХУВАННЯ - мито або податок, які стягуються у вигляді відсотків від вартості товару.

АДВОКАТ (лат. асіуосаіиз, від аоЧюсо — запрошую, за­кликаю) — за законодавством України особа, яка є грома­дянином України, має вищу юридичну освіту, стаж робо­ти за спеціальністю юриста або помічника А. не менше двох років, склала кваліфікаційні іспити, одержала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. А. не може бути працівником суду, прокуратури, нотаріату, органів внутрішніх справ, служби безпеки, державного уп­равління. Не може бути А. особа, яка має судимість. Про­фесійні права, честь і гідність А. охороняються законом. А. не має права вступати зі своїм клієнтом у трудові відносини, він виконує покладений на нього Консти-

гуиією України обов'язок щодо надання правової допо-«с-гн громадянам та юридичним особам. (Див. ще: Адвока­тура. Захисник).

АДВОКАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ — діяльність адвокатів _:до забезпечення права на захист від обвинувачення й -2ллння правової допомоги громадянам та юридичним осо-м при вирішенні справ у судах та інших державних ор-шах. А. д. здійснюється у формі надання консультацій і юз'яснень із юридичних питань, усних і письмових -Ювідок щодо законодавства; складання заяв, скарг та -::ішх документів правового характеру; засвідчення копій документів у справах, які веде адвокат; здійснення пред­ставництва в суді, інших державних органах; надання оридичної допомоги підприємствам, установам, ор-нізаціям; здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян та юридичних осіб; виконання передбачених гимінально-процесуальним законодавством обов'язків у процесі дізнання та досудового слідства. Адвокат може здійснювати й інші види А. д., передбачені законодавст­вам. Вона не є підприємницькою, в результаті А. д. не ут­не рюється прибуток. А. д. не належить до сфери вико--іння робіт чи надання послуг, а становить самостійний, "гггдбачений Конституцією України, вид діяльності — ллання правової допомоги.

АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ - питання, з яких гро-

їдянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть онсультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, от-

іманих адвокатом при здійсненні адвокатської діяль--хтї. Вимагання від адвоката, помічника адвоката або

:-:здових осіб чи технічних працівників адвокатського ■"єднання відомостей, які становлять А. т., забороняється економ. Зазначені особи не можуть бути допитані як гнідки з питань, які є предметом А. т. Водночас ці особи -:е мають права розголошувати інформацію, що становить Ь т.. й використовувати її у своїх інтересах або в інтере­сах третіх осіб. Адвокат не може розголошувати дані -судового слідства без дозволу слідчого або прокурора.

инні у розголошенні відомостей досудового слідства ад­вокати несуть відповідальність згідно з чинним законо­давством.

ЇО

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО — організаційна форма діяль­ності адвокатури в Україні. А. б. відкривається одним ад­вокатом, який хоче набути статусу юридичної особи. Адво­кат, який утворив А. б., має право наймати технічних працівників та користуватися іншими правами, що, згідно з законодавством, належать юридичній особі. Поря­док реєстрації А. б. законом не визначений, як правило, воно реєструється місцевими органами виконавчої влади за місцезнаходженням. А. б. не отримують прибутку, не здійснюють підприємницьку діяльність.

АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ - організаційна фор­ма діяльності адвокатури в Україні. Згідно з чинним за­конодавством України адвокат для здійснення адвокатсь­кої діяльності може об'єднуватися з іншими адвокатами у А. о. (колегії, адвокатські фірми, контори тощо). На відміну від адвокатського бюро. А. о. утворюються не менш як двома адвокатами. А. о. діють на засадах доб­ровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. А. о. є неприбутковими організаціями, вони не ведуть підприємницьку діяльність. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства А. о. забезпечують право на захист і надають правову допомогу не на заса­дах підприємництва, а як окрему конституційну функцію адвокатури, яку не можна зводити до виконання робіт або надання послуг. А. о. є юридичними особами, діють на підставі законодавства та своїх статутів. А. о. реєстру­ються Міністерством юстиції України. Місцеві органи державного управління згідно з законом мають сприяти А. о. у вирішенні соціальних питань, наданні в оренду придатних для роботи приміщень з пільгами щодо оренд­ної плати тощо.

АДВОКАТУРА — в Україні добровільне професійне громадське об'єднання, покликане сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб та надавати їм іншу юридичну допомогу. Відповідно до Конституції України А. діє для забезпечення права на за­хист від обвинувачення й надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

АДЕНДУМ — доповнення до договору.

АДЖЕСТЕР (англ. асУинГег) — експерт, який складає

іг^иіу. де засвідчує суму витрат у разі аварії транспорт-

: судна і встановлює частки витрат, які нестимуть

всник судна, особа, що його застрахувала, та власник

жінтажу.

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - різно-юридичної відповідальності громадян за скоєні ними -::ггративні правопорушення. Порядок та умови притяг-^: до А. в. регулюються Кодексом України про -істративні правопорушення. А. в. підлягають особи, які.".",: на момент вчинення адміністративного правопору----л 16-річного віку. Іноземці та особи без громадянства не­рв А в. на загальних підставах. Службові особи підлягають і за адміністративні правопорушення, пов'язані з недо-: -. -:ням ними встановлених правил у сфері охорони по­року управління, державного і громадського порядку, при-^:. здоров'я населення та інших правил, забезпечення ви­кання яких входить до їхніх службових обов'язків. ■. '- військовослужбовців, призваних на збори військово-юв'язаних, а також осіб рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ настає за порушення він, норм і стандартів, що стосуються забезпечення:~е:<и дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітар-•-ротиепідемічних правил і норм, правил полювання, ібальства та охорони рибних запасів, митних правил, шення корупційних діянь, неправомірне використання кржавного майна, невжиття заходів щодо окремої ухвали г чи окремої постанови судді щодо подання органу іання, слідчого або припису чи подання прокурора, а та-■ зрушення законодавства про державну таємницю.: зазначених осіб не можуть бути застосовані виправні юоти та адміністративний арешт. У разі вчинення за-зченими особами інших адміністративних правопору­шень вони несуть відповідальність за дисциплінарними путами. При порушенні правил дорожнього руху кшя.ми транспортних засобів Збройних Сил України або _;-:\ утворених відповідно до законів України військо-і гормувань — військовослужбовцями строкової служ- ^праф як адміністративне стягнення до них не засто­совується. До зазначених осіб як захід адміністративного гнення застосовується попередження.

АДМІНІСТРАТИВНА ЮРИСДИКЦІЯ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ АРЕШТ

А. в. неповнолітніх застосовується до осіб, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку. У разі скоєння неповнолітнім адміністра­тивного правопорушення у віці від 14 до 16 років — відповідальність несуть їхні батьки або особи, які їх замінюють. До осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, як-от: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; застереження; дога­на або сувора догана; передання неповнолітнього під на­гляд батьків або осіб, які їх замінюють. У разі вчинення особами у віці від 16 до 18 років адміністративних право­порушень, пов'язаних із придбанням, перевезенням, зберіганням наркотичних засобів та їх прекурсорів, пору­шенням правил дорожнього руху, стрільбою у невстанов-лених місцях, злісним невиконанням законних вимог працівників міліції та порушенням вимог придбання, зберігання вогнепальної зброї та користування нею, відповідальність настає на загальних підставах.

АДМІНІСТРАТИВНА ЮРИСДИКЦІЯ - діяльність органів державного управління та їх службових осіб у вирішенні індивідуальних адміністративних спорів та за­стосуванні відповідних юридичних санкцій в адміністра­тивному порядку (без звернення до суду). А. ю. є складо­вою правоохоронної діяльності органів управління. Вона здійснюється за правилами адміністративного процесу з урахуванням підвідомчості справ про адміністративні правопорушення в такій послідовності: порушення адміністративної справи, розгляд її по суті, прийняття рішення, оскарження та перегляд рішення, виконання рішення.

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО - одна з профільних, фундаментальних галузей правової системи України. А. п. визначається як сукупність юридичних норм та правових інститутів, призначених для регулювання суспільних відносин, що складаються у зв'язку з виконавчо-розпо­рядчою діяльністю органів виконавчої влади та здійснен­ня іншими органами діяльності управлінського характе­ру. Предметом правового регулювання А. п. виступають суспільні відносини управлінського характеру, що скла­даються у сфері державного управління в процесі прак-

і реачізації завдань і функцій виконавчої влади. голом правового регулювання виступають способи та >ми юридичного впливу на регулювання суспільних мснн, суть яких зводиться до встановлення певного г-_:ку дій, заборони певних дій під страхом застосуван-іаповідних юридичних засобів впливу; надання мож- юсті вибору одного з варіантів належної поведінки, ібачених адміністративно-правовою нормою; надан-[ожливості діяти за своїм бажанням у межах, перед­ніх адміністративно-правовою нормою.

АДЛИШСТРАТЙВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ (адмі­ністративний проступок) — протиправна, винна (умисна ■вобережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на дер- кий або громадський порядок, власність, права і сво-:«:^и громадян, на встановлений порядок управління і за законодавством передбачено адміністративну •ювіда,іьність. До А. п. належить порушення громадсь-о порядку, правил дорожнього руху, санітарних, про-:~:>жежних, митних правил, правил використання за-■:.е вимірювань, укладення неправомірних угод між [приємцями тощо. А. п. тягнуть адміністративну:овідальність у вигляді: попередження; штрафу; оплат-о вилучення предмета, який був знаряддям або безпо-таеднім об'єктом А. п.; конфіскації зазначених пред-ів або грошей, одержаних внаслідок А. п.; позбавлен-■ спеціального права; виправних робіт; адміністративно-грешту. Останні два види стягнень накладаються лише.у {суддею). Законами України може бути передбачено ністративне видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства за вчинення А. п., які грубо пору­шують правопорядок.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ АРЕШТ - один із видів і^ч:ністративного стягнення, який застосовується лише у -яткових випадках за окремі види адміністративних ■-цу-юрушень на строк до п'ятнадцяти діб. А. а. призна­ємся місцевим судом {суддею місцевого суду). А. а. не:».г застосовуватися до вагітних жінок, жінок, які ма-■ літей віком до дванадцяти років, до-осіб, які не до­сягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої игп. до військовослужбовців і призваних на збори

АКРЕДИТИВ

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

військовозобов'язаних, а також осіб рядового й началь­ницького складу органів внутрішніх справ.

АКРЕДИТИВ (лат. ассгесІШуиз — довірчий) — грошо­вий документ, що видається банком на ім'я фізичної осо­би, яка має вклад або вносить кошти з цією метою. Гроші за А. можна отримувати у будь-якій установі даного бан­ку на всій території України по пред'явленню А., паспор­та та контрольного листа до А. Одній особі можуть бути видані кілька А. Юридичним особам і на пред'явника А. не видається.

АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ - державні за­писи фактів народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, усиновлення, встановлення батьківства, зміни імені, по батькові, прізвища. Згідно з чинним законодав­ством органи реєстрації актів громадянського стану вида­ють відповідне свідоцтво про зроблений запис.

АКТИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ - юридична форма здійснення повноважень органів державної влади. Форма А. о. д. в. (закон, постанова, інструкція, указ, на­каз та ін.), порядок їх видання і набуття чинності зале­жать від належності органу, що видає акт, до тієї чи іншої гілки влади та від його компетенції і встановлюються за­коном або іншим нормативним актом. А. о. д. в. можуть бути нормативними (містять загаль­нообов'язкове правило поведінки, адресовані невизначено-му колу суб'єктів і розраховані на багаторазове застосуван­ня, напр. закон про громадянство, правила прийому до на­вчальних закладів тощо) і правозастосовчими (спря­мовані на врегулювання конкретних відносин, індивідуаль­но визначеним учасникам яких адресовані та розраховані на одноразове застосування, напр, указ про прийняття кон­кретної особи до громадянства, наказ про зарахування кон­кретної особи до навчального закладу тощо). Нормативні А. о. д. в. за юридичною силою поділяються на закони (приймаються законодавчим органом і ма­ють вищу юридичну силу) та підзакон ні акти (прий­маються іншими органами державної влади і не можуть суперечити законам). Правозастосовчі А. о. д. в. завжди є підзаконними актами.

Ат'їВ (лат. асііуш — дієвий) — 1) частина бухгал-

ого балансу, що відбиває в коштах усі цінності, які

кхзть підприємству, організації (кошти, боргові вимо-

інших установ); 2) перевищення грошових доходів

г;<і!\ видах балансів; 3) будь-яка власність юридичної

-: і особи.

АКТИВНЕ ВИБОРЧЕ ПРАВО - право обирати до

них державних органів та органів місцевого

урядування. В. Україні А. в. п. мають усі громадяни,

■осягли 18 років, крім тих, яких визнано судом

:.-;;п\'и.

КТЙВНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ - фінансові операції,

-омогою яких банки розміщують вільні грошові ко-

: метою отримання прибутку. До них належать: кре-

п операції, купівля цінних паперів, лізингові та фак-

жнгові операції.

АКЦЕПТ (лат. ассерШз — прийнятий) — 1) згода укла- уі^овір відповідно до пропозиції (оферти) другої сто-': 2) в міжнародному праві — одностороння заява про взаність умовами договору; 3) прийняття платником расатом) за переказним векселем (траттою) обов'язку пгги за векселем у разі настання зазначеного в ньо- т строку; 4) згода банку гарантувати сплату суми, зазна-г-о: в переказному векселі. АКЦИЗНИЙ ЗБІР — непрямий податок на високорен- гяьні та монопольні товари, що діє в Україні. Об'єкта-тгиаткування А. з. є обороти з реалізації вироблених пані підакцизних товарів (продукції), визначених за­ві, а також митна вартість імпортованих (ввезених, ресланих) на митну територію України товарів (про-її). А. з. входить до ціни підакцизних товарів і фак-шо сплачується споживачем.

.АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО - товариство, статут-і капітал якого поділений на певне число акцій одна- м номінальної вартості. А. т. самостійно відповідає за '-:;; зобов'язаннями і несе ризик збитків, пов'язаних з = н:стю товариства, у межах вартості акцій, що йому _~г>:2ть. А. т. може створюватися юридичними і фізични-і особами на підставі укладеного між засновниками уста­ючого договору. Особи, що створюють А. т., несуть

— 17 —

АКЦІЯ

АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ

солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виник­ли до реєстрації А. т. Обмеження щодо участі у створенні А. т. встановлюються законом. А. т. може бути закри­тим, і тоді його акції розповсюджуються тільки серед за­сновників. Це товариство не може проводити відкриту підписку на акції, а акціонери не можуть без рішення за­гальних зборів продати свої акції. А. т. відкритого ти­пу проводить відкриту підписку на акції, а його акціоне­ри вільно розпоряджаються своїми акціями. Питання про створення, функціонування й ліквідацію А. т. регламенту­ються Законом України "Про господарські товариства".

АКЦІЯ (лат. асііо — рух, дія) — цінний папір без уста­новленого строку обігу, що засвідчує участь власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство та право на участь в управлінні ним і дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду й ча­стини майна в разі ліквідації товариства. А. можуть бути іменними, на пред'явника, привілейованими та прости­ми. В іменних А. ім'я володільця зазначено на А. й за­несено до книги акціонерного товариства. В А. на пред'явника їхнім володільцем є пред'явник. Привілейовані А. дають власникам переважне право на одержання дивідендів, а також пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації, але не дають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено йо­го статутом. А. прості не дають права на одержання дивідендів, але надають можливість брати участь в уп­равлінні організацією-емітентом.

АЛІБІ (лат. аІіЬі — в іншому місці) — встановлений до­казами факт знаходження обвинуваченого (підозрюваного) поза місцем скоєння злочину у момент чи період, який вважається часом злочину. Перевірка А. необхідна неза­лежно від того, чи заявив про це обвинувачений (підо­зрюваний), чи про це стало відомо з інших джерел. А. не має юридичного значення, якщо характер злочину не пе­редбачає присутності виконавця у певний час і в певно­му місці.

АЛІМЕНТИ (лат. аіітепішп — годування, утримання) — утримання, яке у визначених законом випадках надається одним членом сім'ї іншому, якщо останній не має власних

е=е== 18 =—

та для існування. Згідно зі шлюбно-сімейним законо-

■ктвом А. є, з одного боку, правом, а з другого — обов'яз-

Так, право на отримання А. мають: неповнолітні діти,

пітні непрацездатні особи, які не мають власного

:те.:2 заробітку. Кримінальним законодавством України

гезозчена відповідальність за злісне ухилення від сплати

мовлених рішенням суду А. на утримання непо-

гткіх або непрацездатних дітей та непрацездатних

Їм пін

.АЛОНЖ (фр. а!1оп§е — надставка) — прикріплений до ця додатковий аркуш паперу, на якому здійснюють-^-;?едавшіьні написи, якщо вони не вміщуються на ••ігстному боці векселя. АЛЬПАРІ (від італ. аі рагі, букв. — порівну) — відпо­ять біржового або ринкового курсу цінних паперів всьому номіналові. АМНІСТІЯ (від гр. атпехііа — забування, прощення) — ■-:г або часткове звільнення від кримінальної відповідаль-:: 2.5о кримінального покарання певної категорії осіб,:;і\ у вчиненні злочинів. А. оголошується: в Україні — тзвною Радою, в інших країнах зазвичай верховними і=-:ами влади або, рідше, головою виконавчої влади. Акт -ч правило, стосується персонально невизначеного ко-:с:б. Він може повністю звільняти від покарання, нювати покарання більш м'яким, скорочувати строк

ГІННЯ.

АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ (гр. апа1о§іа — відповідність,

::-:іеть) — застосування до суспільних відносин, які

їгегульовані правом, але потребують і можуть бути

- врегульовані, законом або іншим нормативним ак-

'. ноти регулюються подібні відносини. А. з. є засо-

Бнрішення конкретних справ за наявності прогалини

•::чодавстві, проте вона не може застосовуватись, ко-

йдеться про притягнення до кримінальної або

штративної відповідальності. Українська правова до-

^::-:а стверджує необхідність абсолютно вичерпного пе-

у гючинів та адміністративних проступків. У кожно-

ипадку застосування А. з. конкретне рішення завжди

швідуальним і не має обов'язкової сили для подібних

оаїків, хоча може бути орієнтиром для вирішення ана-

гїчних справ у майбутньому.

АНАЛОГІЯ ПРАВД

АРЕШТ БАНКІВС ЬКОГО РАХУНКУ

АНАЛОГІЯ ПРАВА — застосування до суспільних відносин, що підлягають врегулюванню, загальних засад і принципів правового регулювання відповідної галузі пра­ва або правового інституту, коли щодо конкретних відно­син немає ні прямої правової норми, ні схожої, яка б ре­гулювала подібні відносини. Застосування А. п. має обме­ження такого ж роду, як і під час застосування аналогії закону. Нормативним дозволом для застосування у пев­них випадках А. п. є проголошений Конституцією Ук­раїни принцип верховенства права.

АПАРТЕЇД (афр. арагтпеісі — розділення, роздільне існування) — система расової дискримінації та прини­ження (сегрегації) за ознаками расової належності. Політика А. спрямовується на те, щоб поставити одну групу населення в залежність від іншої групи відмінної раси. Найбільшого поширення А. набув у ПАР до почат­ку 90-х років. Практика А. засуджена світовим співтова­риством у багатьох рішеннях Генеральної Асамблеї ООН, Організації африканської єдності. Міжнародна Конвенція і 973 р. про припинення злочину А. і покарання за нього визначає А. як злочин проти людства. За цією Конвенцією покаранню підлягають особи не тільки за самі акти А., а й за підбурювання до здійснення А., заохочення та самий замисел на скоєння актів А.

АПАТРИДИ (від гр. араігіз і ароііз — позбавлені батьківщини, позбавлені вітчизни) — особи без громадян­ства, тобто ті, що не мають громадянства будь-якої дер­жави. Апатридизм (тобто безгромадянство) найчастіше виникає внаслідок розбіжностей у законодавстві різних країн про громадянство, спричинюється втратою грома­дянства на підставах закону або позбавлення громадянст­ва. Правове становище А. визначається законодавством країни їхнього перебування (за деякими винятками), прирівнюється до правового становища громадян цієї країни, але А. не користуються повною мірою політични­ми та іншими правами й дипломатичним захистом будь-якої країни. На зменшення кількості А. і надання їм змо­ги користуватися основними правами і свободами спря­мовані Конвенція про статус біженців (1951), Конвенція про статус апатридів (1954), Конвенція про громадянство заміжньої жінки (прийнята Генеральною Асамблеєю

ООН 1957 р.) і Конвенція про скорочення безгромадян-ства (1961). В Україні правовий статус А. визначається Законами України "Про громадянство України" (1991) та "Про правовий статус іноземців" (1994).

АПЕЛЯЦІЯ (лат. арреііаііоп — звернення) — одна з форм оскарження судового рішення, що не набрало закон­ної сили, у кримінальній, цивільній або господарській справі. Справа розглядається по суті судом апеляційної інстанції у межах, викладених в доводах скарги. Термін А. має такі значення: звернення до вищестоящого суду з ме­тою перегляду рішення нижчестоящого суду, який роз­глядав справу; скарга в вищестоящий суд про скасування або зміну рішень нижчестоящого суду. В апеляційному засіданні провадиться повторне дослідження доказів: при цьому або затверджується раніше винесене рішення, або вносяться часткові зміни, або виноситься нове рішення у справі.

АРБІТР (третейський суддя) (лат. агЬіІег) — посередник у господарських спорах та спорах цивільно-правового ха­рактеру, не заінтересований у конфлікті між сторонами. А. обирається за взаємною згодою сторін, що спорять, або є посадовою особою, що діє відповідно до арбітражно­го законодавства.

АРБІТРАЖ (третейський суд) (фр. агЬіїга§е) — спосіб розв'язання господарських і цивільно-правових спорів, що полягає в переданні спору на розгляд обраному (призна­ченому) сторонами третейському суду.

АРЕШТ (лат. агге$Шт — судова постанова) — 1) за­побіжний захід у кримінальному процесі, який полягає у взятті під варту (затриманні обвинуваченого й достав-ленні до місця попереднього ув'язнення). Як правило, А. супроводжується окремим заходом процесуального при­мусу — особистим обшуком; 2) у кримінальному праві — міра покарання, що полягає у триманні засудженого в умовах ізоляції на строк від одного до шести місяців; 3) А. на вклади, цінності, інше майно обвинуваченого чи підозрюваного для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації.

АРЕШТ БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ - тимчасове припинення будь-яких операцій на рахунку без згоди на

лгещтмАлнА

АФЕКТ

не клієнта і без розірвання договору банківського рахун­ку'. Операції на рахунках можуть бути тимчасово припи­нені рішеннями податкових, судових, правоохоронних органів та в інших випадках, передбачених законодавчи­ми актами.

АРЕШТ МАЙНА — накладення заборони на право розпоряджатися вкладами, цінностями та іншим майном до визначення його подальшої долі. А. м. застосовується державним виконавцем для реального виконання судових рішень як захід у забезпеченні позову, слідчим для забезпе­чення цивільного позову, заявленого у кримінальній справі, та у випадках можливої конфіскації майна судом, а також органами державної виконавчої служби щодо неплатників до подання до суду заяви про стягнення недоплати.

АСОРТИМЕНТ (фр. а$$огтітепІ — набір, комплект, від аззопіг — добирати, сортувати) — добір товарів за різними видами, призначенням (цукерки, риба, сир тощо).

АУДИТ (англ. аиші, від лат. аисііїш — слухання, слух) — перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первин­них документів та іншої інформації щодо фінансово-госпо­дарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визна­чення достовірності їх звітності, обліку, їх повноти й відповідності чинному законодавству та встаноатеним нор­мативам. Здійснюється незалежними особами (аудиторами) або аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

АУКЦІОН (лат. аисііо — зростання) — продаж з публічних торгів товару або майна покупцеві, який про­понує за них найвищу ціну.

АФЕКТ (лат. аЯесШз — душевне хвилювання, прист­расть) — сильне хвилювання, що раптово виникає внаслідок значущого для особи психічного подразнення, стрімко розвивається і призводить до звуження свідо­мості, послаблення контролю за своїми діями, переходу значною мірою від розумового керування ними до інстинктивного. Існує два види А.: фізіологічний і пато­логічний. Фізіологічний А., хоча і впливає на психіку зазначеним чином, та все ж не позбавляє люди­ну можливості контролювати свої дії і відповідати за них.

Тому скоєння у такому стані суспільно небезпечних дій не звільняє від кримінальної відповідальності, хоча за певних умов значно її пом'якшує. Патологічний А. призводить до глибокого потьмарення свідомості та авто­матичних безцільних дій. Якщо судовопсихіатрична екс­пертиза встановить факт цього виду А., то особа визна­ється неосудною (див. Неосудність).

БАНДИТИЗМ (італ. Ьапда — злочинне угруповання) — злочинне діяння, що належить до групи злочинів проти гро­мадської безпеки. Б. є тяжким злочином, який посягає на основи громадської безпеки й полягає в: організації озб­роєної банди; участі в такій банді; участі у вчинюваному нею нападі. Під бандою слід розуміти формування, яке є: стійким; озброєним; організованим з метою вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на ок­ремих осіб. Відповідальність за Б. настає вже за саме ут­ворення банди незалежно від того, чи здійснила вона хо­ча б один напад. Факт участі в банді також утворює склад закінченого злочину незалежно від того, брав член банди участь у нападах чи ні.

БАНК (фр. Ьапяие, від італ. Ьапсо — лава, конторка) — юридична особа, яка має виняткове право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в су­купності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

БАНКІВСЬКА АСОЦІАЦІЯ - громадська неко-мерційна організація, членами якої є комерційні банки. Створюється з метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій шодо банківської діяльності. Б. а. є договірним об'єднан­ням банків і не має права втручатися у діяльність бан-===== 24 ======

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

•_:з — членів асоціації. Б. а. не має права на банківську -и підприємницьку діяльність і не може отримувати "гнбутку.

БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ - доручення банку-гаранта -:а користь кредитора в забезпеченні повної та своєчасної.плати боржником належної суми. Банк видає гарантії за дорученням і за рахунок клієнтів, а також за рахунок Занків-кореспондентів. Б. г. широко застосовуються в су­часній міжнародній комерційній та банківській практиці.

БАНКІВСЬКА ПбЗИКА — кошти, які надаються бан­ками юридичним і фізичним особам на засадах зворотності, строковості, відплатності й забезпеченості. Порядок на­дання Б. п. встановлюється нормами банківського зако­нодавства й оформлюється угодою між банком і позичаль­ником.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА — сукупність різних видів банків, банківських інститутів, що діють у межах єдиного загальнодержавного фінансово-кредитного механізму на чолі з центральним банком держави. Відповідно до Зако­ну України "Про банки і банківську діяльність" (2000) Б. с. України складається з Національного банку України та інших (комерційних) банків, що створені і діють на те­риторії України.

БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ - інформація про діяльність та фінансовий стан клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідно­син з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи мораль­ної шкоди клієнту. Б. т. охороняється законом, і банки зо­бов'язані забезпечити збереження Б. т. Порядок розкрит­тя Б. т. визначається законодавством.

БАНКІВСЬКЕ ПРАВО — система правових норм, що регулюють порядок організації та діяльності банків, їх взаємовідносини з клієнтами, а також порядок здійснен­ня банківських операцій.

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ — операції банків з метою залучення коштів та їх вкладення в позички, цінні папери й послуги, випуску в обіг і вилучення з нього грошей, здійснення розрахунків, фінансування і кредитування вкладень тощо.

БАНК ІВСЬКІ РАХУНКИ

БЕЗПОСЕРЕДНІСТЬ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

БАНКІВСЬКІ РАХУНКИ - рахунки, на яких обліко­вуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку сто­совно його клієнтів і контрагентів і які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

БАНКНОТИ (англ. Ьапк-поіе — кредитний білет) — різновид грошових знаків, які випускаються в обіг банка­ми. В Україні перебувають в обігу Б., випущені Національним банком України вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 і 200 гривень, які є законними засобами платежу.

БАНКОМАТ — електронний термінальний пристрій, з'єднаний з банківським комп'ютером і призначений для одержання клієнтом готівки зі свого рахунку. Доступ до користування Б. забезпечується виданою банком спеціальною платіжною карткою.

БАНКРУТСТВО— визнана господарським судом не­спроможність боржника відновити свою платоспро­можність та задовольнити визнані судом вимоги креди­торів не інакше як через застосування ліквідаційної про­цедури. Див. також Фіктивне банкрутство.

БАРТЕР (англ. Ьагіег — товарообмінна угода) — безва-лютний, але оцінений і збалансований обмін товарами, оформлений єдиною угодою. Основна причина застосу­вання бартерних угод — невистачання платіжних засобів, нестійкість валюти.

БАТЬКІВСТВО — в сімейному праві факт походження дитини від певного чоловіка. Б. юридично засвідчується в органах РАГСу записом про народження. Якщо дитина народилася від осіб, що перебувають у шлюбі, а також протягом 10 місяців після розлучення, визнання шлюбу недійсним чи з моменту смерті чоловіка матері дитини, батьком дитини визнається чоловік (колишній чоловік) матері, якщо не доведено інше. Б. особи, що не перебу­ває в шлюбі з матір'ю дитини, встановлюється поданням до органів РАГСу спільної заяви батька й матері дитини. Якщо така заява не подається, Б. встановлюється в судо­вому порядку на основі заяви одного з батьків, опікуна дитини чи особи, на утриманні якої перебуває дитина, чи на основі заяви самої дитини, що досягла повноліття.

БЕЗВІСНА ВІДСУТНІСТЬ - встановлений у судово­му порядку факт тривалої відсутності громадянина в місці його постійного проживання в разі невідомості про його місцеперебування. За заявою заінтересованих осіб суд визнає Б. в. громадянина через один рік з дня одержан­ня в місці його постійного проживання останніх відомо­стей про його місцеперебування. В разі визнання грома­дянина Б. в. над його майном установлюється опіка. У разі появи громадянина, що був визнаний Б. в., суд за йо­го заявою спростовує рішення й відновлює такому грома­дянинові майнові права.

БЕЗПІДСТАВНЕ ПРИДБАННЯ АБО ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙНА — у цивільному праві підстава для визнання недійсним придбання або збереження майна однією осо­бою за рахунок іншої без встановленого законом або уго­дою права (напр., помилкове одержання грошей за по­штовим переказом однофамільцем дійсного одержувача). Таке майно підлягає незаперечному поверненню в натурі або повертається його вартість на момент придбання. Особа, яка безпідставно одержала майно, зобов'язана та­кож повернути або відшкодувати всі доходи, які вона ма­ла або повинна була мати з цього майна відтоді, коли дізналася або повинна була дізнатися про безпідставність одержання майна. Водночас ця особа має право вимага­ти відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно з того моменту, з якого вона зобов'язана поверну­ти доходи.

БЕЗПОСЕРЕДНІСТЬ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ - од­на із загальних умов судового розгляду цивільної та кримінальної справи, яка полягає в тому, що суд чи суд­дя в процесі розгляду будь-якої кримінальної або цивільної справи повинні особисто й безпосередньо дослідити в судовому засіданні всі зібрані у справі докази шляхом допиту підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів і в разі необхідності їх допитати, ог­лянути місце події і речові докази, оглянути та оголосити протоколи слідчих дій та інші документи. У цивільному процесі, на відміну від кримінального, допускається виня­ток з Б. с. р., напр. неявка однієї зі сторін в судове засідання не є безумовною перешкодою для вирішення справи по суті.

ГОТІВКОВІ РОЗРА ХУНКИ

БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ - система грошових розрахунків, які здійснюють без участі готівки, тобто пе­рерахуванням банком певної суми з рахунку платника на рахунок одержувача або заліком взаємних вимог. Пере­важна більшість грошового обігу між суб'єктами господа­рювання здійснюється в безготівковій формі. Це зумовле­не тим, що безготівковий обіг є більш ефективним і доцільним для суспільства і створює сприятливі умови для державного регулювання грошового обігу і здійснен­ня за цим належного контролю.

БЕЗСПЇРНЕ СТЯГУВАННЯ КОШТІВ - стягування коштів здійснюється без втручання органів, що розгляда­ють майнові спори. Б. с. к. здійснюється через банк шля­хом списування з рахунку боржника певної суми коштів. Чинне законодавство передбачає підстави, за яких може здійснюватися Б. с. к.: за виконавчими документами, ви­даних судами, виконавчими написами нотаріусів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

БЕЗСПЇРНІ ФАКТИ — в цивільному праві і процесі об­ставини, що мають значення для правильного вирішення цивільної справи, про існування яких сторони не спо­рять. Факт є безспірним, якщо він підтверджується пояс­неннями позивача й відповідана — за твердженнями однієї сторони і визнанням другої.

БЕЗХАЗЯЙНЕ МАЙНО — в цивільному праві майно, яке не має власника або власник якого невідомий. Б. м. береться на облік фінансовим органом. Якщо власник не об'явився протягом року з дня взяття на облік, Б. м. над­ходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету місцевої ради, винесеним за заявою фінансового органу.

БОРЖНИК — сторона в договорі {юридична або фізич­на особа), яка зобов'язана здійснити на користь другої сторони — кредитора певну дію (сплатити кошти, вико­нати роботу тощо) або утриматися від дії. Б. зобов'язаний відшкодувати кредитору збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо в зо­бов'язанні брало участь кілька осіб, то відповідальність за невиконання настає, як правило, часткова (коли кожен із Б. відповідає у частині своїх зобов'язань); у випадках,

"їргдбачених законом, — солідарна (коли кожен із Б. несе ризик повної відповідальності), субсидіарна, коли їлповідно до закону або договору особа несе відпо-Еізальність додатково до відповідальності основного Б. вапр., якщо матеріальну шкоду заподіяв неповнолітній, який не зможе повністю відшкодувати її, додаткову відповідальність несуть батьки).

БРАТИ І СЕСТРИ — особи, що походять від спільних батьків "(повнорідні Б. і с.) або мають спільного бать­ка чи матір (неповнорідні Б. і а). За законами Ук­раїни правове становище повнорідних і неповнорідних 5. і с. однакове. Вони мають певні взаємні права та обов'язки. Напр., вони зобов'язані утримувати непов­нолітніх і непрацездатних повнолітніх Б. і с, якщо ті не можуть мати утримання від своїх батьків чи подружжя; вони визнаються спадкоємцями другої черги у випадку смерті брата чи сестри. Шлюби між Б. і с. не допускають­ся.

БРОКЕР — біржовий посередник під час здійснення угод купівлі-продажу як на біржі, так і поза нею, який здійснює угоди від імені члена або клієнта біржі за їхній рахунок.

БУКВАЛЬНЕ ТЛУМАЧЕННЯ -пояснення смислу і змісту правової норми відповідно до тексту цієї норми, тобто буквально. Б. т. є важливою умовою зміцнення за­конності.

БУКСИРУВАННЯ — угода власника буксирувального судна або іншого плавучого об'єкта з іншою особою, зацікавленою в переміщенні судна або іншого плавучого об'єкта, про їх буксирування за винагороду одноразово на певну відстань або протягом певного часу, або для вико­нання певного маневру.

БЮДЖЕТ — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцево­го самоврядування протягом бюджетного періоду.

БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ - сукупність дер­жавного та місцевих бюджетів, побудованих з урахуван-

29 е==

БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

ням економічних відносин, державного та адміністратив­но-територіальних устроїв, і врегульована нормами права. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО — сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі бюджетної діяльності: встановлення бюджетної системи, розмежування доходів і видатків між державними й місцевими бюджетами; складання, розгляд проекту бюджету; затвердження бюд­жету; його виконання; розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету. Б. п. — складова, центральна части­на фінансового права. Відносини в галузі бюджету регулю­ються нормами Конституції України, Бюджетним кодек­сом України, постійно діючими і періодичними актами про бюджет, що приймаються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів, Міністерством фінансів, органами місцевого самоврядування. Норми Б. п. поділяються на матеріальні (які регулюють відносини, пов'язані з бюджетним устроєм, складом доходів і видатків, їх розме­жуванням) і процесуальні (які встановлюють порядок складання, розгляду проекту бюджету, затвердження й виконання бюджету і звіту про його виконання, права та обов'язки учасників бюджетного процесу). У бюджетно-правових відносинах, які тривають один бюджетний період (за Конституцією України — з 1 січня до 31 груд­ня), беруть участь відповідні державні органи.

БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС — регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, за­твердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ - організація і принципи по­будови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Б. у. України визначається з урахуванням державного устрою та адміністративно-територіального поділу України.

В

ВАЛЮТА (італ. уа'іиіа — ціна, вартість) — 1) платіжний засіб (грошова одиниця) певної держави — українська гривня, долар США тощо; 2) грошові знаки іноземних держав; кредитні і платіжні документи (чеки, векселі та ін.), які використовуються в міжнародних розрахунках; 3) міжнародні грошові одиниці, емісія яких здійснюється міжурядовими валютно-кредитними організаціями, напр., євро — міжнародні платіжні та резервні кошти, що використовуються країнами-учасницями Європейської валютної системи.

ВАЛЮТНЕ ЗАКОНОДАВСТВО — система норматив­них актів, що містять норми, котрі регулюють порядок здійснення угод з валютними цінностями в межах країни та у відносинах з іноземними державами і громадянами (резидентами і нерезидентами), а також порядок ввезен­ня, вивезення, переказування та пересилання з-за кордо­ну і за кордон національної та іноземної валюти й інших валютних цінностей. До норм В. з. належать і норми, які закріплюють режим здійснення валютних операцій на те­риторії України, компетенцію державних органів і функції банків у регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин.

ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ - діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламен­тацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями.

ВАЛЮТНІ ЗЛОЧИНИ - злочини у сфері обігу національних та іноземних валютних цінностей. До В. з.

ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ

ВБИВСТВО

належать: виготовлення, зберігання або збут підробленої іноземної валюти; контрабанда валюти і валютних цінно­стей; ухилення від повернення виручки в іноземній ва­люті; незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків.

ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ — операції, пов'язані з перехо­дом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з пе­редаванням заборгованостей та інших зобов'язань, пред­метом яких є валютні цінності; операції, пов'язані зі вве­зенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ — цінності, стосовно яких ва­лютним законодавством встановлені певні правила обігу на території країни. За законодавством України це: 1) ва­люта України — грошові знаки у вигляді банкнот, казна­чейських білетів, монет і в інших формах, що перебува­ють в обігу та є законним платіжним засобом на території України; 2) платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, бони, векселі тощо), виражені у валюті України; 3) іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що пере­бувають в обігу та є законним платіжним засобом на те­риторії відповідної іноземної держави; 4) платіжні доку­менти та інші цінні папери (акції, облігації, векселі, бор­гові розписки тощо), виражені в іноземній валюті або банківських металах; 5) банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, виготовлені з дорогоцінних ме­талів. В. ц. виступають предметом угод лише в порядку і в межах, установлених законодавством.

ВАНТАЖНА КВИТАНЦІЯ - документ про прийнят­тя органом залізничного або внутрішнього водного транспорту вантажу до перевезення, тобто розписка пе­ревізника у прийнятті товарно-матеріальних цінностей. В. к. складається для певного вантажовідправника і йому

нидається. Вона дає право на пред'явлення до перевізни­ка претензії або позову у разі загибелі вантажу.

ВАНТАЖОВІДПРАВНИК - сторона договору переве­зення вантажу; організація, яка здала вантаж для переве­зення й зазначена як відправник. В. зобов'язаний забез­печити повне й ритмічне виконання перевезень, внести встановлену оплату, забезпечити збереження в дорозі, за­вантажити в обумовлений строк рухомий поїзд, правиль­но заповнити проїзні документи.

ВАНТАЖООДЕРЖУВАЧ — особа, якій за вказівкою вантажовідправника має бути виданий вантаж у пункті призначення. В. зобов'язаний прийняти від транспортної організації й вивезти вантаж, що прибув на його адресу, поповнити недооплату вантажовідправника. Має право вимагати від перевізника видачі вантажу в пункті призна­чення, перевірки маси вантажу, його кількості.

ВАУЧЕР (англ. УоисЬег — розписка) — 1) привати­заційний папір, який засвідчує право його власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки май­на державних підприємств. В. як вид державного цінного паперу, може бути лише іменним, призначається для оп­лати об'єктів державної і комунальної власності. Право на одержання В. мали усі громадяни України, що постійно проживали на території України на момент прийняття Закону України "Про приватизаційні папери, та громадя­ни, які в силу службових обов'язків працювали за кордо­ном. Строк дії В. встановлено урядом. В. є засобом пла­тежу в разі придбання частки державної та комунальної власності. В Україні В. належать за законодавством до цінних паперів; 2) письмове свідоцтво, гарантія або реко­мендація.

ВБИВСТВО — умисне чи з необережності позбавлен­ня людини життя; найтяжчий злочин проти особи, який посягає на найвищу соціальну цінність — право на жит­тя. Українське законодавство розрізняє: т. з. просте В., тобто В., вчинене як без обтяжливих, так і без пом'якшу­вальних обставин; умисне В. за обтяжливих обставин (напр.: В. з хуліганських мотивів; В. двох або більше осіб; В., вчинене з метою приховати інший злочин; В. на замовлення тощо); В. за пом'якшувальних обставин

2 5-558 - 33 ^^^^

ВЕКСЕЛЬ

ВИБОРНІ ПОСАДИ

(В., вчинене у стані сильного душевного хвилювання; В. матір'ю своєї новонародженої дитини; В. при переви­щенні меж необхідної оборони); В. з необережності.

ВЕКСЕЛЬ (нім. \¥ес1і8е1 — обмін) — цінний папір, який засвідчує грошове зобов'язання сплатити за пред'явленням або в установлений строк конкретну суму певній особі або особі, яка вказується цією особою, або пред'явнику векселя. В. може бути простим або переказ-ним. Простий В. — це нічим не обумовлений обов'язок векселедавця сплатити певну суму грошей кредиторові. Переказний В. (тратта) — це письмовий наказ креди­тора боржнику (трасату) про сплату в зазначений термін певної суми грошей іншій особі (ремітенту). Переказний В. виписується і підписується кредитором (трасантом). Трасат стає боржником за векселем лише після того, як акцептує вексель, тобто дає згоду на його оплату, поста­вивши на ньому свій підпис. Вексельний обіг в Україні запроваджений постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 р. "Про застосування векселів у господарсько­му обороті України".

ВЕНЕРИЧНІ ХВОРОБИ — небезпечні інфекційні за­хворювання, які передаються головним чином статевим шляхом: сифіліс, гонорея, м'який шанкр, паховий лімфо­гранулематоз та трихомоніаз. Позастатеве зараження В. х. спостерігається рідко і, як правило, зумовлюється пору­шенням гігієнічних правил у побуті. У кримінальному за­конодавстві України передбачено відповідальність за за­раження іншої особи В. х. особою, яка знала про на­явність у неї цієї хвороби; за такі ж дії, вчинені раніше судимою за зараження В. х. особою; за зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього; та за будь-які з назва­них дій, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.-

ВЕРСІЯ (лат. уєгзіо — видозміна, поворот) — в судо­чинстві припущення слідчого або суду про наявність або відсутність подій чи фактів, особливості суб'єктів і мо­тивів, що грунтуються на доказах та інших фактичних ма­теріалах кримінальної справи і будуються з урахуванням досвіду розслідування аналогічних справ.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ — єдиний орган законо­давчої влади України, Парламент України. Складається з

=— 34 —

народних депутатів України, які обираються на ос-

І загального, рівного і прямого виборчого права при

■тому голосуванні строком на 4 роки і здійснюють

-50Ї повноваження на постійній основі. Структура,

::<ції і повноваження В. Р. У. та її органів передбачені

закріплені Конституцією та окремими законами

України.

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ - найвищий судовий тгін у системі загальних судів України. Він здійснює::-:троль за судовою діяльністю судів України, дає рвв'яснення з питань судової практики. Розглядає справи •:лсаційному порядку та у порядку виключного провад­ження.

Дата добавления: 2015-12-07